Постанова № 41081654, 22.10.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року 810/5706/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ОЛЕУМ" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

3 жовтня 2014 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ОЛЕУМ" (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів в Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 вересня 2014 р. № 00002402201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зробив висновки про нікчемність правочину, який був укладений між позивачем та приватним підприємством "ВІВА ТРЕЙДІНГ" (далі – ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ"). Стверджує, що укладена позивачем угода була реальна та виконана сторонами в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що правочин між позивачем та ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ" у квітні 2014 р. здійснені без мети настання реальних наслідків. Стверджує, що названий правочин є нікчемними (т. 1 а.с. 120-125).

20 жовтня 2014 р. представниками сторін було подано до суду письмові клопотання про розгляд справи без їх участі.

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

14 лютого 2013 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серія АБ № 996071 та копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (т. 1 а.с. 104-107).

Основними видами діяльності позивача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (т. 1 а.с. 107).

У період з 2 по 8 вересня 2014 р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ВІВА ТРЕЙДІНГ» за період з 1 по 30 квітня 2014 р., за результатами якої 15 вересня 2014 р. було складено акт перевірки № 472/22-03/38559678 (далі – акт перевірки № 472/22-03/38559678) (т. 1 а.с. 15-24).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за квітень 2014 р. у сумі 262 697 грн 00 коп.

29 вересня 2014 р. на підставі висновків акту перевірки № 472/22-03/38559678 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00002402201, яким збільшено суму грошового зобов’язання на загальну суму 328 371 грн 00 коп., з якої за основним платежем – 262 697 грн 00 коп., за штрафними санкціями – 65 674 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 00002402201) (т. 1 а.с. 13).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Відповідно до вимог п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Як убачається з п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як убачається з абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем було поставлено під сумнів фінансово – господарську діяльність позивача, зокрема, реальність господарської операції з контрагентом – ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ" та зроблено висновок, що господарська операція між ними була фіктивними правочинами.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим з таких підстав.

15 березня 2014 р. між позивачем (замовник) та ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ" (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 15/03-14 (далі – договір № 15/03-14) (т. 1 а.с. 25-27).

Згідно з п. 1.1 п. 1 названого договору виконавець зобов"язується протягом 2014 р. надавати за плату послуги власними та залученими силами, діючи від свого імені, але в інтересах замовника, які включають в себе: комплекс організаційних заходів, які будуть задіяні в процесі поставки вантажу покупцю замовника, але виключно, по території України. Під комплексом організаційних заходів у рамках цього договору розуміється:контрольні функції в процесі організації відправлення та одержання вантажу; інші послуги, пов"язані з супроводженням, перевезенням та контролем за відправкою/одержанням вантажу за місцями призначення замовника. Під вантажем розуміється:нафтопродукти - паливо для реактивних двигунів РТ. Замовник зобов"язується оплачувати надані послуги відповідно строків, визначених п. 3.1 цього договору (т. 1 а.с. 25).

На виконання ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ" договору № 15/03-14 позивачем суду було надано такі докази:

1) акт від 30 квітня 2014 р. № 2961, згідно з яким ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ" були проведені роботи (комплекс заходів для організації безперервної поставки по території України вантажів за місцем призначення замовника) на загальну суму 1 576 182 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 28);

2) податкову накладну від 30 квітня 2014 р. на суму 1 576 182 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 29).

Зазначені документи підписані посадовою особою ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ", завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ" було надано позивачу послуги, визначені договором № 15/03-14.

На підтвердження факту розрахунку за надані ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ" послуги позивачем надано копії платіжних доручень від 12 червня та 16 липня 2014 р. на суму 300 000 грн 00 коп. та 1 276 182 грн 00 коп., які завірені печаткою акціонерного банку "Південний" (т. 1 а.с. 31-32).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договору № 15/03-14 у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ", зокрема, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серія та статуту ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ" (т. 1 а.с. 60-85).

До того ж судом встановлено, що договір № 15/03-14 позивачем було укладено на виконання договорів поставки. Зокрема, від:

- 18 березня 2014 р. № 07, укладеного між позивачем (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕМЕНТ ОЙЛ" (постачальник) (далі - договір № 07 та ТОВ "ЕЛЕМЕНТ ОЙЛ") (т. 1 а.с. 245);

- 3 квітня 2014 р. № 286/1/14/11, укладеного між позивачем (постачальник) та Міністерством оборони України (замовник) (далі - договір № 286/1/14/11 та МО України) (т. 1 а.с. 86-91).

На підтвердження виконання ТОВ "ЕЛЕМЕНТ ОЙЛ" договору № 07 позивачем було надано суду:

- видаткові накладні (т. 2 а.с. 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20);

- податкові накладні (т. 2 а.с. 24-26, 35-44, 48);

- акти прийому-передачі (т. 2 а.с. 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21);

- акти звірки (т. 2 а.с. 1);

- розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (т. 2 а.с. 22-23, 27-34, 45-46);

- платіжні доручення, які завірені печаткою акціонерного банку "Південний" (т. 2 а.с. 49-53).

Водночас на підтвердження виконання МО України договору № 286/1/14/11 позивачем було надано суду:

- рахунки фактури (т. 1 а.с. 132, 144, 156, 175, 186, 202, 215, 227);

- видаткові накладні (т. 1 а.с. 133, 145, 157, 176, 187, 203, 216, 228);

- накладні (т. 1 а.с. 137, 149, 161, 180, 191-192, 212, 221, 235);

- акти прийому-передачі продукції (т. 1 а.с. 134, 136, 146, 148, 158, 160, 177, 179, 188, 190, 204, 206, 217, 219-220, 229, 231-232);

- відомість вагонів (т. 1 а.с. 138, 150, 213, 222, 236);

- сертифікат відповідності (т. 1 а.с. 139, 152, 162, 181, 194, 209, 224, 234);

- паспорт якості (т. 1 а.с. 140-142, 151, 154-155, 163-173, 182-184, 193, 195-200, 208, 210-211, 223, 225, 233, 237-243);

-повідомлення-підтвердження отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, оплачених у централізованому порядку (т. 1 а.с. 135, 147, 159, 178, 189, 205, 218, 230);

-банківську виписку, яка завірена печаткою акціонерного банку "Південний" (т. 1 а.с. 244).

З урахуванням викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договору № 15/03-14 дійсно мало місце та було вчинено з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання сторонами договору № 15/03-14 призвело до зміни його майнового стану;

- на дату укладення та виконання позивачем договору № 15/03-14 у нього не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльняльності ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору, укладеного між позивачем та ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ".

Крім того, судом не може бути взято до уваги посилання представника відповідача на акти Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів від 4 серпня 2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період квітень-травень 2014 р., оскільки, названий акт жодним чином не стосується господарських відносин між позивачем та названим товариством (т. 2 а.с. 55-61).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 00002402201 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів в Київській області від 29 вересня 2014 р. №00002402201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ОЛЕУМ" сплачений ним судовий збір у сумі у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.