Рішення № 41081032, 22.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6910/14 22.10.14

Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Підченко Ю.О.;

Судді Бондаренко Г.П.;

Головіна К.І.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3

про стягнення 5 781,49 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Діденко І.В. - юрисконсульт;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 5 781,49 грн., відповідно до договору страхування наземного транспорту від 12.04.2007 № LVH9AK00038394.

22.07.2014 в результаті повторного автоматичного розподілу справ у господарському суді міста Києва справу № 910/6910/14 передано для розгляду судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 справа № 910/6910/14 була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Підченко Ю.О., судді Бондаренко Г.П. і Головіна К.І.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити, свої заперечення обґрунтував тим, що:

- договір страхування надає третій особі право вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, саме вигодонабувач (ПАТ КБ "ПриватБанк") має першочергове право на отримання страхового відшкодування у разі настання страхового випадку;

- жодний наданий позивачем розрахунковий документ не підтверджує перерахування страхового відшкодування у визначеному порядку та на рахунки вигодо набувача;

- згідно платіжного доручення від 30.11.2011 р. №8942 отримувачем коштів є "СТРАХОВЫЕ ВОЗМЕЩЕНИЯ ИНГОССТРАХ ЗАО", а не будь-хто із одержувачів страхового відшкодування; меморіальні ордери також не підтверджують виплату страхового відшкодування вигодонабувачу.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача та третьої особи , які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 12.04.2007 між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (назву змінено на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах") та ОСОБА_3 було укладено договір страхування наземного транспорту № LVH9AK00038394, об'єктом якого є майнові інтереси пов'язані володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом "Hyundai Tucson", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, який в подальшому було пролонговано.

18 жовтня 2011 року у м. Львові по вул. Крушельницькій сталася дорожньо - транспортна пригода, далі ДПП, учасниками якої стали, зокрема:

- автомобіль марки "Hyundai Tucson", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5;

- автомобіль марки "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6;

- автомобіль марки "JAC HFC1020K", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_7.

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП ОСОБА_7 за ознаками пункту 124 КУпАП підтверджено постановою Пустомитівського районного суду Львівської області у справі № 1316/788/2012 від 26.03.2012, яке в розумінні вимог статті 35 ГПК України є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для справи.

Згідно полісу АА/3301798 наданого МОТОРНИМ (ТРАНСПОРТНИМ) СТРАХОВИМ БЮРО УКРАЇНИ, цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля марки "JAC HFC1020K", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, була застрахована відповідачем з франшизою 510 грн. та лімітом по майну в 50 000 грн.

Позивач виходячи зі звіту від 22.10.2011 № 724/11, а також розрахунку страхового відшкодування до нього здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 6 291,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.11.2011 № 8942 (меморіальні ордери від 02.12.2011). Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи в розмірі 5 781,49 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвим умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України " Про страхування", вимог статей 627, 629, 979 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним.

Згідно ч. 1 ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Частиною другою передбачено, що страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 50 000 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Рішення суду з цивільної справи (постанова Пустомитівського районного суду Львівської області у справі № 1316/788/2012 від 26.03.2012), що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Складова шкоди доведена позивачем, а вина ОСОБА_7 установлена постановою суду про адміністративне правопорушення з цивільної справі, і є фактом, який не потребує доказуванню.

Позивач звертався до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 02.11.2012 № 02-11/02-08. Відповідач суму страхового відшкодування позивачу не відшкодував, що і було підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та охоронювальних законом інтересів.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до договору страхування від 12.04.2007 № LVH9AK00038394 вигодонабувачем є ПАТ КБ "ПриватБанк", який згідно п. 15.19.1 даного договору має виключне право на розпорядження страховим відшкодуванням. Позивач перерахував страхове відшкодування на рахунок ПАТ КБ "ПриватБанк" № 29099050026238, якому останній дав найменування "СТРАХОВЫЕ ВОЗМЕЩЕНИЯ ИНГОССТРАХ ЗАО". Таким чином, позивач виплатив страхове відшкодування у відповідності до вимог чинного законодавства, а ПАТ КБ "ПриватБанк", як вигодонабувач розпорядився цими коштами відповідно до листа від 28.11.2011 № 6931858. Відповідачем не було належним чином доведено, що кошти у даному випадку були повернуті ПАТ КБ "ПриватБанк" позивачу та не були зараховані в рахунок погашення заборгованості страхувальника за договором.

Позивачем доведений факт заподіяння шкоди в розумінні вимог статті 1166 ЦК України, а саме право регресного відшкодування виплаченої ним суми за вирахуванням франшизи в розмірі 5 781,49 грн. на підставі статті 27 Закону України "Про страхування", статті 993 ЦК України. Відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю "Hyundai Tucson", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, в тому числі докази відсутності вини у заподіяних позивачеві шкоди.

За такими обставинами позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5 781,49 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. покладаються на відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія", згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.10.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 627, 629, 985, 993, 979, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 35, 36, ч.3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", третя особа ОСОБА_3, задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", 01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 3, код ЄДРПОУ 14229456, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, код ЄДРПОУ 33248430, суму виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 5 781,49 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 24.10.2014 року

Головуючий суддя Ю.О. Підченко

Судді Г.П. Бондаренко

К.І. Головіна