Постанова № 41081537, 10.10.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2014 року м. Ужгород№ 807/3072/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.

при секретарі Пирожук Н.П.,

за участю:

позивачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - представник ОСОБА_3 ,

відповідача: Управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області -Лукач Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області про визнання протиправним висновку та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 10 жовтня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 жовтня 2014 року.

ОСОБА_1(далі - Позивач 1) та ОСОБА_2(далі - Позивач 2) звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області(далі - Відповідач), яким просили суд визнати протиправним висновок Управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області від 25 липня 2014 року № 88/1 та зобов'язати Управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду для комерційного використання за рахунок земель Хустської міської ради за адресою АДРЕСА_1, співвласникам: громадянину ОСОБА_1 та фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримв в повному обсязі та просив суд такі задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 25 липня 2014 року Управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області черговий раз відмовило у погодженні проекту землеустрою, надавши висновок № 88/1 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з посиланням на те, що нібито неможливо винести (встановити) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка необхідна для обслуговування приміщення нежитлової будівлі та закріпити її межовими знаками, скласти акт прийому-передачі межових знаків на зберігання та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які відповідно до cт. 15 ЗУ «Про оренду землі» є невід'ємними частинами договору оренди землі. Окрім того, зазначив, що у висновку стверджується, що надати у оренду земельну ділянку для обслуговування приміщення неможливо, оскільки неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна - виділити приміщення як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки як складової поняття «земельна ділянка».

Позивачі вважають вищевказаний висновок Управління Держземагенства у Хустському районі № 88/1 від 25 липня 2014 року протиправним з огляду на наступне.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч. 6 ст. 186-1 ЗК України).

Однак, всупереч вищевказаним нормам, відповідач, надаючи негативний висновок по проекту землеустрою, фактично не вказує на жодну невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, а лише помилково посилається на нібито неможливість винести (встановити) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка необхідна для обслуговування приміщення нежитлової будівлі та закріпити її межовими знаками, скласти акт прийому-передачі межових знаків на зберігання та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). В той же час земельна ділянка фактично сформована, оформлено збірний кадастровий план, визначено координати поворотних точок окружної межі земельної ділянки, складено акт встановлення та погодження зовнішніх меж від 26.06.2012 р. Вказаними документами чітко визначено межі та координати земельної ділянки , що повністю спростовує підстави для відмови, зазначені у висновку.

Крім того, в позові вказали, що Позивачі являються власники будівлі, якій присвоєна окрема поштова адреса: АДРЕСА_1. Суміжний землекористувач вже оформив права на земельну ділянку, що розташована під його будівлею, а Земельний кодекс України, при регулюванні питань надання земельних ділянок в оренду не встановлює ніяких заборон чи обмежень в залежності від конструктивних особливостей об'єкта нерухомості який розташований на земельній ділянці.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила та просила суд у задоволенні таких відмовити, надавши суду письмові заперечення(а.с.83-85).

В запереченнях вказала, що невірним і таким, що не відповідає дійсності є посилання позивача на те, що надаючи відмову у погодженні проекту землеустрою управлінням не вказано на жодну невідповідність положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У своєму висновку управлінням доступно і прозоро вказано, що надання висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу суперечить в цілому нормам чинного законодавства. Разом з тим, у відповідності до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 р. № 376 неможливо винести (встановити) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка необхідна для обслуговування приміщення нежитлової будівлі та закріпити їх межовими знаками, скласти акт прийому-передачі межових знаків на зберігання та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які відповідно до ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» є невід'ємними частинами договору оренди землі.

Таким чином, надати у оренду земельну ділянку для обслуговування приміщення неможливо, оскільки неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна - виділити приміщення будинку як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки як складової поняття «земельна ділянка».

Відтак, при наданні висновку про відмову у погодженні документації із землеустрою позивачу було надано висновок у межах компетенції управління та із посиланням на невідповідність документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Також в запереченнях вказала, що позовна вимога про зобов'язання управління Держземагентства у Хустському районі Закарпатської області погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди гр. ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, не може підлягати до задоволення, оскільки, згідно Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 року № П-278/10, встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Відповідно до процесуального закону суд уповноважено давати правову оцінку обставинам під час розгляду та вирішення конкретної справи. Тому, у випадку неприйняття суб'єктом владних повноважень відповідно рішення по суті поставленого питання, суд позбавлений можливості надати рішенню правову оцінку та зобов'язати такого суб'єкта прийняти необхідне рішення.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування від 11.01.2002 р.(а.с.9-10), договором купівлі-продажу приміщення при викупі №155 від 26.12.2000 р.(а.с.11-14) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.15-17).

04 лютого 2011 року Хустською міською радою було прийняте рішення №161 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 для надання в оренду»(а.с.30), яким було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для надання в оренду площею 0,1241 га за адресою АДРЕСА_1, співвласникам: громадянину ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, для комерційного використання.

Пунктом 2 цього рішення було зобов'язано позивачів заключити попередній договір оренди земельної ділянки, а також заключити договір на проведення робіт по розробці проекту відведення земельної ділянки з ліцензованою проектною організацією.

01 березня 2011 року між Хустською міською радою та позивачами було укладено попередній договір оренди земельної ділянки (а.с.62-64).

11 квітня 2011 року позивачі уклали з Хустським міськрайонним виробничим відділом ЗРФ ДП «Центр ДЗК» договір на виконання землевпорядних робіт №37(а.с.18).

У кінці 2011 року Хустським міськрайонним виробничим відділом ЗРФ ДП «Центр ДЗК» було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. Межі Земельної ділянки були погоджені із суміжними землекористувачами шляхом складання та підписання акту встановлення та погодження зовнішніх меж від 26.06.2012 р. (а.с.51).

Як встановлено судом, в подальшому вказаний проект землеустрою неодноразово доопрацьовувався та направлявся спочатку на погодження в Комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації з землеустрою, а згодом, у зв'язку зі зміною порядку погодження проекту землеустрою, в Управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області. Однак щоразу позивачі отримували відмову у погодженні проекту землеустрою за різними підставами.

05 липня 2013 року Відділ містобудування та архітектури Хустської міської ради надав висновок №033/13(а.с.37), яким погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 на території Хустської міської ради для комерційного використання. У вказаному висновку, зокрема, вказано, що земельна ділянка в АДРЕСА_1 розмішена в громадському центрі м. Хуст, та відповідає вимогам існуючої містобудівної документації.

Так, 25 липня 2014 року Управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області надало Висновок №88/1(а.с.72-74) про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, посилаючись на те, що неможливо винести (встановити) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка необхідна для обслуговування приміщення нежитлової будівлі та закріпити її межовими знаками, скласти акт прийому-передачі межових знаків на зберігання та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які відповідно до cт. 15 ЗУ «Про оренду землі» є невід'ємними частинами договору оренди землі, а також на те, що надати у оренду земельну ділянку для обслуговування приміщення неможливо, оскільки неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна - виділити приміщення як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки як складової поняття «земельна ділянка».

Суд не погоджується з вказаним висновком Управління Держземагенства у Хустському районі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України).

Згідно вимог ч. 2 вказаної статті Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч. 5 ст. 186-1 ЗК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок зокрема включають копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів).

Згідно частинами 6, 7 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Однак, в супереч вищевказаним нормам, відповідач, надаючи негативний висновок по проекту землеустрою, фактично не вказує на жодну невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, а посилається на неможливість винести (встановити) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка необхідна для обслуговування приміщення нежитлової будівлі та закріпити її межовими знаками, скласти акт прийому-передачі межових знаків на зберігання та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Суд відхиляє доводи Відповідача наведені у письмових запереченнях з огляду на наступне.

Відповідач посилається в наданих ним запереченнях на положення Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 р. № 376, згідно яких неможливо винести (встановити) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка необхідна для обслуговування приміщення нежитлової будівлі та закріпити їх межовими знаками, скласти акт прийому-передачі межових знаків на зберігання та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які відповідно до ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» є невід»ємними частинами договору оренди землі.

Однак, земельна ділянка фактично сформована, оформлено збірний кадастровий план, визначено координати поворотних точок окружної межі земельної ділянки, складено акт встановлення та погодження зовнішніх меж від 26.06.2012 р.(а.с.51). Вказаними документами чітко визначено межі та координати земельної ділянки, що спростовує підстави для відмови, зазначені у висновку.

Крім того, судом встановлено, що Позивачі являються співвласниками будівлі, якій присвоєна окрема поштова адреса: АДРЕСА_1.

Земельний кодекс України, при регулюванні питань надання земельних ділянок в оренду не встановлює ніяких заборон чи обмежень в залежності від конструктивних особливостей об'єкта нерухомості який розташований на земельній ділянці.

Окрім того, відповідно до п.2 ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Згідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема, визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення та про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно п. 10.3. Постанови Пленуму ВАС України «Про судове рішення в адміністративній справі» №7 від 20.05.2014 р., суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду для комерційного використання за рахунок земель Хустської міської ради за адресою АДРЕСА_1, співвласникам: громадянину ОСОБА_1 та фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2, у зв'язку з чим висновок Управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди №88/1 від 25.07.2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки висновок про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди №88/1 від 25.07.2014 року визнано судом протиправним та скасовано, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду для комерційного використання за рахунок земель Хустської міської ради за адресою АДРЕСА_1, співвласникам: громадянину ОСОБА_1 та фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2

Оскільки інших підстав для відмови в погодженні проекту землеустрою відділ Держкомзему не зазначив, суд, керуючись положеннями ст.186-1 ЗК України, зобов'язав його погодити відповідачам проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

Вказана позиція міститься також в ухвалах Вищого адміністративного суду України по справах №К/800/65329/13 від 19.03.2014 року, №К9991/2306/11 від 15.05.2014 р. та №К 9991/47926/11 від 09.04.2013 р.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), відтак суд присуджує стягнути на користь ОСОБА_1, понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 73,08 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №ПН2 від 01.10.2014 року.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області про визнання протиправним висновку та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним висновок Управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області від 25 липня 2014 року № 88/1.

3. Зобов'язати Управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду для комерційного використання за рахунок земель Хустської міської ради за адресою АДРЕСА_1, співвласникам: громадянину ОСОБА_1 та фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_2, ідент.номер - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 73,08 грн.(сімдесят три гривні 08 копійок).

5. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяЮ.Ю. Дору