Рішення № 41091259, 22.10.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/68/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2014 Справа № 908/3103/14

м. Запоріжжя

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720)

до відповідача: Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Комсомольська, 11, ідентифікаційний код 32597943)

про стягнення заборгованості в сумі 162 857, 70 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Ільїній Т.О.

Представники:

від позивача: Мельник В.В., головний юрисконсульт Відділу виконавчих проваджень та проваджень у справах про банкрутство Управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту, довіреність № 14-93 від 18.04.2014р.

від відповідача: Гайдай О.І., провідний юрисконсульт, довіреність № 05/007 від 03.01.2014р.

ПуАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача КП "Дніпрорудненські теплові мережі" про стягнення з відповідача на користь позивача 162 857,70 грн. за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13/2240-БО-13 від 18.12.2012р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 27.08.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст. 22, 193, 231 ГК України, 1, 2, 12, 15, 54 ГПК України.

Ухвалою від 28.08.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3103/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 24.09.2014р. об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 24.09.2014р. оголошувалась перерва до 22.10.2014р. об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 22.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 27.10.2014р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

Представник позивача в судовому засідання 22.10.2014р. підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві (а.с.3-5), та просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на свою користь 113 429, 22 грн. пені, 25 583, 43 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 23 845, 05 грн. втрат від інфляції грошових коштів за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13/2240-БО-13 від 18.12.2012р.

Також представник позивача заперечив проти зменшення пені з підстав, наведених у письмових поясненнях від 17.10.2014р. № 14/2-11/3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.12.2012р. між сторонами був укладений договір купівлі - продажу природного газу № 13/2240-БО-13, на виконання якого позивач поставив протягом січня - грудня 2013р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 4 834 786, 72 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Пунктом 6.1 Договору передбачено оплату за газ виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу.

Проте, відповідач невчасно виконав свої грошові зобов'язання за Договором та прострочив оплату природного газу, у зв'язку із чим йому нараховано пеню, 3 % річних від простроченої суми та втрати від інфляції грошових коштів.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.10.2014р. позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві від 30.09.2014р. № 05/1990. Зазначив, що несвоєчасне здійснення розрахунків за отриманий природний газ за договором № 13/2240-БО-13 від 18.12.2012р. виникло внаслідок об'єктивних обставин, які не залежали від відповідача.

Також підтримав уточнене клопотання про зменшення розміру неустойки від 30.09.2014р. № 05/1991 та просить зменшити пеню на 90 % - до 11 342, 92 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між НАК "Нафтогаз України" (Продавець) та Комунальним підприємством "Дніпрорудненські теплові мережі" (Покупець) укладений договір купівлі - продажу природного газу від 18.12.2012р. № 13/2240-БО-13 за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на

митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

В пункті 1.2 Договору визначено, що газ, який продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (далі - споживачам Покупця).

Згідно п.2.1 Договору, Продавець передає Покупцеві з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. газ обсягом до 1 540 тис.куб.м.

Відповідно до п. 3.1 Договору, Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання - передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця.

Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання - передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

У відповідності до п. 3.3 Договору, приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяців поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 Договору).

На виконання умов договору за період з січня по грудень 2013р. ПуАТ "НАК "Нафтогаз України" передало, а КП "Дніпрорудненські теплові мережі" прийняло природний газ на загальну суму 4 834 786, 72 грн., про що свідчать акти приймання - передачі природного газу, а саме:

від 26.09.2013р. за січень 2013р. на суму 937 470, 44 грн.;

від 26.09.2013р. за лютий 2013р. на суму 773 577, 81 грн.;

від 26.09.2013р. за березень на суму 820 782, 53 грн.;

від 26.09.2013р. за квітень на суму 67 035, 77 грн.;

від 31.10.2013р. за жовтень на суму 492 909, 71 грн.;

від 30.11.2013р. за листопад на суму 599 726, 24 грн.;

від 31.12.2013р. за грудень на суму 1 143 284, 22 грн.

