Постанова № 41084652, 09.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2014 року 08:33 № 826/13154/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт Ф.К.А.У.»до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платниківпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» (далі - позивач, ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Центральний офіс), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 №0001003901.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що своєчасно подав податкову декларацію з податку за землю за 2014 рік, що підтверджується квитанціями №1 та №2, які надійшли від контролюючих органів на підтвердження отримання та прийняття електронної звітності. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та просить його скасувати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Посилався на те, що подана позивачем 05.02.2014 податкова декларація з податку за землю за 2014 рік прийнята як копія, а тому не є належною податковою звітністю. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним.

В судовому засіданні 07.10.2014 представники сторін заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Посадовими особами відповідача, на підставі наказу від 20.08.2014 №916/28-10-39-10/34431547, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.2, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» з питань порушення термінів подання звітності із земельного за 2014 рік, за результатами якої складено акт від 20.08.2014 №916/28-10-39-10/34431547.

Згідно висновків вказаного акта, відповідач встановив порушення позивачем вимог законодавства, а саме: пункту 49.18 статті 49 та пунктів 286.2, 286.3 статті 286 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю за 2014 рік.

На підставі акта перевірки від 20.08.2014 №916/28-10-39-10/34431547 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26.08.2014 №0001003901, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 170,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 26.08.2014 №0001003901 ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» оскаржило його до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» є платником орендної плати за землю.

05.02.2014 позивач направив до податкових органів засобами електронного зв'язку податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік.

Вказана податкова декларація була прийнята Міністерством доходів і зборів України 05.02.2014, що підтверджується квитанцією №1 про надходження на сервер контролюючого органу електронного документа, яка надійшла позивачу на підтвердження отримання надісланої ним податкової декларації (а.с. 70 Т. І).

Також позивачу надійшла квитанція №2, у якій зазначено, що 05.02.2014 Центральним офісом «прийнято (копію)» податкового розрахунку земельного податку (а.с. 71 Т. І).

Відповідач заперечив факт належного подання позивачем податкової декларації з плати за землю за 2014 рік, посилаючись на те, що згідно квитанції №2 Центральним офісом прийнято копію електронного документа. Згідно пояснень представника відповідача, копія електронного документа не може вважатись належним поданням електронної звітності.

У зв'язку з тим, що податкова декларація з плати за землю за 2014 рік була прийнята на районному рівні як «копія», така декларація, на думку відповідача, не може вважатись податковою звітністю та вважається неподаною.

Суд встановив, що 02.07.2014 позивач направив до податкових органів засобами електронного зв'язку податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік.

Вказана податкова декларація була прийнята Міністерством доходів і зборів України 02.07.2014, що підтверджується квитанцією №1 про надходження на сервер контролюючого органу електронного документа, яка надійшла позивачу на підтвердження отримання надісланої ним податкової декларації (а.с. 74 Т. І).

Також позивачу надійшла квитанція №2, у якій зазначено, що 02.07.2014 «прийнято пакет» податкового розрахунку земельного податку (а.с. 75 Т. І).

Представник позивача зазначив, що податкова декларація з плати за землю за 2014 рік, яка була направлена до контролюючих органів 02.07.2014 була уточнюючою податковою декларацією до звітної, поданої 05.02.2014.

Відповідач наполягав на тому, що датою подання ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» податкової декларації з плати за землю за 2014 рік є саме 02.07.2014, оскільки 05.02.2014 була подана копія електронної звітності.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Положеннями пункту 49.17 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впроваджує та утримує автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов'язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов'язкового державного страхування.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі - Інструкція №233).

Згідно з пунктом 7.4 Інструкції №233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пункт 7.5 Інструкції №233).

Відповідно до пункту 7.6 Інструкції №233, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Положеннями підпункту 49.9.1 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою за наявності квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку.

У відповідності до пункту 49.15 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Дослідивши зміст квитанції №2 про прийняття податкової декларації з податку за землю за 2014 рік, яка подана 05.02.2014, суд встановив, що вона не містить відомостей про неприйняття вказаної податкової звітності, а навпаки засвідчує факт її прийняття районним контролюючим органом.

Відповідач не надав доказів складання та направлення письмової відмови у прийнятті податкової декларації з податку за землю за 2014 рік, поданої ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» 05.02.2014.

Щодо посилання відповідача на те, що вказана податкова звітність прийнята як копія, суд зазначає, що положеннями Податкового кодексу України та Інструкції №233 не передбачено прийняття електронних документів в статусі «копія». Відповідач не надав суду пояснень значення встановлення такого статусу електронному документу, прийнятому 05.02.2014 Центральним офісом від позивача.

Крім того, позивач не несе відповідальність за якість приймання та оброблення податкової звітності автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності», оскільки утримання даної системи належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкова декларація, яка направлена позивачем до контролюючих органів 05.02.2014 прийнята ними того ж дня, що підтверджується відповідними квитанціями. Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» подало податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік у строки, встановлені положеннями Податкового кодексу України.

Позивач також посилався на те, що відповідач 10.07.2014 провів камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю, за результатами якої складено акт від 10.07.2014 №711/2870-39-34431547. Зі змісту даного акта вбачається, що перевірці підлягала податкова декларація з плати за землю, яка подана саме 05.02.2014 і зареєстрована за №9004411844. Цей номер збігається з тим, який зазначений у квитанції №2 про прийняття податкової декларації з плати за землю за 2014 рік, яка подана 05.02.2014.

Зазначена перевірка проводилась з питання своєчасної сплати ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» грошового зобов'язання, задекларованого до сплати у податковій декларації від 02.07.2014 №9037354299 та зазначено, що при перевірці використано податкову декларацію з плати за землю від 05.02.2014 №9004411844. За результатами даної перевірки відповідач застосував до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2014 №0000693901 (а.с. 15 Т. І).

Однак, відповідач зазначив, що в акті від 10.07.2014 №711/2870-39-3443154 посилання на податкову декларацію з плати за землю від 05.02.2014 №9004411844 є помилковим та фактично було враховано показники податкової декларації від 02.07.2014 №9037354299.

Таким чином, матеріали акта камеральної перевірки від 10.07.2014 №711/2870-39-3443154 не підтверджують але і не спростовують факт прийняття Центральним офісом податкової декларації з плати за землю за 2014 рік, яка подана 05.02.2014.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 №0001003901 є протиправним, з огляду на що, підлягає скасуванню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 26.08.2014 №0001003901.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» (код ЄДРПОУ 34431547) судові витрати в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський