Постанова № 41081680, 21.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 року № 2а-13563/11/1370

зал судових засідань №8

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Бугара М.Р.,

за участю:

представника позивача Соколова О.В.,

представника відповідача Слуцького Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

29.11.2011 року до суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір» до ДПІ у Мостиському районі Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2011 року №0000142321.

Протокольною ухвалою судового засідання від 25.07.2014 року, суд в порядку ст. 52 КАС України здійснив заміну первинного відповідача ДПІ у Мостиському районі Львівській області на його правонаступника - Городоцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно неможливості реального здійснення правочинів з контрагентом позивача є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення нечинним та просить його скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на позов від 12.12.2011р. (а.с.9-11), вважає оскаржуване рішення правомірним та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Мостиському районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Явір» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2010 р. по 30.09.2010 р. в частині взаємовідносин з ТОВ «Віктор і Ко» (ЄДРПОУ - 20799703) за наслідками перевірки складено акт від 31.03.2011 року № 29/23-03761107. (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР в результаті чого занижено ПДВ всього на суму 141793 грн.

На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 19.04.2011 року №0000142321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 177241 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 141793 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 35448 грн.

Вирішуючи спір по суті суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплачена у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Виходячи зі змісту п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податків.

Суд також вказує на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість. З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право позивача на його формування.

В акті перевірки (а.с.31) зазначено: що при проведенні перевірки використано матеріали позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Віктор і Ко» ЄДРПОУ 20799703 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 04.11.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2009 року по 04.11.2010 року (акт перевірки від 30.12.2010 р. №3282/23-2/20799703).

Вищевказаним актом перевірки встановлено, що у ТзОВ «Віктор і Ко» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами. В акті перевірки зроблено висновок, що ТзОВ «Віктор і Ко»здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб».

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Віктор Ко» позивач представив акти виконаних робіт, податкові накладні згідно таблиці № 1 (а.с.28-30).

Згідно з листом СВ ПМ ДПА у Львівській області № 3977/09-1 від 27.05.2011 року адресованого начальникам ДПІ у Сихівському та Залізничному районах м. Львова повідомлено, зокрема, що у провадженні СВ ПМ ДПА у Львівській області перебували кримінальні справи № 179-0467 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_6 -у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, № 139-0071 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України, № 139-0100 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, досудове слідство у них завершено, а справи направлено в Сихівський районний суд м. Львова для розгляду по суті. Також зазначено, що розслідуванням встановлено, що вказані вище особи упродовж 2009 -2010 років організували реєстрацію, придбання та перереєстрацію суб'єктів господарювання на малозабезпечених «підставних» осіб за грошову винагороду, а саме ТОВ «Віктор Ко», ТОВ «Екопласт Львів», ТОВ «Іртас», ПП «Універсалбуд», ПП «Західпрестижтрейд», ПП БФ «Віалекс», ПП «МААБ», ТОВ «Маюн», ТОВ «Львівський спеціалізований комбінат № 2», ТОВ «Миколаїв Авто». Від імені цих підприємств документально оформлювали неіснуючі операції купівлі -продажу товарно -матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого дані документи передавались замовникам цих послуг -реально діючим підприємствам для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також здійснення операцій щодо незаконного переказу безготівкових коштів, перерахованих з рахунків цих підприємств на рахунки фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності для зняття готівкою.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 року у справі №1-104/11 працівника ТзОВ «Віктор Ко» ОСОБА_6 (директора), звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої статтями 27 ч.2, 28 ч.3, 205 ч.2 КК України на підставі п. «в»ст.1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році»за злочин, передбачений ч.2 ст.205 КК України із закриттям кримінальної справи у вказаних частинах. Закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав свідчить про доведеність вини вказаних осіб в організації, реєстрації, придбанні та перереєстрації суб'єктів господарювання на малозабезпечених «підставних»осіб за грошову винагороду, а саме ТОВ «Віктор Ко», тобто у фіктивному підприємництві.

Таким чином, суд приходить до висновку про фіктивний характер господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Віктор Ко», тому такий правочин відповідно до частини 1 ст.208 ГК України визнається недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Водночас зазначений правочин порушує публічний порядок, у зв'язку з чим є нікчемним згідно з статтею 228 ЦК України. Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України), у позивача не було правових підстав для відображення в бухгалтерському та податковому обліках змін у зв'язку із відносинами із ТзОВ «Віктор Ко», а отже, визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим органом є вірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Мостиському районі Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2011 року №0000142321 є правомірним.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 26.10.2014 року.

Суддя Братичак У.В.