Постанова № 41082555, 22.10.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/878/14

Справа № 522/13729/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2014 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

за участю прокурора - Закерничної І.П.,

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

за участю представника позивача - Іспанюк Ю.О., представника відповідача - Хуторної О.В., представника третьої особи - Шкрібляк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Приморського районного суду м. Одесі, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» до виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, про часткове скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» звернувся до суду із вказаним вище адміністративним позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року №109 «Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних в наслідок незаконного використання земельних ділянок», в частині пункту 13 та пункту 14 Додатку 1 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року №109 «Перелік актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних в наслідок незаконного використання земельних ділянок» та в частині пункту 12 Додатку 2 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року №109 «Перелік суб'єктів господарювання, які зобов'язані сплатити збитки, що визначені актами».

Оскаржуваним вішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року №109 затверджено Акт Комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок від 14.02.2014 р. відносно земельних ділянок за адресами: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72 та Аеропортівська, 10, на яких розташовані об'єкти права власності позивача та розмір збитків нанесених позивачем територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельних ділянок за адресами: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72 та Аеропортівська, 10, але не одержав внаслідок їх тимчасового зайняття та використання без правовстановлюючих документів у сумі 980.118,62 грн. та 156.506, 85 грн., відповідно.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на норми Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» та зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення Відповідачем невірно була визначена правова природа завданих збитків та як наслідок, застосовано до виниклих між сторонами правовідносин ст. ст. 156-157 Земельного кодексу України та Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284, в той час предметом регулювання вищевказаних норм закону є збитки у вигляді неодержаних власником доходів внаслідок тимчасового зайняття земельної ділянки на законних підставах.

Також, позивач зазначає, що відповідачем не обґрунтований та не доведений розмір збитків та механізм його нарахування.

Крім цього, позивач зазначає, що на виконання ст. ст. 269, 287 Податкового кодексу України, з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, позивач належним чином подає податкову звітність зі плати за землю та сплачує земельний податок. А оскільки між позивачем та Одеською міською радою договір оренди земельної ділянки не укладався, відповідач безпідставно затвердив збитки у розмірі неодержаної орендної плати, якої не існувало.

Також, позивачем стверджується, що в порушення Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України 19 квітня 1993 р. № 284, позивач не приймав участі в засіданні комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам 14.02.2014 року, на якому був затверджений акт про визначення обсягу збитків від 14.02.2014 року, а тому не міг захистити свої права та інтереси.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі, представник відповідача проти позивних вимог заперечував та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, надав письмові заперечення, в яких зазначив наступне.

Відповідач приймаючи спірне рішення виходив з того, що Позивач з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72 та реєстрації права власності на нерухоме майно: складські приміщення цілісного майнового комплексу, за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 10 не скористався своїм правом на укладання договору оренди земельної ділянки, не уклав договір з міською радою, а тому використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів.

Зокрема, відповідач зазначає, що відповідно до пункту д) ст. 156 ЗК України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

А згідно ст. 157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно ч. 1 зазначеного Порядку, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежено щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержання доходів, у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, проти позивних вимог заперечував та просив в задоволенні адміністративного позову позивача відмовити у повному обсязі.

З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши учасників процесу, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, судом було встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» відповідно до свідоцтва про право власності на майно від 28.03.2013 року індексний № 1754990, виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.03.2013 року індексний № 1755012, є власником нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу, що розташований на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72.

Також, Позивач, на підставі свідоцтва на нерухоме майно від 28.03.2013 р. індексний № 1755222, виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 28.03.2013 р. індексний №1755233, є власником складських приміщень цілісного майнового комплексу, розташованих на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 10.

В ході перевірки 04 грудня 2013 року, Управлінням земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було виявлено порушення Позивачем вимог земельного законодавства України, а саме: встановлено, що Позивач використовує земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72 без правовстановлюючих документів.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №000116 від 04 грудня 2013 р.

Такі самі порушення були виявлені Управлінням земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в ході перевірки 24 січня 2014 року, за наслідком якої встановлено використання Позивачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів за адресою: м. Одеса, Аеропортівська, 10.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24 січня 2014 р. № 145.

14 лютого 2014 року, внаслідок засідання Комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - «Комісія»), відповідно до пункту 3.4. Положення про комісію з визначення розміру та відшкодуванні збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.05.2013 року № 204, зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.08.2013 року № 302, вирішено: «Розмір збитків, нанесених ТОВ «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельних ділянок за адресами: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72 та Аеропортівська, 10., але не одержав внаслідок їх тимчасового зайняття та використання без правовстановлюючих документів, складає 980.118, 62 та 156.506, 85 грн., відповідно.»

Внаслідок засідання Комісії складено Акт від 14.02.2014 року.

Представник позивача у засідання участі не приймав.

01 липня 2014 року Позивачем поштою отримано лист Управління земельних відносин Департаменту комунальної власності №01-13/4710 від 26.06.2014 р., яким був повідомлений про необхідність відшкодування територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради відповідних збитків та, зокрема, про прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради відповідного рішення з даного питання.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 р. № 109 «Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних в наслідок незаконного використання земельних ділянок», затверджено акти Комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок, у тому числі Акт від 14.02.2014 р. відносно земельних ділянок за адресами: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72 та Аеропортівська, 10.

А саме: земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти права власності позивача визначені у пунктах 13,14 Додатку 1 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №109 «Перелік актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних в наслідок незаконного використання земельних ділянок» та у пункті 12 Додатку 2 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 р. №109 «Перелік суб'єктів господарювання, як зобов'язані сплатити збитки, що визначені актами».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються ними у своїй діяльності, а також актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими в межах їхньої компетенції.

Як слідує з рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 р. № 109, під збитками, нанесеними позивачем територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, відповідач розуміє неодержаний дохід - втрати бюджету від недотримання коштів внаслідок незаконного використання позивачем земельних ділянок.

Відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, в тому числі шляхом прийняття органами місцевого самоврядування рішень з цього приводу.

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 (далі - Порядок), встановлено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Під неодержаним доходом у Постанові розуміється дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Разом із тим, за змістом статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, позивач, як особа, яка правомірно набула право власності на об'єкт нерухомого майна має право користуватися земельною ділянкою, на якій розташований цей об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч. 2 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Отже, розмір орендної плати встановлюється виключно за згодою сторін договору.

Відповідно до п. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної чи комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Частина 1 статті 124 Земельного кодексу України визначає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» від 26.05.2004 №677, також закріплено, що проект відведення земельної ділянки затверджується рішенням відповідної ради.

Слід зазначити, що жодними нормами діючого законодавства України не передбачено обов'язок власника об'єкта нерухомості, терміново розробляти технічну документацію із землеустрою та укладати договір оренди земельної ділянки. Такий обов'язок та строки його виконання не існують, що в свою чергу позбавляє відповідача права будь-якої вимоги з цього приводу.

При цьому, сума збитків затверджена відповідачем обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин. За таких обставин, наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

А саме, згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

З наведених норм вбачається, що стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.

Також, слід відмітити, що ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Разом із тим, статтею 269 Податкового кодексу України визначено платниками податків власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів.

Згідно вимог статті 287.1 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 6 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 288.1. ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Як встановлено судом та слідує із доказів, наданих позивачем (звітних податкових декларацій зі сплати за землю, платіжних доручень, акцептованих банківською установою) позивачем своєчасно, з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на земельних ділянках, сплачується земельний податок за користування земельними ділянками за адресами: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72 та м. Одеса, вул. Аеропортівська, 10.

А підхід, за яким орендна плата (хоча б за землі лише державної та комунальної власності) має режим обов'язкового платежу, видається хибним, оскільки таким чином спотворена природа орендних відносин як договірних, що повинні ґрунтуватися на засадах юридичної рівності сторін.

Відтак, дії відповідача щодо нарахування збитків є також незаконними, оскільки призводять до подвійного стягнення плати за землю, що є неприпустимим.

Крім цього, слід зазначити, що відповідач невірно посилається на Закон України «Про плату за землю», оскільки на момент набуття реєстрації позивачем права власності на нерухоме майно, розташоване на земельних ділянках за адресами: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72 та м. Одеса, вул. Аеропортівська, 10 (28.03.2013 р.) він втратив чинність, оскільки з 01.01.2011 року питання плати за землю регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Відповідно ч. 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Частинами 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Оскільки межі земельної ділянки в натурі не встановлені, ця земельна ділянка не є окремим об'єктом земельних правовідносин.

Таким чином, відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення була невірно визначена правова природа матеріальних збитків, у результаті чого були застосовані норми закону, які не підлягають застосуванню до виниклих між сторонами правовідносин, що призвело до винесення рішення, яке істотно суперечить законодавству України та порушує права Позивача.

Відповідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем суду не доведено протиправність використання Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» земельних ділянок за адресами: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72 та м. Одеса, вул. Аеропортівська, 10.

На підставі ст. ст. 7-14, 17, 23, 70-71, 99, 122, 138, 153-154, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року №109 «Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних в наслідок незаконного використання земельних ділянок», в частині пункту 13 та пункту 14 Додатку 1 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року №109 «Перелік актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних в наслідок незаконного використання земельних ділянок» та в частині пункту 12 Додатку 2 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року №109 «Перелік суб'єктів господарювання, які зобов'язані сплатити збитки, що визначені актами».

Постанову суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: О.С.Турецький

22.10.2014