Проте, відповідач несвоєчасно виконав грошові зобов'язання за договором від 18.12.2012р. № 13/2240-БО-13 та прострочив строки оплати прийнятого природного газу, визначені в пункті 6.1 Договору:

- за актом приймання - передачі природного газу від 26.09.2013р. за січень 2013р. на суму 937 470,44 грн. оплата повинна бути здійснена до 14.02.2013р. Відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 937 470, 44 грн. після 14.02.2013р., а саме:

26.02.2103р. сплачено 100 000, 00 грн.;

27.02.2013р. сплачено 140 000, 00 грн.;

05.03.2013р. сплачено 220 000, 00 грн.;

21.03.2013р. сплачено 477 470, 44 грн.

- за актом приймання - передачі природного газу від 26.09.2013р. за лютий 2013р. на суму 773 577,81 грн. оплата повинна бути здійснена до 14.03.2013р. Відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 773 577, 81 грн. після 14.03.2013р., а саме:

22.04.2013р. сплачено 600 000, 00 грн.;

30.04.2013р. сплачено 173 577, 81 грн.

- за актом приймання - передачі природного газу від 26.09.2013р. за березень 2013р. на суму 820 782,53 грн. оплата повинна бути здійснена до 14.04.2013р. Відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 820 782, 53 грн. після 14.04.2013р., а саме:

30.08.2013р. сплачено 150 000, 00 грн.;

27.09.2013р. сплачено 170 000, 00 грн.;

29.10.2013р. сплачено 300 000, 00 грн.;

22.11.2013р. сплачено 200 782, 53 грн.

- за актом приймання - передачі природного газу від 26.09.2013р. за квітень 2013р. на суму 67 035,77 грн. оплата повинна бути здійснена до 14.05.2013р. Відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 67 035, 77 грн. після 14.05.2013р., а саме:

22.11.2013р. сплачено 67 035, 77 грн.

- за актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2013р. за жовтень 2013р. на суму 492 909,71 грн. оплата повинна бути здійснена до 14.11.2013р. Відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 492 909, 71 грн. після 14.11.2013р., а саме:

06.12.2013р. сплачено 100 000, 00 грн.;

20.12.2013р. сплачено 250 000, 00 грн.;

24.12.2013р. сплачено 142 909, 71 грн.

- за актом приймання - передачі природного газу від 30.11.2013р. за листопад 2013р. на суму 599 726,24 грн. оплата повинна бути здійснена до 14.12.2013р. Відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 599 726, 24 грн. після 14.12.2013р., а саме:

27.12.2013р. сплачено 599 726, 24 грн.

- за актом приймання - передачі природного газу від 31.12.2013р. за грудень 2013р. на суму 1 143 284,22 грн. оплата повинна бути здійснена до 14.01.2014р. Відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 1 143 284, 22 грн. після 14.01.2014р., а саме:

06.02.2014р. сплачено 20 000, 00 грн.;

18.02.2014р. сплачено 280 000, 00 грн.;

28.02.2014р. сплачено 200 000, 00 грн.;

14.03.2014р. сплачено 250 000, 00 грн.;

21.03.2014р. сплачено 290 000, 00 грн.;

26.03.2014р. сплачено 103 284, 22 грн.

Дані платежі підтверджуються наданою позивачем випискою "Операції по договору 13/2240-БО-13, підприємство Дніпрорудненські теплові мережі КП" з 01.01.2013 по 31.05.2014, валюта Гривня України" (а.с.28-29).

Пунктом 11.1 договору купівлі-продажу природного газу від 18.12.2012р. № 13/2240-БО-13 визначено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печаткам Сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

договори та інші правочини;

завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

інші юридичні факти.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір купівлі-продажу природного газу від 18.12.2012р. № 13/2240-БО-13.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п.6.1 договору № 13/2240-БО-13 від 18.12.2012р. оплата за газ здійснюється Покупцем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяців поставки газу до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 202 ГК України унормовано, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2240-БО-13 від 18.12.2012р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Акти приймання - передачі природного газу (а.с.21-27) підписані з обох сторін без заперечень та зауважень.

Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Несвоєчасність виконання зобов'язань щодо оплати отриманого природного газу за вказаними актами-приймання-передачі встановлена судом і не заперечується відповідачем.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами частини 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до пункту 7.2 договору купівлі-продажу природного газу № 13/2240-БО-13 від 18.12.2012р., у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Як зазначено у ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 2.5 постанови від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив таке:

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Господарський суд також враховує, що умова договору № 13/2240-БО-13 від 18.12.2012р. про оплату пені за кожний день прострочення платежу (п. 7.2 Договору) не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

В пункті 1.9 згаданої постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р. доведено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період

часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (ч. 2 ст. 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Враховуючи наведені Роз'яснення пленуму ВГСУ та перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, господарський суд, не виходячи за межі визначеного періоду часу протягом якого на думку позивача мало місце невиконання грошових зобов'язання відповідачем, вважає правильним наступний розрахунок:

За актом приймання - передачі природного газу від 26.09.2013р. за січень 2013р. на суму 937 470,44 грн.:

від суми боргу 937 470, 44 грн. з 14.02.2013р. по 25.02.2013р. (12 днів прострочки) пеня складає 4 623, 14 грн.;

від суми боргу 837 470, 44 грн. за 26.02.2013р. (1 день прострочки) пеня складає 298, 28 грн.;

від суми боргу 697 470, 44 грн. з 27.02.2013р. по 04.03.2013р. (6 днів прострочки) пеня складає 1 719, 79 грн.;

від суми боргу 477 470, 44 грн. з 05.03.2013р. по 20.03.2013р. (16 днів прострочки) пеня складає 3 139, 53 грн.

Загальна сума пені за цим актом складає 9 780, 74 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 26.09.2013р. за лютий 2013р. на суму 773 577,81 грн.:

від суми боргу 773 577, 81 грн. з 14.03.2013р. по 21.04.2013р. (39 днів прострочки) пеня складає 12 398, 44 грн.;

від суми боргу 173 577, 81 грн. з 22.04.2013р. по 29.04.2013р. (8 днів прострочки) пеня складає 570, 67 грн.

Загальна сума пені за цим актом складає 12 969, 11 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 26.09.2013р. за березень 2013р. на суму 820 782,53 грн.:

від суми боргу 820 782, 53 грн. з 14.04.2013р. по 29.08.2013р. (138 днів прострочки) пеня складає 44 344, 74 грн.;

від суми боргу 670 782, 53 грн. з 30.08.2013р. по 26.09.2013р. (28 днів прострочки) пеня складає 6 689, 45 грн.;

від суми боргу 500 782, 53 грн. з 27.09.2013р. по 12.10.2013р. (16 днів прострочки) пеня складає 2 853, 77 грн.

Загальна сума пені за цим актом складає 53 887,96 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 26.09.2013р. за квітень 2013р. на суму 67 035, 77 грн.:

від суми боргу 67 035, 77 грн. з 14.05.2013р. по 21.11.2013р. (183 дні прострочки) пеня складає 4 585,98 грн.

Загальна сума пені за цим актом складає 4 585,98 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2013р. за жовтень 2013р. на суму 492 909,71 грн.:

від суми боргу 492 909, 71 грн. з 14.11.2013р. по 05.12.2013р. (22 дні прострочки) пеня складає 3 862, 25 грн.;

від суми боргу 392 909, 71 грн. з 06.12.2013р. по 19.12.2013р. (14 днів прострочки) пеня складає 1 959, 17 грн.;

від суми боргу 142 909, 71 грн. з 20.12.2013р. по 23.12.2013р. (4 дні прострочки) пеня складає 203, 60 грн.

Загальна сума пені за цим актом приймання-передачі складає 6 025, 02 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 30.11.2013р. за листопад 2013р. на суму 599 726,24 грн.:

від суми боргу 599 726, 24 грн. з 14.12.2013р. по 26.12.2013р. (13 днів прострочки) пеня складає 2 776, 81 грн.

Загальна сума пені за цим актом складає 2 776, 81 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 31.12.2013р. за грудень 2013р. на суму 1 143 284,22 грн.:

від суми боргу 1 143 284, 22 грн. з 14.01.2014р. по 05.02.2014р. (23 дні прострочки) пеня складає 9 365, 53 грн.;

від суми боргу 1 123 284, 22 грн. з 06.02.2014р. по 17.02.2014р. (12 днів прострочки) пеня складає 4 800, 89 грн.;

від суми боргу 843 284, 22 грн. з 18.02.2014р. по 27.02.2014р. (10 днів прострочки) пеня складає 3 003, 48 грн.;

від суми боргу 643 284, 22 грн. з 28.02.2014р. по 13.03.2014р. (14 днів прострочки) пеня складає 3 207, 61 грн.;

від суми боргу 393 284, 12 грн. з 14.03.2014р. по 20.03.2014р. (7 днів прострочки) пеня складає 980, 52 грн.;

від суми боргу 103 284, 22 грн. з 21.03.2014р. по 25.03.2014р. (5 днів прострочки) 183, 93 грн. пеня складає 183, 93 грн.

Загальна сума пені за цим актом складає 21 541, 96 грн.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума пені складає 111 567,58 грн.

Відтак, в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 1 861,64 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором купівлі - продажу природного газу від 18.12.2012р. № 13/2240-БО-13 сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Перевіривши розрахунок, 3% річних здійснений позивачем суд вважає правильним наступний розрахунок річних:

За актом приймання - передачі природного газу від 26.09.2013р. за січень 2013р. на суму 937 470,44 грн.:

від суми боргу 937 470, 44 грн. з 14.02.2013р. по 25.02.2013р. (12 днів прострочки) 3% річних складає 924, 63 грн.;

від суми боргу 837 470, 44 грн. за 26.02.2013р. (1 день прострочки) 3% річних складає 68, 83 грн.;

від суми боргу 697 470, 44 грн. з 27.02.2013р. по 04.03.2013р. (6 днів прострочки) 3% річних складає 343, 96 грн.;

від суми боргу 477 470, 44 грн. з 05.03.2013р. по 20.03.2013р. (16 днів прострочки) 3% річних складає 627, 91 грн.

Загальна сума річних за цим актом складає 1 965, 33 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 26.09.2013р. за лютий 2013р. на суму 773 577,81 грн.:

від суми боргу 773 577, 81 грн. з 14.03.2013р. по 21.04.2013р. (39 днів прострочки) 3% річних складає 2 479, 69 грн.;

від суми боргу 173 577, 81 грн. з 22.04.2013р. по 29.04.2013р. (8 днів прострочки) 3% річних складає 114, 13 грн.

Загальна сума річних за цим актом складає 2 593, 82 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 26.09.2013р. за березень 2013р. на суму 820 782,53 грн.:

від суми боргу 820 782, 53 грн. з 14.04.2013р. по 29.08.2013р. (138 днів прострочки) 3% річних складає 9 309, 70 грн.;

від суми боргу 670 782, 53 грн. з 30.08.2013р. по 26.09.2013р. (28 днів прострочки) 3% річних складає 1 543, 72 грн.;

від суми боргу 500 782, 53 грн. з 27.09.2013р. по 28.10.2013р. (32 дні прострочки) 3% річних складає 1 317, 13 грн.;

від суми боргу 200 782, 53 грн. з 29.10.2013р. по 21.11.2013р. (24 дні прострочки) 3% річних складає 396, 06 грн.

Загальна сума річних за цим актом складає 12 566, 61 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 26.09.2013р. за квітень 2013р. на суму 67 035, 77 грн.:

від суми боргу 67 035, 77 грн. з 14.05.2013р. по 21.11.2013р. (192 дні прострочки) 3% річних складає 1 057, 88 грн.

Загальна сума річних за цим актом складає 1 057, 88 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2013р. за жовтень 2013р. на суму 492 909,71 грн.:

від суми боргу 492 909, 71 грн. з 14.11.2013р. по 05.12.2013р. (22 дні прострочки) 3% річних складає 891, 29 грн.;

від суми боргу 392 909, 71 грн. з 06.12.2013р. по 19.12.2013р. (14 днів прострочки) 3% річних складає 452, 12 грн.;

від суми боргу 142 909, 71 грн. з 20.12.2013р. по 23.12.2013р. (4 дні прострочки) 3% річних складає 46, 98 грн.

Загальна сума річних за цим актом складає 1 390, 39 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 30.11.2013р. за листопад 2013р. на суму 599 726,24 грн.:

від суми боргу 599 726, 24 грн. з 14.12.2013р. по 26.12.2013р. (13 днів прострочки) 3% річних складає 640, 80 грн.

Загальна сума річних за цим актом складає 640, 80 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 31.12.2013р. за грудень 2013р. на суму 1 143 284,22 грн.:

від суми боргу 1 143 284, 22 грн. з 14.01.2014р. по 05.02.2014р. (23 дні прострочки) 3% річних складає 2 161, 28 грн.;

від суми боргу 1 123 284, 22 грн. з 06.02.2014р. по 17.02.2014р. (12 днів прострочки) 3% річних складає 1 107, 90 грн.;

від суми боргу 843 284, 22 грн. з 18.02.2014р. по 27.02.2014р. (10 днів прострочки) 3% річних складає 693, 11 грн.;

від суми боргу 643 284, 22 грн. з 28.02.2014р. по 13.03.2014р. (14 днів прострочки) 3% річних складає 740, 22 грн.;

від суми боргу 393 284, 12 грн. з 14.03.2014р. по 20.03.2014р. (7 днів прострочки) 3% річних складає 226, 27 грн.;

від суми боргу 103 284, 22 грн. з 21.03.2014р. по 25.03.2014р. (5 днів прострочки) 183, 93 грн. 35 річних складає 42, 45 грн.

Загальна сума річних за цим актом складає 4 971, 23 грн.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума 3 % річних за вищенаведеними актами приймання-передачі природного газу складає 25 185, 52 грн.

У зв`язку із чим стягненню підлягає 25 185, 52 грн. 3 % річних. В частині стягнення 3 % річних в розмірі 397, 91 грн. в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Що стосується стягнення втрат від інфляції грошових коштів.

Суд приймає до уваги, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до "Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

У випадку, коли відшкодуванню належить сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши розрахунок суми втрат від інфляції грошових коштів, здійснений позивачем , господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

За актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2013р. за жовтень 2013р. на суму 492 909,71 грн.:

від суми боргу 492 909, 71 грн. за листопад 2013р. (індекс інфляції 100,2) сума втрат від інфляції склала 985, 82 грн.;

від суми боргу 392 909, 71 грн. за грудень 2013р. (індекс інфляції 100,5) сума втрат від інфляції складає 1 964, 55 грн.

Загальна сума втрат від інфляції грошових коштів за цим актом складає 2 950, 37 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 30.11.2013р. за листопад 2013р. на суму 599 726,24 грн.:

Від суми боргу 599 726, 24 грн. за грудень 2013р. (індекс інфляції 100,5) сума втрат від інфляції складає 2 998, 63 грн.

Загальна сума втрат від інфляції грошових коштів за цим актом складає 2 998, 63 грн.

За актом приймання - передачі природного газу від 31.12.2013р. за грудень 2013р. на суму 1 143 284,22 грн.:

від суми боргу 1 143284, 22 грн. за січень 2014р. (індекс інфляції 100,2) сума втрат від інфляції складає 2 286, 57 грн.;

від суми боргу 1 123 284, 22 грн. за лютий 2014р. (індекс інфляції 100, 6) сума втрат від інфляції складає 6 739, 71 грн.;

від суми боргу 393 284, 22 грн. за березень 2014р. (індекс інфляції складає 102, 2) сума втрат від інфляції складає 8 652, 25 грн.

Загальна сума втрат від інфляції грошових коштів за цим актом складає 17 678, 53 грн.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума втрат від інфляції грошових коштів за вищенаведеними актами приймання-передачі природного газу складає 23 627, 53 грн.

У зв`язку із чим в частині стягнення 217, 52 грн. втрат від інфляції грошових коштів в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (пені) до суми 11 342, 92 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 83 ГК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як зазначено в підпункті 3.17.4 пункту 3.17 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причину) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Згідно ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту вищенаведених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).

В судовому засіданні господарським судом оглянуті та досліджені документи, які підтверджують обґрунтування доводів заявника стосовно наявності виняткових обставин, які призвели до прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, виникнення боргу у зв'язку з великою та сталою дебіторською заборгованістю споживачів за послуги теплопостачання, від надходження яких здійснюються платежі за поставлений природний газ, що підтверджується:

довідкою про кількість споживачів теплової енергії та послуг з централізованого опалення станом на 01.01.2014р. від 17.09.2014р. № 05/1921:

6 777 квартир населення, 9 житлових будинків ОСББ та ЖБК, 23 організацій бюджетних установ, 121 об'єкт інших споживачів (а.с., 66);

довідкою про наявність дебіторської заборгованості окремо по кожній групі споживачів від 17.09.2014р. № 05/1922 станом на 01.09.2014р.:

населення 4 471 856,36 грн.;

бюджет 2 106 156,56 грн.;

інші споживачі 1 433 818,12 грн. (а.с.67);

довідкою стосовно негативних факторів у зв`язку з наявною дебіторською заборгованістю підприємства від 17.09.2014р. № 05/1923 (а.с.68-69);

довідкою про виконання інвестиційної програми КП "Дніпрорудненські теплові мережі" від 17.09.2014р. № 05/1924 (а.с.70-71).

Господарський суд також враховує, що згідно Статуту відповідач є комунальним підприємством, заснованим на власності територіальної громади м. Дніпрорудне, яке здійснює виробничо-технічну діяльність, спрямовану на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією (а.с.52-57).

Специфіка виробництва теплової енергії полягає у відсутності можливості у відповідача відключати боржників (зокрема населення) від теплопостачання та стягнення з них штрафних санкцій.

Втрати від інфляції грошових коштів, 3 % річних та пеню відповідачу нараховано у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань за договором купівлі - продажу природного газу від 18.12.2012р. № 13/2240-БО-13, за яким газ використовувався Покупцем (відповідачем по справі) виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п.1.2 Договору).

Поставлений природний газ за цим договором на загальну суму 4 834 786,72 грн. відповідачем сплачений повністю до звернення позивача з цим позовом до суду.

Позивач не надав суду належних доказів того, що порушення строків розрахунків за поставлений газ призвело до виникнення у нього збитків в сумі заявленої до стягнення пені - 113 429,22 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що сплата правомірно нарахованої пені у розмірі 111 567,58 грн. у повному обсязі зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інтереси бюджетних установ та інших суб'єктів господарювання, тому суд зменшує розмір пені з 111 567,58 грн. до 11 342,92 грн.

Доводи позивача про необґрунтованість клопотання відповідача про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню за порушення строків оплати за природний газ, не приймаються, оскільки судом при вирішенні даного питання було досліджено ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, та інші фактори, які вплинули на можливість своєчасної оплати відповідачем вартості поставленого природного газу.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З заявленої до стягнення позивачем суми 162 857, 70 грн. в частині 2 477,07 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 160 380,63 грн.

Таким чином, позивачу відмовлено в задоволенні 1, 52 % позовних вимог.

Відтак, пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 3 207, 64 грн. судового збору (98,48 % від належних до сплати 3 257, 15 грн.).

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Комсомольська, 11, ідентифікаційний код 32597943) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 11 342 (одинадцять тисяч триста сорок дві) грн. 92 коп. пені, 25 185 (двадцять п'ять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. 52 коп. - 3 % річних від простроченої суми, 23 627 (двадцять три тисячі шістсот двадцять сім) грн. 53 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 3 207 (три тисячі двісті сім) грн. 64 коп. витрат на судовий збір.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повне рішення складено 27.10.2014р.

Суддя В.М. Соловйов