Постанова № 41090016, 23.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 жовтня 2014 р. № 820/16328/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

суддів - Котеньова О.Г., Нуруллаєва І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Харків адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України провизнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України виплатити позивачу недоотриману компенсацію за піднайом житла у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 6586,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки згідно судових рішень доплата грошового забезпечення 19 фінансовим відділом Міністерства оборони України йому була здійснена за період проходження дійсної військової служби у військовій прокуратурі, то він мав право на отримання грошового забезпечення у повному обсязі, тобто на той час позивач мав право на компенсацію втрат доходів відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. З наведеного позивач вважає, що утримання з нього податку у сумі 6586,75 грн., при виконанні рішень суду та виплаті різниці грошового забезпечення не відповідає чинному законодавству України.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач який належним чином повідомлений, відповідно в судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пунктом 10 ч. 1 ст. З КАС України визначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з червня 2011 року по березень 2012 року проходив дійсну військову службу на прокурорських посадах у військовій прокуратурі Центрального регіону України та у вказаний період служби перебував на фінансовому забезпеченні в 19 фінансовому відділі Міністерства оборони України, що підтверджується відповідними витягами з наказів військового прокурора та послужним списком (а.с. 9-11).

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України, в якому просив з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність першого відповідача та зобов'язати його нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житла згідно договорів оренди житлової квартири АДРЕСА_1: № 187 від 03.06.2011 р., № 185 від 28.12.2011 року та договору по наданню доступу до житлового приміщення № 368 від 28.12.2011 року за період з червня 2011 року по березень 2012 року у сумі фактичних витрат, що підтверджені відповідними рахунками і квитанціями про сплату орендарю грошових коштів за найом житла, а саме в розмірі 40178,52 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України, Київського квартирно - експлуатаційного управління, Військової прокуратури Центрального регіону України про визнання противоправною бездіяльності та зобов"язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі (а.с.12-19).

Визнано протиправною бездіяльність 19 фінансового відділу Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом (найом) житла згідно договорів оренди житлової квартири АДРЕСА_1: № 187 від 03.06.2011 р., № 185 від 28.12.2011 року та договору по наданню доступу до житлового приміщення № 368 від 28.12.2011 року за період з червня 2011 року по березень 2012 року в розмірі 40178,52 грн. Зобов"язано 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом (найом) житла згідно договорів оренди житлової квартири АДРЕСА_1: № 187 від 03.06.2011 р., № 185 від 28.12.2011 року та договору по наданню доступу до житлового приміщення № 368 від 28.12.2011 року за період з червня 2011 року по березень 2012 року в розмірі 40178,52 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На виконання вказаного рішення суду у червні 2014 року 19 фінансовим відділом Міністерства оборони України було здійснено розрахунок доплати різниці грошового утримання згідно рішення суду та виплачено суму 40178,52 грн., згідно роздавальної відомості на виплату грошового забезпечення сума видачі на руки складає 33591,77 грн., Згідно даної відомості сума утриманого податку на доходи фізичних осіб складає 6586,75 грн. Крім того, факт утримання податку на доходи фізичних осіб зі ОСОБА_1 підтверджується листом відповідача від 21.08.2014 р., №201 (а.с. 21-22).

Суд зазначає, що факт набуття права на доплату грошового забезпечення саме за виконання обов'язків, пов'язаних з проходженням військової служби, встановлено Харківським окружним адміністративним судом та відображено у постанові цього суду від 13.09.2012р., а також ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 р. по справі №2а-8058/12/2070.

При вирішенні спірних правовідносин суд враховує, що згідно норм Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом IV ПК України встановлено особливості справляння податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Приписами п.168.5 ст.168 ПК України встановлено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Враховуючи вищенаведені положення, при звільненні військовослужбовці мають право на компенсацію податку з доходів фізичних осіб, який було нараховано з всього грошового забезпечення (заробітної плати, грошової допомоги та інших виплат).

На день звільнення з органів військової прокуратури позивач відносився до осіб, на яких поширюється дія п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України, таким чином, податок з доходів фізичних осіб у розмірі 6586,75 грн. підлягав компенсації на користь позивача.

Таким чином суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 при проведенні перерахунку грошового забезпечення на підставі судових рішень, відповідач повинен виплатити рівноцінну та повну компенсацію втрат доходів у зв'язку із утриманням з одноразової грошової допомоги суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6586,75 грн.

Суд зазначає, що оскільки згідно винесених судових рішень доплата 19 фінансовим відділом Міністерства оборони України на користь позивача грошового забезпечення була здійснена за період проходження дійсної військової служби на офіцерських посадах у військовій прокуратурі та вказана допомога йому призначена у зв'язку з виконанням ним обов'язків несення служби, тому на час звільнення зі служби вказана особа мала право на отримання компенсації втрат доходів на підставі п.168.5 ст.168 ПК України.

Таким чином, бездіяльність 19 фінансового відділу Міністерства оборони України щодо невиплати позивачу рівноцінної та повної компенсації втрат доходів від утримання сум податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовця у розмірі 6586,75 грн. є протиправною.

Згідно ч.1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 статті 2 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 128, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність відповідача 19 фінансового відділу Міністерства оборони України щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) недоотриманого грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 6586,75 грн.

Зобов'язати 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України (03113, м. Київ, пр-т., Перемоги, 55/2) виплатити громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) недоотриману компенсацію за піднайом житла у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 6586,75 грн. (шість тисяч п'ятсот вісімдесят шість грн. 75 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Єгупенко В.В.

суддя Котеньов О.Г.

суддя Нуруллаєв І.С.