Рішення № 41089727, 21.10.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 677/495/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1968/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Костенка А.М.,

суддів: Грох Л.М., Гринчука Р.М.,

при секретарі : Гриньовій А.М.

з участю : представника позивача Веретюк О.А. та представника відповідачів ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 677/495/14-ц

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Красилівського районного суду від 15 липня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ПАТ "Дельта Банк", звертаючись до суду з позовом, вказувало, що 11 червня 2008 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір на суму 150000 доларів США, зі сплатою 11,9 % річних за користування кредитом та кінцевим строком повернення 11 червня 2021 року. На забезпечення виконання умов вказаного договору 11 червня 2008 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_6 був укладений договір поруки. Також 11 червня 2008 року був укладений договір поруки між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_4 А також 11 червня 2008 року укладено договір поруки між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_5 В обґрунтування позову позивач вказував, що 25 травня 2012 року між ним, ПАТ "Дельта Банк", та ПАТ "Сведбанк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким позичальник, ПАТ "Сведбанк", передало (відступило) права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами. Отже, ПАТ "Дельта Банк" набуло статус кредитора по кредитному договору. При цьому, позивач вказував, що позичальник ОСОБА_3 належним чином не виконує обов'язки взяті за кредитним договором. У зв'язку з чим, станом на 22 січня 2014 року утворилась заборгованість, розмір якої становить 1156320 грн. 53 коп. В добровільному порядку заборгованість не погашена. Тому позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором в суму 1156320 грн. 53 коп., стягнуто пропорційно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 3654 грн.

Під час розгляду справи, позивач ПАТ "Дельта Банк" уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором в суму 1156320 грн. 53 коп., ________________

Головуючий у першій інстанції - Чорна Л.М. провадження № 22-ц/792/1968/14

Доповідач - Костенко А.М. Категорія № 19, 27

стягнути пропорційно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 3654 грн.

Рішенням Красилівського районного суду від 15 липня 2014 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 2202/0608/71-023 від 22 червня 2008 року в сумі: по тілу кредиту 1058354 грн. 33 коп., заборгованість по відсотках 97966 грн. 20 коп., а всього разом 1156320 грн. 53 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" судовий збір в розмірі 3654 грн. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ "Дельта Банк", просить скасувати вказане рішення суду, ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права. Вказує, що суд прийшов до невірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до поручителів, у зв'язку з відсутністю підтвердження отримання ними досудових вимог. Оскільки при цьому, суд не взяв до уваги положення Цивільного процесуального кодексу України щодо правил вручення поштової кореспонденції, а також положення п.99 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку" № 27 від 5 березня 2009 року.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення.

У відповідності до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Так судом встановлено, що 11 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 2202/0608/71-023, за яким банк надав відповідачу кредит на придбання квартири в сумі 150000 доларів США строком на 13 років. За цим договором ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі до 11 червня 2021 року згідно графіка погашення кредиту, також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 11,9 % відсотків річних. Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором. У разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування банк має право вимагати дострокового поверненню кредиту та сплати процентів, а позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання, вимагати погашення заборгованості у повному обсязі. ( п.п. 1.1, 1.3, 3.9, 6.1.4 кредитного договору)

21 липня 2010 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 2202/0608/71-023 від 11 червня 2008 року. Згідно цих змін ОСОБА_3 зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строк до 11 червня 2031 року шляхом здійснення фіксованих платежів (Ануїтентний платіж) у сумі 1533,69 доларів США до 10 числа кожного місяця та в день закінчення кредитного договору.

11 червня 2008 року з метою забезпечення повернення кредитних коштів по вищевказаному кредитному договору між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5 з кожним окремо було укладено договори поруки відповідно №№ 2202/0608/71-023-Р-2, 2202/0608/71-023-Р-3, згідно до умов яких поручителі кожний окремо на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_3 У разі невиконання позичальником умов кредитного договору поручитель погашає суму кредиту, нараховані проценти та штрафні санкції за несвоєчасне повернення коштів. Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання останнім умов кредитного договору та додаткових угод до нього.

21 липня 2010 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5 з кожним окремо було укладено додаткові договори до договорів поруки, відповідно № 1 до договору поруки № 2202/0608/71-023-Р-2, № 1 до договору поруки 2202/0608/71-023-Р-3, відповідно умов яких поручителі поручаються перед банком за виконання позичальником зобов'язань по додатковій угоді між банком і ОСОБА_3 до кредитного договору № 2202/0608/71-023 від 11 червня 2008 року.

25 травня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого ПАТ «Дельта Банк» купив, а ПАТ «Сведбанк» продав право вимоги за кредитними договорами та забезпечувальними договорами, які були укладені ПАТ «Сведбанк», внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» отримав право вимоги від боржників повного та реального виконання обов'язків за кредитними і забезпечувальними договорами.

ОСОБА_3 належним чином свої обов'язки за кредитним договором не виконувала, не повертала кредит, не сплачувала відсотки за користування ним, таким чином не виконує умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 22 січня 2014 року виникла прострочена заборгованість в розмірі 2008,44 долари США по тілу кредиту та 11739,24 долари США по відсоткам.

В зв'язку з цим банк відповідно до умов кредитного договору направив позичальнику і поручителям вимогу про погашення простроченої (поточної) заборгованості по кредиту та попередив, що в разі незадоволення претензії банку останній звернеться до суду з вимогою про дострокове стягнення загальної заборгованості по кредиту як простроченої, так і поточної, однак така вимога банку позичальником і поручителем виконана не була.

Внаслідок цього станом на 22 січня 2014 року в ОСОБА_3 виникла заборгованість перед банком по кредитному договору в сумі 132410,15 доларів США по тілу кредиту, 12256,5 доларів США по відсоткам, а всього на загальну суму 144666,65 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 1156320 грн. 53 коп.

Вказані обставини підтверджуються кредитним договором, додатковими договорами до кредитного договору, договорами поруки, додатковими договорами до договорів поруки, розрахунком суми заборгованості та іншими матеріалами справи.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 611 вказаного Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частина 1 ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 4 статті 559 цього Кодексу установлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Таким чином, боржник ОСОБА_3 не виконала взятих зобов'язань по кредиту, а тому згідно наведених положень закону та умов зазначених договорів боржник і кожний поручитель солідарно повинні нести відповідальність за зобов'язаннями перед ПАТ «Дельта Банк» за вимогами банку про дострокове стягнення всієї суми заборгованості по кредитному договору.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог до позичальника, однак при цьому відмовивши в задоволенні позову банку до поручителів, суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та порушив норми матеріального права.

Так відмовляючи в позові до поручителів, суд першої інстанції вказав, що відповідальність поручителів настає лише при отриманні поручителями вимоги банку погасити заборгованість, допущену позичальником, а доказів отримання такої вимоги позивачем до суду не надано.

В той же час з матеріалів справи вбачається, що відповідні вимоги до поручителів банком були направлені 11 лютого 2014 року, про що свідчить реєстр поштових відправлень з штемпелем Укрпошти та фіскальний чек про оплату банком поштового відправлення позичальнику і поручителям.

Відповідно до умов п. 4 договорів поруки між банком і поручителями у разі невиконання позичальником умов кредитного договору в строк, поручитель погашає суму кредиту, нараховані проценти та штрафні санкції за першою вимогою банку протягом 10 календарних днів з моменту отримання поручителем надісланої банком письмової заяви про невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, надісланою банком за адресою поручителів.

За змістом даного пункту така умова договору поруки визначає виключно позасудовий порядок погашення заборгованості за кредитним договором, за яким поручитель може добровільно погасити заборгованість за кредитним договором у разі невиконання умов договору позичальником. В цьому пункті договору не передбачено, що банк має право на звернення до суду виключно після виконання умов п. 4 договору поруки, а саме отримання поручителями його вимоги та її невиконання ними протягом 10 днів.

Тобто отримання відповідної вимоги банку лише надає поручителям право в добровільному порядку погасити заборгованість позичальника, однак не отримання такої вимоги поручителями не позбавляє банк права звернутись до суду з відповідною позовною заявою про захист свого порушеного права.

При цьому слід взяти до уваги, що банк у встановленому в договорах поруки порядку надіслав відповідну вимогу позичальнику і поручителям, тобто виконав свої обов'язки за п. 4 договорів поруки.

Крім того, саме звернення банку з позовною заявою до суду свідчить про пред'явлення вимоги до поручителів про погашення заборгованості по кредитному договору та протягом розгляду справи в суді з березня по липень 2014 року відповідачі мали можливість погасити заборгованість по кредитному договору, однак цього так і не зробили.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та без достатніх правових підстав в порушення норм матеріального права зробив висновок про те, що відповідальність поручителів настає лише при отриманні ними вимоги банку про погашення заборгованості, допущеної основним боржником.

З врахуванням даних конкретних обставин справи та вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністі висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

При цьому, оскільки кожний поручитель укладав з банком окремий договір поруки вони несуть кожний окремо відповідальність перед банком солідарно лише з боржником, а тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути заборгованість по кредитному договору в сумі 132410,15 доларів США по тілу кредиту, 12256,5 доларів США по відсоткам, а всього заборгованість на загальну суму 144666,75 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 1156320 грн. 53 коп. на користь позивача в межах позовних вимог в сумі 1156320 грн. 53 коп.:

- солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

- солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а судові витрати стягнути з відповідачів в рівних частках.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення :

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість по кредитному договору № 2202/0608/71-023 від 11 червня 2008 року в сумі 1156320 грн. 53 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 1058354 грн. 33 коп. та заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 97966 грн. 20 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість по кредитному договору № 2202/0608/71-023 від 11 червня 2008 року в сумі 1156320 грн. 53 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 1058354 грн. 33 коп. та заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 97966 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судові витрати по 1218 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : (підпис) Судді : (підписи)

З оригіналом згідно : Суддя А.М. Костенко