Постанова № 41087630, 15.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року Справа № 920/1461/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Група"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 27.01.2014у справігосподарського суду Сумської областіза позовомСумського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі державного підприємства "Сумське лісове господарство"до1.Сумської міської ради 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Група"проскасування рішення, визнання недійсним та розірвання договору оренди, визнання відсутності права, зобов'язання повернути земельну ділянкув судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Клюге Л.М., прокурор відділу Генеральної прокуратури України - посв. №014652 від 17.01.2013;від відповідача:1) не з'явились; 2)Діска М.Ю. - дов. №11 від 13.01.2014;від Генеральної прокуратури УкраїниКлюге Л.М., прокурор відділу - посв. №014652 від 17.01.2013; ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 17.10.2013 господарського суду Сумської області (суддя Левченко П.І.) відмовлено в задоволені позову.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надав суду доказів того, що спірна земельна ділянка з визначеними межами була виділена відповідно до Лісового кодексу України для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів позивачеві, що ця земельна ділянка є земельною ділянкою лісогосподарського призначення.

Постановою від 27.01.2014 Харківського апеляційного господарського суду (судді: Черленяк М.І. - головуючий, Ільїн О.В., Россолов В.В.) рішення від 17.10.2013 господарського суду Сумської області скасовано частково. Прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункти 2-5 рішення Сумської міської ради №502-МР від 25.05.2011 "Про припинення та перехід права користування земельною ділянкою". Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.07.2012 укладений між Сумською міською радою та ТОВ "Альфа-Група", з тих підстав, що Сумська міська рада не мала повноважень розпоряджатися спірною земельною ділянкою державної власності, оскільки вона перебуває у постійному користуванні Державного підприємства "Сумське лісове господарство" та у комунальну власність не передавалась.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду ТОВ "Альфа-Група" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції порушено ст.122 Земельного кодексу України, ст.ст. 18, 33, Лісового кодексу України та розпорядження Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 "Про ведення державного земельного кадастру". Також скаржник вказує, що неправильно досліджено обставини справи лише на підставі норм лісового законодавства, віднісши спірну земельну ділянку до категорії земель лісогосподарського призначення без належного тому підтвердження.

До Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу іншими учасниками судового процесу не надіслані.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Господарськими судами встановлено, що 02.02.2011 ОСОБА_8 (продавець) та ТОВ "Альфа-Група" (покупець) уклали договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю нежитлові приміщення спортивно-оздоровчого табору "Олімпієць", що знаходиться за адресою: м. Суми, лісовий масив "Баранівка", розташовані на орендованій земельній ділянці, загальною площею 2,1600 га, на території Сумської міської ради (кадастровий номер - 5910136600:08:018:0005).

25.05.2011 Сумською міською радою прийнято рішення №502-МР "Про припинення та перехід права користування земельною ділянкою", яким припинено право користування земельною ділянкою підприємцю ОСОБА_8 та дію договорів оренди землі від 03.04.2007 та 02.02.2011. Земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 2,1600 га наданоТОВ "Альфа-Група" в оренду, терміном на 5 років. В рішенні вказано цільове призначення землі - землі рекреаційного призначення.

За даними Держземагенства у Сумській області та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 26.07.2013, власником земельної ділянки є Сумська міська рада, а спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови.

Проте, господарськими судами достеменно не досліджено до якої категорії земель віднесено дану земельну ділянку Сумською міською радою та її цільове призначення на час прийняття Сумською міською радою рішення №502-МР від 25.05.2011.

На підставі вище вказаного рішення 13.07.2012 Сумська міська рада (орендодавець) та ТОВ "Альфа-Група" (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно якого відповідач - 1 надав, а відповідач - 2 прийняв в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 5910136600:08:018:0005, площею 2,1600 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору оренди становить 1763856,00 грн.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради №502-МР від 25.05.2011, визнання недійсним та розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.07.2012, визнання відсутності у ТОВ "Альфа-Група" права користування земельною ділянкою (кадастровий номер земельної ділянки - 5910136600:08:018:0005) та зобов'язання її повернути, з огляду на те, що спірна земельна ділянка відноситься до лісогосподарських земель, а вказане вище рішення прийняте з порушенням приписів ст.ст. 122, 149 Земельного кодексу України, ст.ст.27, 46, 57 Лісового кодексу України та розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008.

Державною інспекцією сільського господарства в Сумській області 01.07.2013 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що Сумською міською радою передано в оренду ТОВ "Альфа-Група" земельну ділянку площею 2,16 га на підставі рішення №502-МР від 25.05.2011, яке не відповідає вимогам чинного законодавства та з перевищенням наданих повноважень щодо розпорядження лісовими земельними ділянками, вилучення яких проведено без згоди постійного землекористувача ДП "Сумське лісове господарство", про що складено акт №107.

Відповідно ст.ст. 18 та 19 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За приписами ст. 55 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення міською радою) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Статтею 57 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

За ч. 1-3 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення міською радою) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 21 Земельного кодексу України встановлені наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель та передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Процедура зміни цільового призначення земельної ділянки передбачена постановою Кабінету Міністрів України №502 від 11.04.2002 "Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб" (в редакції, чинній на момент прийняття міською радою оскаржуваного рішення), даний Порядок визначає механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи. Зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" від 10.04.2008 за № 610-р (в редакції, чинній на момент прийняття міською радою оскаржуваного рішення) доручено Міністерству екології та природних ресурсів України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Міністерству оборони України, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання, ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду:

- за рішенням Кабінету Міністрів України для створення та забезпечення функціонування об'єктів природно-заповідного фонду і виробничо-соціальних об'єктів, необхідних для ведення лісового господарства.

Надання земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні іншої особи передбачає її вилучення за відповідним погодженням, що стосовно земель лісогосподарського призначення заборонено вказаним вище розпорядженням Кабінету Міністрів України N 610-р від 10.04.2008 "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками", однак господарськими судами попередніх інстанцій не досліджено чи вказана вище процедура дотримана при прийнятті оскаржуваного рішення.

Згідно ст.1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Статтею 25 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації та наведені види такої документації.

Як встановлено господарськими судами, в 1965 році виконавчим комітетом Сумської районної Ради депутатів трудящих Сумському лісгоспзагу видано Державний акт на право користування землею, відповідно якого в постійне користування відведено 28044 гектарів землі, згідно з накресленим планом та описом меж, із них 25961 гектар лісів.

Згідно довідки Державного підприємства "Сумське лісове господарство" №07-19/1473 від 02.10.2013 Сумський спецлісгоспзаг в 2005 році реорганізований в Державне підприємство "Сумське лісове господарство", тобто є правонаступником Сумського спецлісгоспзагу.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до складу земель, наданих у постійне користування згідно вказаного вище Державного акту, входить також і земельна ділянка загальною площею 2,16 га, розташована у АДРЕСА_1.

Також апеляційний господарський суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка, яка надана ТОВ "Альфа-Група" в оренду, відноситься до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП "Сумське лісове господарство".

Господарськими судами не досліджено чи є спірна земельна ділянка з кадастровим №5910136600:08:018:0005, яка надана в оренду ТОВ "Альфа-Група", земельною ділянкою, яка відповідно Державного акту від 1965 року надана Сумському лісгоспу.

Відповідно Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України №445/2011 від 08.04.2011, Держземагентство України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

За п.34 ст. 4 вказаного вище Положення Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань здійснює ведення і адміністрування державного земельного кадастру та отримує інформацію про відведення земельних ділянок.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що вирішуючи даний спір для з'ясування питання щодо дотримання процедури надання цієї земельної ділянки в оренду чи користування відповідно до норм земельного законодавства судам необхідно залучити до участі у справі відповідний орган Держземагентства України, як орган, на який законом покладено здійснення контролю і нагляду з реалізації державної політики у сфері земельних відносин, оскільки його участь у справі буде сприяти правильному вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, аналіз та оцінка викладених в позовній заяві обставин та доданих доказів здійснюється виключно при розгляді справи по суті.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що господарські суди при вирішенні спору не виконали вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та не дослідили питання приналежності земельної ділянки на час прийняття Сумською міською радою рішення №502-МР від 25.05.2011 та її кадастрового номеру, оскільки за п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №749 від 18.08.2010 "Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення міською радою) кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці під час проведення її Державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

При вирішенні спору господарський суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні господарського суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.111-5, п.3 ст.111-9, ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 27.01.2014 Харківського апеляційного господарського суду та рішення від 17.10.2013 господарського суду Сумської області зі справи №920/1461/13 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга