Постанова № 41089842, 22.10.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року м. Полтава Справа № 816/3724/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

представника відповідача - Мосієнко В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконними дій та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2014 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання незаконними дій відповідача щодо винесення рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн та скасування вказаного рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням відповідачем безпідставно застосовані до неї фінансові санкції у розмірі 6800,00 грн за порушення статті 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки особисто вона не вчиняла дій по продажу неповнолітній особі алкогольного напою, протокол про адміністративне правопорушення відносно неї не складався, а тому в її діях немає складу правопорушення. Продаж алкогольного напою 29.05.2014 здійснила продавець ОСОБА_4, яка офіційно на роботу позивачем не приймалася. Саме стосовно ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПО№140714 від 29.05.2014, яка визнала свою вину та сплатила штраф у розмірі 510,00 грн. Тобто, в даному випадку відсутня вина суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_2, у зв'язку з чим дії щодо винесення відносно останньої рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн є незаконними, а вказане рішення підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не з'явилася, будучи належно повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, направила до суду заяву про розгляд даної справи за її відсутності (а.с. 31).

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем допущено порушення вимог статті 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій вважає обґрунтованими та правомірними, оскільки факт реалізації алкогольного напою особі, що не досягла 18 років, підтверджується поясненнями продавця ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_3, а також протоколом про адміністративне правопорушення серії ПО№140714 від 29.05.2014.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 10.02.2011 зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер запису в ЄДР 2 585 000 0000 018345 (а.с. 11).

Із пояснень представника відповідача встановлено, що 29.05.2014 працівниками СКМСД Крюківського ВМ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області проведена перевірка господарської одиниці - магазину "У ОСОБА_2", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить суб'єкту господарської діяльності ФО-П ОСОБА_2, щодо дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі пивом.

Під час проведення перевірки встановлено факт реалізації пляшки пива "Чернігівське світле" місткістю 0,5 л за ціною 4,80 грн продавцем ОСОБА_4 неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПО№140714 від 29.05.2014, у якому зафіксовано продаж 29.05.2014 близько 13 год 00 хв. громадянкою ОСОБА_4, продавцем магазину "У ОСОБА_2", неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пляшки алкогольного пива "Чернігівське світле" місткістю 0,5 л, що є порушенням частини 2 статті 156 КУпАП (а.с. 34).

Постановою у справі про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при виконкомі Автозаводської районної ради м. Кременчука №98 від 18.06.2014 за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи №140714 від 29.05.2014 стосовно ОСОБА_4, до останньої застосовано штраф у розмірі 510,00 грн (а.с. 39).

Зазначені матеріали надійшли до Кременчуцької ОДПІ від правоохоронних органів та на їх підставі Кременчуцькою ОДПІ винесено рішення про застосування фінансових санкцій №000008/16-03-21/10733 від 30.07.2014, яким до ФО-П ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн (а.с. 7).

Не погодившись з діями відповідача щодо винесення відносно неї рішення про застосування фінансових санкцій, ФО-П ОСОБА_2 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з даним позовом про визнання вказаних дій незаконними та скасування зазначеного рішення.

Надаючи оцінку позовним вимогам ФО-П ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 153 цього ж Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Із наведених приписів Закону слідує, що визначальним питанням для підтвердження чи спростування порушення є встановлення факту продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів саме особі, яка не досягла 18 років.

Як слідує з матеріалів справи, перевіркою встановлено факт реалізації продавцем ОСОБА_4 у магазині "У ОСОБА_2", що належить суб'єкту господарської діяльності ФО-П ОСОБА_2, пляшки алкогольного пива "Чернігівське світле" місткістю 0,5 л неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення ПО№140714 від 29.05.2014 (а.с. 34).

Зі змісту наявних у матеріалах справи письмових пояснень, відібраних працівником СКМСД Крюківського ВМ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області у неповнолітнього ОСОБА_3, слідує, що останній 29.05.2014 близько 13 год 00 хв. здійснив придбання пляшки алкогольного пива "Чернігівське світле" місткістю 0,5 л у магазині "У ОСОБА_2", після чого до магазину увійшли працівники міліції, показали свої службові посвідчення продавцю, який здійснив продаж алкогольного напою, та склали на продавця протокол про адміністративне порушення (а.с. 37).

Крім того, за змістом письмових пояснень від 29.05.2014, відібраних працівником СКМСД Крюківського ВМ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області безпосередньо у продавця ОСОБА_4 (а.с. 38), остання 29.05.2014 знаходилася на своєму робочому місці у магазині "У ОСОБА_2". Близько 13 год 00 хв до магазину увійшов хлопець та попросив продати йому пляшку пива "Чернігівське світле" місткістю 0,5 л. Будучи впевненою в тому, що вказаному хлопцю більше 18 років, ОСОБА_4 здійснила продаж йому пляшки пива, після чого той вийшов з магазину. Через хвилину до магазину зайшли працівники міліції, показали свої посвідчення та повідомили продавця про те, що хлопцю, що придбав пляшку алкогольного пива, немає 18 років, після чого склали відносно продавця протокол про адміністративне порушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення ПО№140714 від 29.05.2014 продавцем ОСОБА_4 вину у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КУпАП, визнано повністю.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 26.03.2013, системний аналіз норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" дає підстави для висновку щодо запровадження в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років. Частиною четвертою статті 15-3 зазначеного Закону продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, а отже, ця вимога має спонукати суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію. Відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у зв'язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності.

Таким чином, особа, що здійснює реалізацію товару в об'єкті торгівлі, повинна дотримуватися діючого законодавства. Суб'єкт господарювання, якому належить даний об'єкт торгівлі, повинен контролювати дотримання його працівниками правил торгівельної діяльності та інших нормативних актів в об'єкті торгівлі фізичної особи-підприємця.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при виконкомі Автозаводської районної ради м. Кременчука №98 від 18.06.2014 за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи №140714 від 29.05.2014 стосовно ОСОБА_4, до останньої застосовано штраф у розмірі 510,00 грн (а.с. 39).

Із пояснень представника відповідача встановлено, що вказана постанова ОСОБА_4 у встановленому законом порядку оскаржена не була. Доказів оскарження постанови №98 від 18.06.2014 до суду позивачем не надано.

Натомість, наявна у матеріалах справи квитанція №03410022 від 10.07.2014 свідчить про оплату ОСОБА_4 застосованого до неї постановою у справі про адміністративне правопорушення №98 від 18.06.2014 штрафу у розмірі 510,00 грн (а.с. 29).

Таким чином, продавця належного суб'єкту господарської діяльності ФО-П ОСОБА_2 магазину "У ОСОБА_2" ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності як особу, що безпосередньо порушила передбачені чинним законодавством правила торгівлі пивом та здійснила його продаж неповнолітній особі.

Однак, поряд з адміністративною відповідальністю фізичної особи (продавця) за вчинення цього правопорушення законом встановлено також адміністративно-господарську відповідальність суб'єктів господарювання, у зв'язку з діяльністю яких допущено порушення вимог частини 1 статті 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у вигляді застосування фінансових санкцій в розмірі 6800,00 грн (абзац 9 частини 2 статті 17 Закону).

Таким чином, оскільки продавець магазину "У ОСОБА_2" ОСОБА_4 продала пиво особі, яка не досягла 18 років, вона понесла відповідальність за частиною 2 статті 156 КУпАП, як фізична особа, яка здійснила продаж пива неповнолітньому, тоді як ФО-П ОСОБА_2 повинна нести відповідальність згідно з абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", як суб'єкт господарювання, який допустив незаконний продаж алкоголю неповнолітній особі.

З огляду на викладене, судом відхиляються як безпідставні доводи ФО-П ОСОБА_2 про те, що оскільки продаж пива неповнолітній особі було здійснено не нею, а її продавцем ОСОБА_4, яка вже понесла за це адміністративну відповідальність та сплатила штраф у розмірі 510,00 грн, то в даному випадку відсутня її вина як суб'єкта господарювання.

Крім цього, суд зауважує, що законодавець не пов'язує застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення порядку продажу пива особам, які не досягли 18 років, із необхідністю здійснення такого продажу виключно особою, яка перебуває у трудових відносинах із цим суб'єктом підприємницької діяльності.

Натомість, визначальною умовою відповідальності, яка передбачена абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", є факт продажу алкогольних напоїв чи тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

У позовній заяві позивач вказує, що ОСОБА_4 неофіційно працювала продавцем у ФО-П ОСОБА_2, тобто була допущена останньою до виконання обов'язків продавця магазину "У ОСОБА_2" та здійснила операцію від імені фізичної особи-підприємця, а саме, реалізувала належне ФО-П ОСОБА_2 пиво неповнолітньому та отримані за це кошти передала в касу фізичної особи-підприємця.

Відтак, в момент вчинення правопорушення (продажу алкоголю неповнолітньому) ОСОБА_4 діяла як продавець магазину ФО-П ОСОБА_2, а отже допущене порушення вимог статті 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" має місце з вини позивача.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення ґрунтується на вимогах законодавства України та прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. А відтак, позовні вимоги ФО-П ОСОБА_2 в частині щодо скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 30.07.2014 №00000/16-03-21/10733 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог ФО-П ОСОБА_2 в частині визнання незаконними дій Кременчуцької ОДПІ щодо винесення рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн, суд доходить висновку, що такі вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки правові наслідки для позивача створює саме спірне рішення про застосування фінансових санкцій від 30.07.2014, як рішення суб'єкта владних повноважень, при цьому, окремих дій, крім складання вказаного рішення, які б порушували права позивача, судом не встановлено.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 року становить 1218,00 грн.

Отже ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в даному випадку складає 1827,00 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно квитанції №65 від 22.09.2014 позивачем при зверненні до суду за позовні вимоги майнового характеру сплачено 10% розміру ставки судового збору, а саме - 182,70 грн.

У зв'язку з цим, з ФО-П ОСОБА_2 до Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Державного бюджету України (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; код за ЄДРПОУ - 38019510; банк отримувача - ГУДКСУ у Полтавській області; код банку - 831019; розрахунковий рахунок - 31213206784002; призначення платежу - судовий збір, за позовом _/ПІБ чи назва установи, організації позивача/, Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 жовтня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава