Рішення № 41081095, 23.10.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2014 р.Справа № 922/3888/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків про стягнення коштів за участю представників :

позивача - не з'явився

відповідача - Бочарова Н.В.,дов.№ б/н від 26.09.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", в якій просить суд стягнути з відповідача 182935,88 грн. основного боргу, 466,11 грн. - 3% річних, 1942,13 грн- пені та 3706,89 грн. судового збору. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.07.2010 року між сторонами був укладений договір №511-10 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" зобов'язується надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" послуги використання місця кабельної каналізації в м.Харкові, а останній зобов'язується оплатити ці послуги. Протяг строку дії договору позивач виконував свої обов'язки за вищевказаним договором, однак відповідач проводив оплату отриманих послуг з порушенням порядку і строків сплати, в наслідок чого виникла заборгованість у сумі 182935,88 грн.

Ухвалою господарського суду від 12.09.2014 було порушено провадження по справі 922/3888/14, розгляд справи призначено на 02.10.2014 року.

В судовому засіданні від 02.10.2014 року було оголошено перерву до 23.10.2014 року.

Представник позивача в судове засідання 23.10.2014року не з'явився , про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представника відповідача, через канцелярію господарського суду надав відзив на позовну заяву(вх.№34400 від 02.10.2014року) , в якому визнає позовні вимоги , про те вказує на те, що після подання позову 26.09.2014року відповідачем було оплачено на користь позивача частину нарахованої за серпень 2014року пені в сумі 284,08грн., у зв'язку із чим просив суд припинити провадження в частині стягнення пені в сумі 284,08грн.на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України. Крім того, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про розстрочку виконання рішення у справі 922/3888/14 та через канцелярію господарського суду(вх. 27267 від 23.10.2014 року) надав уточнення до клопотання про розстрочку виконання рішення, в якому просить суд розстрочити виконання рішення у справі 922/3888/14 шляхом здійснення оплати 188766,93 грн, а сама: основного боргу в сумі 182935,88 грн. основного боргу, 466,11 грн. - 3% річних, 1942,13 грн- пені та 3706,89 грн. судового збору за таким графіком: до 28.11.2014 року- 94383,46 грн., до 28.12.2014 року- 94383,47 грн.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

20.07.2010 року між сторонами був укладений договір №511-10 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" зобов'язується надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" послуги використання місця кабельної каналізації в м.Харкові, а відповідач зобов'язується оплатити ці послуги відповідно до діючих тарифів Укртелекому тарифів.

Відповідно до п.3.4 договору оплату вартості послуги з використання місця в каналі кабельної каналізації позивач здійснює щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі розрахунку Укртелекому, виставленого до 10-го числа поточного місяця.

у п.8.1 договору зазначено строк його дії, а саме один рік . Він розповсюджується на взаємовідносини між сторонами починаючи з 06.01.2010 року. За п.8.2. договору термін його дії продовжується на кожний наступник строк на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не заявить письмово іншій стороні про своє небажання продовжити дію договору не менше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії.

Протягом строку дії договору позивач виконував свої обов'язки за вищевказаним договором, що підтверджується протоколом проведення розрахунків від 01.07.2014 року, однак відповідач проводив оплату отриманих послуг з порушенням порядку і строків сплати, в наслідок чого виникла заборгованість у сумі 182935,88 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Також, за ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Таким чином, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі. За таких обставин, враховуючи ч. 5 ст. 78 ГПК України, відповідно до якої у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 182935,88 грн

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі порушення строків сплати, передбачених договором- тобто до 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду - відповідач сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Під час розгляду справи по суті, відповідачем надано докази часткового погашення пені в сумі 284,08грн. після звернення позивача з позовом.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявності заборгованості Відповідача з надання послуг електрозв'язку, суд здійснивши перевірку наданих Позивачем розрахунку пені встановив, що провадження що стягнення пені в сумі 284,08грн.підлягаю припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України ,в іншій частині позовних вимог по пені на суму 1658,05грн. підлягають задоволенню, враховуючи, що її розмір не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничної ставки.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 466,11 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши нарахування 3% річних в сумі 12,31грн. суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. У своїй постанові Пленум Вищого Господарського суду від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначає що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. В судовому засіданні відповідач зазначив про скрутне фінансове становище, відсутність грошових коштів для повернення їх позивачу, тому суд задовольняє клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 2 місяці за графіком: до 28.11.2014 року- 94383,46 грн., до 28.12.2014 року- 94383,47 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду .

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 901, 903, 905 Цивільного кодексу України, ст. 176, 193, 216 ГК України статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, п.1-1 ст.80 ,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (61002, м. Харків, вул.Сумьска 50, код ЕДРПОУ 35074228) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, р/р 26000442934, ХОД ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 25614660) - 182935,88 грн. основного боргу, 466,11 грн. - 3% річних,1658,05грн. пені та 3706,89 грн. судового збору.

Провадження у справі на суму 284,08 грн. припинити по п.1-1 ст.80 ГПК України.

Розстрочити виконання рішення строком на 2 місяця за графіком:

до 28.11.2014 року- 94383,46 грн.,

до 28.12.2014 року- 94383,47 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 27.10.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк