Ухвала суду № 41085406, 22.10.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8975/14

Головуючий у першій інстанції Кравчук Т.С.

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Сватаненка В.І.

суддів - Суворова В.О., Черевка П.М.,

за участю секретаря - Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2014 року про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «РВ Лізінг», Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» - «Про поділ майна подружжя», за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «РВ Лізінг», Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» - «Про поділ сумісно нажитого майна подружжя, визнання договору дарування недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нерухоме майно, виселення, вселення в квартиру», за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 - «Про визнання добросовісним набувачем», -

ВСТАНОВИЛА:

30.01.2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, який у подальшому був уточнений та вимоги по якому були збільшені, по якому остаточно просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, право власності на паркінги № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2, право власності на нежиле приміщення - магазин непродовольчих товарів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, право власності на нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, визнати за відповідачем ОСОБА_3 право власності на нежиле приміщення АДРЕСА_6.

13.04.2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним зустрічним позовом, який у подальшому був доповнений та вимоги по якому були збільшені, по якому остаточно просив поділити між ним та позивачем за первісним позовом ОСОБА_2 майно, набуте ними за час шлюбу, та є їх спільною сумісною власністю, а сааме: квартиру АДРЕСА_2 наступним чином: визнати за ним право власності на ? частину квартиру та за позивачем визнати право власності на ? частину вказаної квартири, визнати недійсним нотаріально посвідчений договір дарування даної квартири, укладений 18.11.2011 року між ним та позивачем, витребувати зазначену квартиру з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 та визнати за ним право власності на дану квартиру, виселивши з квартири ОСОБА_4 та вселивши його до вказаної спірної квартири.

09.01.2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним зустрічним позовом, по якому просила визнати її добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_2.

Вказані позови були об'єднанні до одного провадження.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31.05.2012 року був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1, та на нежитлове приміщення АДРЕСА_6, площею 154,3 кв.м., що зареєстровані на ім'я ОСОБА_3

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.07.2012 року був накладений арешт на гараж, машиномісце в підземному паркінгу № 118 по АДРЕСА_2, на гараж, машиномісце в підземному паркінгу НОМЕР_1 по АДРЕСА_2, нежитлове приміщення, магазин непродовольчих товарів, приміщення АДРЕСА_4, на нежиле приміщення АДРЕСА_5, що зареєстровані на ім'я ОСОБА_3

Ухвалою Примоського районного суду м. Одеси від 04.09.2013 року був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_4

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.04.2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_3 частково задоволений, визнаний недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 від 18.11.2011 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_5; витребувана дана квартира з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 та повернута вказана квартира у власність ОСОБА_3, зобов'язано ОСОБА_4 звільнити зазначену квартиру та вселено до вищезазначеної квартири ОСОБА_3, в решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Одночасно ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.04.2014 року були скасовані заходи забезпечення позовів, накладені ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 31.05.2012 року, 04.07.2012 року, 04.09.2013 року, зняти арешти на вищезазначене нерухоме майно.

23.09.2014 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, по якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

При розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції колегія суддів всесторонньо і повно перевірила законність і обґрунтованість ухвали на основі ма теріалів справи, які досліджувались судом першої інстанції.

Відповідно до ч. ч.1,2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч.3, 6 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до зазначеної норми процесуального права висновок апелянта ОСОБА_2 про неможливість скасування заходів забезпечення позову до набрання рішенням чинності суперечить наведеної норми права, оскільки суд може одночасно з ухваленням судового рішення постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду постановлена без порушення норм процесуального права, а тому на підставі ч.1 п.1 ст.312 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Апеляційна скарга не містить доводів, які мають бути підставами для скасування ухвали суду.

Доводи апеляційної скарги є неспроможними, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування чи порушення судом процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення вимог про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є правильною та обґрунтованою, підстави для її скасування та ухвалення нової ухвали відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області В.І. Сватаненко

В.О.Суворов

П.М. Черевко

22.10.2014 року м. Одеса