Постанова № 41083943, 15.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 жовтня 2014 р. № 820/14936/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мараєвої О.В.,

представника позивача - Попової Н.В.,

представника відповідача - Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації і транспорту" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління механізації і транспорту", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24 червня 2014 року за формою "Р" № 0003181702, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Управління механізації і транспорту" визначено суму штрафних санкцій у розмірі 57260,62 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "Управління механізації і транспорту", результати якої оформлені актом від 13.06.2014 року № 953/20-23-17-01-05/37532351. Перевіркою встановлено порушення ст. 168 Податкового кодексу України, а саме - несвоєчасне перерахування податку на доходи з фізичних осіб за січень 2013 року - жовтень 2013 року у сумі 65910,00 грн. та неперерахування податку на доходи з фізичних осіб за період з листопада 2013 року по квітень 2014 року у сумі 16141,28 грн., що призвело до донарахування пені у сумі 3672,51 грн. За результатами перевірки та на підставі акту, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення рішення від 24 червня 2014 року за формою "Р" № 0003181702. Однак, позивач не погоджується з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, оскільки в акті перевірки від 13.06.2014 року контролюючим органом встановлено порушення податкового законодавства у вигляді прострочення встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, що відповідає передбаченому ст. 126 Податкового кодексу України складу порушення, але податковим повідомленням - рішенням від 24 червня 2014 року відповідач застосував штрафні санкції на підставі ст. 127 Податкового кодексу України, тобто за несплату узгодженого грошового зобов'язання взагалі. У зв'язку із чим, позивач просив позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні 15.10.2014 року представник позивача підтримав у повному обсязі позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання 15.10.2014 року проти позову заперечив, надав до суду письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що перевіркою встановлено, що позивачем в порушення ст. 168 та ст. 176 Податкового кодексу України перерахування податку на доходи фізичних осіб здійснювалося з порушенням встановлених законодавством строків та не в повному обсязі. Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України зазначено, що у разі не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Таке порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та /або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та /або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. На підставі викладеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, контролюючим органом було проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації і транспорту" з питань своєчасності та повноти перерахування податку на доходи фізичних осіб за період з 01.0.2013 року по 30.05.2014 року, результати якої оформлені актом від 13.06.2014 року № 953/20-23-17-01-05/37532351 (а.с. 7-14).

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління механізації і транспорту" п.п. 168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168; п.п. 168.4.7 п.168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування податку на доходи з фізичних осіб за січень 2013 року - жовтень 2013 року у сумі 65910,00 грн. та неперерахування податку на доходи з фізичних осіб за період з листопада 2013 року по квітень 2014 року у сумі 16141,28 грн., що призвело до донарахування пені у сумі 3672,51 грн. (а.с. 13).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0003181702 від 24.06.2014 року, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 57260,62 грн. (а.с. 16).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його у адміністративному порядку, однак рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 11.07.2014 року скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації і транспорту" залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 17-23).

Позивач звернувся із повторною скаргою до Державної фіскальної служби України, однак рішенням контролюючого органу від 04.08.2014 року № 862/6/99-99-10-01-03-15 скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації і транспорту" залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 25-31).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, з наступних підстав.

Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб передбачений розділом IV Податкового кодексу України.

Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

Відповідно до п.п. 168.1.1 - 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до п. 168.1.5 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Спірним питанням даного спору є правомірність нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 127.1 ст 127 Податкового кодексу України, а також відповідності застосованого розміру штрафних санкцій вчиненому порушенню.

Згідно з положеннями вказаної норми відповідальність платника податків наступає у разі ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Так, відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, визначальними умовами для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України є:1) ненархування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку до бюджету; 2) таке ненархування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку до бюджету повинна мати місце саме до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. При цьому, умовою для застосування санкцій у розмірі 50 та 75 відсотків є вчинення платником податків повторних дій протягом 1095 днів.

Як встановлено судом під час розгляду справи та підтверджується безпосередньо самим актом перевірки відповідача від 13.06.2014 року № 953/20-23-17-01-05/37532351 позивачем з січня 2013 року по квітень 2014 року своєчасно нараховано, проте, несвоєчасно сплачено податок з доходів фізичних осіб.

Отже, як підтверджено матеріалами справи, позивачем, як податковим агентом, своєчасно нараховано податок з доходів фізичних осіб, однак, у зв'язку із фінансовим станом несвоєчасно виплачувалась заробітна плата, проте, із одночасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання.

Проте, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання передбачена ст.126 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача положення п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України за ненархування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку до бюджету до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Крім того, суд зазначає, що податковий орган безпідставно застосував штраф у розмірі 50 відсотків та 75 відсотків суми податку, оскільки як було зазначено самим представником відповідача в судовому засіданні податковий орган не застосовував до позивача штрафних санкції по ч. 1 п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України протягом останніх 1095 днів, що виключає само по собі наявність повторності та підстав для застосування розміру штрафу у вигляді 50 відсотків та 75 відсотків суми податку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 24 червня 2014 року за формою "Р" № 0003181702 є неправомірним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації і транспорту" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації і транспорту" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24 червня 2014 року за формою "Р" № 0003181702, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Управління механізації і транспорту" визначено суму штрафних санкцій у розмірі 57260,62 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 20.10.2014р.

Суддя С.О. Чудних