Ухвала суду № 41087995, 23.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8622/14 Справа № 199/3328/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Подорець О. Б. Доповідач - Калиновський А.Б. Категорія 31

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

Суддів - Гайдук В.І., Єлізаренко І.А.

При секретарі - Півненко С.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, третя особа: Дніпропетровське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, третя особа: ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 70 000,00 грн., на відшкодування матеріальної шкоди 1 876,00 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

В апеляційних скаргах ГУ державної казначейської служби України в Дніпропетровській області та ГУ МВС України в Дніпропетровській області просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно ч. 6 ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Судом встановлено, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 365 КК України, останнього було визнано винним та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строк на 3 роки.

Вироком суду було встановлено, що 29.12.2005 приблизно 22.00 год. міліціонер - водій служби забезпечення 4-го міського відділення міліції Амур-Нижньодніпровського відділу ОСОБА_3 у складі членів слідчо-оперативної групи прибув у приміщення квартири АДРЕСА_1. Не маючи достаніх підстав почав разом з о/у ВКР АНД РВ ОСОБА_4 вибивати двері у кімнату, в якій знаходився ОСОБА_2 В той момент, коли частина двері була зламана, ОСОБА_3 здійснив постріл із зарядженого самочинно виготовленего дробу в обличчя ОСОБА_2, чим були спричинені тілесні ушкодження у виді вогнепального дробового проникаючого поранення лівого ока з пошкодженням роговиці, райдужки, скловидного тіла лівого ока з наявністю двох чужорідних металевих предметів в порожнині очного яблука. Дані ушкодження під час травматичного процесу призвели до субатрофії ока, грубому зірчатому рубцю роговиці, зрощування зіниці та як наслідок до втрати зору на ліве око. За своїм характером ушкодження у виді проникливого поранення лівого ока віднесені до тяжких тілесних ушкоджень зі стійкою втратою працездатності більше ніж на 1/3; ушкодження у виді поранення слизової оболонки правого ока, м'яких тканій обличчя, грудної клітини та правої кісті за своїм характером віднесені до легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 в частині матеріальної шкоди, суд правильно виходив з того, що позивачу заподіяно матеріальну шкоду у сумі 1876,93 грн., яка була витрачена ним на лікування та проїзд до лікарні, що підтверджується наявними в матеріалах кримінальної справи чеками та квитками.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, враховуючи глибину та тривалість моральних страждань позивача, який втратив здоров'я в результаті вчиненого відносно нього злочину та вимушений докладати зусилля для організації свого життя, суд дійшов правильного висновку про те, що відшкодування моральної шкоди в розмірі 70 000,00 грн. відповідатиме вимогам розумності та справедливості.

Доводи апеляційної скарги Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про те, що шкоду, спричинену діями ОСОБА_3 не можна розцінювати, як шкоду спричинену посадовою особою органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, а тому саме він повинен відшкодовувати завдану шкоду не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вироком встановлено, що ОСОБА_3, як посадова особа, під час вчинення злочину перебував при здійсненні своїх повноважень, а для вирішення питання відшкодування шкоди обставина про те, що постріл було здійснено з особистої зброї не має ніякого правового значення.

Посилання апеляційної скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на те, що позивачем не було обґрунтовано розмір моральної шкоди, а суд надав невірну оцінку доказам по справі, спростовується матеріалами справи та зводиться до тлумачення норм діючого законодавства.

Таким чином, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: