Рішення № 41084081, 20.10.2014, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/485/615/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Лисенко М.Є.,

при секретарі - Бондаренко С.В.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

з участю представника відповідача - ОСОБА_3,

з участю відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 цивільну справу за позовом ОСОБА_5, до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання на право приватної власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2014 року ОСОБА_5, звернулася в суд з даним позовом. В заяві послався на те, що 14 жовтня 2010 року та 24 грудня 2010 року вона згідно договору купівлі - продажі який нотаріально посвідчений придбала в ОСОБА_7, земельні ділянки площею 0.1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими та побутовим будівлями, кадастровий номер 4825710100:39:029:0001 та площею 0,0689 га для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 4825710100:39:029:0002, що розташовані в АДРЕСА_1. Оскільки, з мінами у законодавстві на теперішній час замовила технічну документацію на земельні ділянки про встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі. Встановлено, що розмір земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства зменшився до 0,0546 га. Вважає, що з вини ОСОБА_2, яка не має жодних документів на земельну ділянку, зменшено площа її земельної ділянки. Крім того остання не визнає та о спарюється її право на земельні ділянки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Що ОСОБА_2, замовила технічну документацію на земельну ділянку, а ОСОБА_4, виготовила її без достатніх правових підстав, порушивши межі земельних ділянок.

Відповідач ОСОБА_2, та її представник позовні вимоги не визнали. Просять відмовити позивачу у задоволенні позову за безпідставністю. Суду пояснили, що право власності на земельну ділянку оформила відповідно до вимоги закону в державній реєстраційній службі. Позивач право власності на земельні ділянки на своє прізвище не переоформила та їх не зареєструвала.

Відповідач ОСОБА_4, позов не визнала. Суду пояснила, що ОСОБА_2, отримала у Снігурівській міській раді дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а вона виготовила їй технічну документацію, межі земельних ділянок не порушені. Крім того право власності на земельну ділянку у позивача виникає лише з моменту державної реєстрації.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, суд дійшов до висновку, що є підстави для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено такі факти та право відносини.

Відповідно до положень ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно статті 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом установлено, підтверджується наявними доказами, що позивач ОСОБА_5, згідно договору купівлі - продажі від 14 жовтня 2010 року та 24 грудня 2010 року, які нотаріально посвідчені придбала в ОСОБА_7, земельні ділянки площею 0.1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими та побутовим будівлями, кадастровий номер 4825710100:39:029:0001, та площею 0,0689 га для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 4825710100:39:029:0002, що розташовані в АДРЕСА_1. (а.с.8-14)

Відповідно до вимог норм законодавства ОСОБА_5, зареєструвала право власності на житловий будинок. Про що свідчить технічний паспорт на житловий будинок. (а.с.5-7).

Щодо земельних ділянок позивачем не виконано умов договору купівлі продажі 14 жовтня 2010 року та 24 грудня 2010 року та вимог ст. 182 ЦК України що право власності на земельну ділянку у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього права. (а.с.12).

Зазначені обставини також підтверджені показами свідка ОСОБА_9, що земельні ділянки на право власності належать ОСОБА_7 Оскільки позивач після оформлення договору купівлі продажу не отримав Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку на своє прізвище та зареєстрував в земельному відділі на своє прізвище.

Як вбачається з технічної документації із землеустрою, яку ОСОБА_5, замовила лише на початку 2014 року, щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки яка знаходилась у власності ОСОБА_7, площею 0,0689 га для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 4825710100:39:029:0002, що розташована в АДРЕСА_1, та передана їй. Дізналася що її площа зменшилася та становить 0,0546 га, крім того зазначено, що межі земельної ділянки не встановлювались, так як збігаються зі штучними спорудами (огорожею) і мають чіткий контур.(а.с.15-20).

Позивачем не надано суду доказів, що саме з вини відповідачів площа земельної ділянки 0,0689 га для ведення особистого підсобного господарства зменшилась до 0,0546 га.

Чим не виконано вимог ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачі належними доказами довели, що їх вини у зменшенні площі земельної ділянки не має, що підтверджується дослідженими в судому засіданні доказами, та не спростовані позивачем.

У зв'язку наведеним вище, суд вважає, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню у повному обсязі за безпідставністю.

Відповідно до ст.88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки їй в позові відмовлено. Керуючись ст. ст. 10,11,57,60,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання на право приватної власності на земельні ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