Ухвала суду № 41085934, 27.10.2014, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2995/14-ц

2/154/882/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

"27" жовтня 2014 року. м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Пікули Н.В.

за участю секретаря Ваврисевич О.О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпеченняи позову,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

Позивач у поданій до суду заяві просить в порядку забезпечення позову, до вирішення справи по суті, накласти арешт на майно ОСОБА_2, жительки вул. Федорівська, 34б, с. Федорівка, Володимир-Волинського району, Волинської області, а саме:

-нежитлове приміщення торгового центру /Ж-1/ загальною площею 2363,6 м. кв., що знаходиться по вул. 20-го Липня, 8а в м. Володимир-Волинський, Волинської області;

-адміністративне приміщення/А-2/ загальною площею 165,7 м. кв., що знаходиться по вул. 20-го Липня, 8а в м. Володимир-Волинський, Волинської області;

-нежитлове приміщення торгового центру /З-1/ загальною площею 184,0 м. кв., що знаходиться по вул. 20-го Липня, 8а в м. Володимир-Волинський, Волинської області;

-земельну ділянку загальною площею 0,5647 га, що знаходиться по вул. 20-го Липня, 8а в м. Володимир-Волинський, Волинської області, кадастровий номер 0710200000:01:004:2783, цільове призначення для обслуговування обєктів комерційного призначення (торгового комплексу).

Необхідність зазначеного заходу забезпечення позову мотивує можливістю подальшого відчуження спірного майна відповідачем, що зробить неможливим, або утруднить виконання рішення суду у майбутньому.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо визнання договорів купівлі-продажу недійсними, позивачем зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та надано відповідні докази.

Забезпечення позову, у спосіб, який зазначає позивач, не порушує прав відповідача щодо можливості користуватися спірним нерухомим майном до вирішення спору по суті.

Виходячи з вищенаведених обставин, з метою недопущення невиконання чи утрудненого виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає підставною заяву позивача про забезпечення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_2, жительки вул. Федорівська, 34б, с. Федорівка, Володимир-Волинського району, Волинської області, а саме:

-нежитлове приміщення торгового центру /Ж-1/ загальною площею 2363,6 м. кв., що знаходиться по вул. 20-го Липня, 8а в м. Володимир-Волинський, Волинської області;

-адміністративне приміщення/А-2/ загальною площею 165,7 м. кв., що знаходиться по вул. 20-го Липня, 8а в м. Володимир-Волинський, Волинської області;

-нежитлове приміщення торгового центру /З-1/ загальною площею 184,0 м. кв., що знаходиться по вул. 20-го Липня, 8а в м. Володимир-Волинський, Волинської області;

-земельну ділянку загальною площею 0,5647 га, що знаходиться по вул. 20-го Липня, 8а в м. Володимир-Волинський, Волинської області, кадастровий номер 0710200000:01:004:2783, цільове призначення для обслуговування обєктів комерційного призначення (торгового комплексу).

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Головуюча /-/ підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Н.В. Пікула