Ухвала суду № 41088252, 09.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/57847/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Карася О.В.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012

у справі № 2а/1270/4336/12

за позовом Публічного акціонерного товариства „Луганськтепловоз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби,

Головного управління Державної казначейської служби в Луганській

області

про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми податку на

додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Луганськтепловоз" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби в Луганській області про визнання бездіяльності противоправною та стягнення коштів по відшкодуванню податку на додану вартість.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 закрито провадження по справі стосовно позовних про визнання противоправною бездіяльності спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби у ненаданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ „Луганськтепловоз" податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 10559325, 48 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ „Луганськтепловоз" суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією по податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 10559325, 48 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну перевірку декларацію позивача по податку на додану вартість за липень 2011 року, в якій в рядку №23, вказано суму відшкодування в розмірі 17489537 грн. та складено акт № 481/08-3/05763797 від 25.10.2011.

За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001518013 від 25.10.2011 на суму 17489537 грн. зі сплатою штрафних санкцій в розмірі 4372384 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації в Луганській області №25645/25-08 від 29.12.2011 скасовано податкове повідомлення рішення №0001518013 від 25.10.2011 в частині зменшеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10559325, 48 грн. та застосованої штрафної санкції в розмірі 2639 831, 12 грн., в іншій частині податкове повідомлення рішення залишено без змін.

Відповідно до Постанови КМ України № 39 від 17.01.2011 „Про затвердження порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість" відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Оскільки у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Статтями 198 та 200 Податкового кодексу України регламентований порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, який платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Тобто, податковий орган, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб передбачений законом, а саме за наслідками перевірки, або надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Чинним податковим законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.

Діюче податкове законодавство не пов'язує право господарюючого суб'єкта - платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування по податку на додану вартість з проведенням або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 у справі № 2а/1270/4336/12 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 у справі № 2а/1270/4336/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді О.В. Карась О.І. Степашко