Рішення № 41084529, 06.10.2014, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 295/20538/13-ц

Категорія 33

2/295/231/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне рішення)

06.10.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі Зоренко Т.О.,

без участі сторін, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

КП "Житомирське трамвайно-тролейбусне управління" Житомирської міської ради,

10025, м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 11,

до ОСОБА_1,

АДРЕСА_1,

АДРЕСА_2,

ОСОБА_2,

АДРЕСА_3,

про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП у сумі 9802 грн. 65 коп., -

ВСТАНОВИВ:

КП "Житомирське трамвайно-тролейбусне управління" Житомирської міської ради (далі за текстом - КП "ЖТТУ" ЖМР) звернулося до суду із позовом, в якому зазначило, що 16 липня 2007 року о 17 годині 00 хвилин в районі розворотного кільця тролейбусів по вул. Щорса (Крошня) сталася дорожньо-транспортна пригода - обрив дротів тролейбусної контактної мережі автомобілем КРАЗ № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався з піднятим кузовом.

Внаслідок ДТП комунальному підприємству „Житомирське трамвайно-тролейбусне управління" Житомирської міської ради спричинено шкоду джерелом підвищеної небезпеки в сумі 9 802 (девять тисяч вісімсот дві) гривні 65 копійок. Завдана шкода включає в себе вартість матеріалів, вартість експлуатації машин і механізмів, вартість роботи по ліквідації аварії (реальні збитки), а також суму збитків від простою тролейбусів, тобто доходи, які КП ЖТТУ могло реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода).

Постановою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 03 серпня 2007 року ОСОБА_2 визнано визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та з нього стягнутий штраф.

Відповідно до довіреності на розпорядження автотранспортом від 22 грудня 2006 року з правом передовіри автомобіль КРАЗ 256Б1 переданий ОСОБА_3 у керування та розпорядження ОСОБА_4

Відповідно до довіреності від 16 липня 2007 року вищеназваний автомобіль переданий ОСОБА_4 в порядку передоручення ОСОБА_1.

Оскільки довіреність на керування автомобілем була у ОСОБА_1, позивачем заявлені позовні вимоги саме до нього.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи у межах заявлених особами вимог та на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст. 10, 60 ЦПК України, визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом під час розгляду справи в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2.

Під час судових засідань представник позивача за довіреністю Щерба К.Є. заявлені вимоги підтримала повністю з підстав вказаних у позові та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що його довіритель не знав про те, що автомобіль був переданий його довірителю на праві користування, що ОСОБА_1 ніколи не користувався вказаним автомобілем.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.

Правовідносини щодо яких заявлений позов, насамперед регулюються ст.ст. 22, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, чинними на день їх виникнення.

У відповідності до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягає з'ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно п.1 ст. 7 Конвенції "Про дорожній рух" (м. Відень) від 08.11.1968 р. користувачі дороги повинні вести себе таким чином, щоб не створювати небезпеки чи перешкод для руху, не наражати на небезпеку людей і не завдавати шкоди державному, громадському чи приватному майну.

В силу ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Судом встановлено, що 16 липня 2007 року о 17 годині 00 хвилин в районі розворотного кільця тролейбусів по вул. Щорса (Крошня) сталася дорожньо-транспортна пригода - обрив дротів тролейбусної контактної мережі автомобілем КРАЗ № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався з піднятим кузовом.

У зв'язку із цим, комунальному підприємству „Житомирське трамвайно-тролейбусне управління" Житомирської міської ради спричинено шкоду джерелом підвищеної небезпеки в сумі 9 802 (девять тисяч вісімсот дві) гривні 65 копійок. Завдана шкода включає в себе вартість матеріалів, вартість експлуатації машин і механізмів, вартість роботи по ліквідації аварії (реальні збитки), а також суму збитків від простою тролейбусів, тобто доходи, які КП ЖТТУ могло реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода).

Постановою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 03 серпня 2007 року ОСОБА_2 визнано визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та з нього стягнутий штраф.

Вказана постанова суду набрала законної сили.

Відповідно до ч.ч.3 і 4 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Статтями 22, 1166 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, у тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв'язку з пошкодженням речі, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 цього ж Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (право власності, інше речове право тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" матеріальна шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, судом встановлена протиправність дій відповідача ОСОБА_2 та його вина у скоєнні даної ДТП, а також причинний зв'язок між наявною шкодою і протиправним діянням заподіювача.

У зв'язку з простоєм тролейбусних машин від тимчасового перешкоджання (закриття) руху на визначених маршрутах, КП "ЖТТУ" ЖМР завдані збитки, що складаються з втрат від вимушеного простою, а саме втрат виручки за відповідний час роботи рухомого складу.

Згідност. 13 Закону України "Про міський електричний транспорт" перевізник має право вимагати відшкодування втрат за тимчасове закриття або перешкоджання рухові.

За таких обставин, враховуючи всі докази у справі, суд прийшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення нанесених збитків із ОСОБА_2

Що стосується позовних вимог до ОСОБА_1, то у їх задоволенні належить відмовити, оскільки не спростовано, що ОСОБА_2 на правомірній основі заволодів і керував джерелом підвищеної небезпеки.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати за сплачений судовий збір у сумі 128 грн. 02 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований: АДРЕСА_3) на користь КП "Житомирське трамвайно-тролейбусне управління" Житомирської міської ради (зареєстроване: м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 11, іден. код 03328310, р/р26001001020903 у ПАТ "Перший інвестиційний банк", МФО 300506) на відшкодування матеріальної шкоди 9 802 (девять тисяч вісімсот дві) гривні 65 копійок та сплачений судовий збір у сумі 128 (сто двадцять вісім) грн. 02 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив за заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Корицька