Рішення № 41080233, 20.10.2014, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/2369/14-ц

Провадженя № 2/266/900/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2014 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Федотової В.М.

при секретарі - Кравцові С.С.

з участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, його представника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, виділ майна в натурі ,стягнення судових витрат , суд -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2014року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про розподіл сумісного майна подружжя з виділом даного майна в натурі, стягнення судових витрат. В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначила наступне, 24 червня 2008року був зареєстрований шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, у квітні 2014року відповідач звернувся до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області із позовом про розірвання шлюбу, на даний час шлюб розірвано рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області. Під час шлюбу подружжям було придбано майно та будівельні матеріали , які на даний час знаходяться в домоволодінні АДРЕСА_1, який належить відповідачу. Під час шлюбу було придбано наступне майно : у 2009році гідробокс вартістю 2 286гривень; в 2010році редуктор тиску КМА вартістю 154гривні; в 2012році килим для ванної кімнати вартістю 27 гривень 16 копійок; в 2010році радіатор «Термотехнік» вартістю 450гривень; в 2010році електрокотел «Китотерм» 3 КВ вартістю 3658гривень; електрокотел «Китотерм» 5 КВ у 2008році вартістю 5 300гривень; в 2008році міжкімнатні двері вартістю 1950гривень;двері алюміневі 3 шт. в 2009році вартістю загальною 4 920гривень;в 2010році двері алюміневі 2 шт. загальною вартістю 3 600гривень;вікно пластикове в 2008році вартістю 1025гривень;вікно пластикове «Века» 2 блоки в 2010році вартістю 1600гривень;вікно пластикове «КВЕ» у 2010році вартістю 980гривень; стабілізатори напруги 3 штуки в 2013році загальною вартістю 16 000гривень;електролічильник в 2009році вартістю 1000гривень;водомір водний в 2009році вартістю 600гривень;пластик для стелі у 2012році вартістю 4 000гривень;кахель для стін у 201році вартістю 2 000гривень; тротуарна плитка ФЕМ у 2013році вартістю 3 000гривень; профіль листовий у 2012році вартістю 6 000гривень; метал у 2013році вартістю 2 000гривень; кухонна мийка в 2011році вартістю 1000гривень; унітаз компактний в 2010році вартістю 500грирвень;електроплитка в 2013році вартістю 4 000гривень;витяжка в 2013році вартістю 600гривень;водонагрівач в 2010році вартістю 1800гривень;2 штуки обігрівачів УФО загальною вартістю 1000гривень в 2012році; в 2013році обігрівач настінний вартістю 1000гривень;за період з 2008року по 2014рік були придбані будівельні матеріали на загальну вартість 10 300гривень 80 копійок, а всього майна було придбано на загальну суму 66 350гривень 96 копійок. Вказане майно позивачка просила розділи між нею та відповідачем виділивши їй в натурі : гідробокс вартістю 2 286гривень , електрокотел «Китотерм» 3 КВ вартістю 3658гривень, стабілізатори напруги 3 штуки загальною вартістю 16 000гривень;електроплитку вартістю 4 000гривень;витяжку вартістю 600гривень;водонагрівач вартістю 1800гривень;2 штуки обігрівачів УФО загальною вартістю 1000гривень; обігрівач настінний вартістю 1000гривень; ; тротуарну плитку ФЕМ вартістю 3 000гривень, всього на загальну суму 33 344гривні, а відповідачу виділити в натурі: редуктор тиску КМА вартістю 154гривні; килим для ванної кімнати вартістю 27 гривень 16 копійок; радіатор «Термотехнік» вартістю 450гривень; електрокотел «Китотерм» 5 КВ вартістю 5 300гривень; міжкімнатні двері вартістю 1950гривень;двері алюміневі 3 шт. вартістю загальною 4 920гривень; двері алюміневі 2 шт. загальною вартістю 3 600гривень;вікно пластикове вартістю 1025гривень;вікно пластикове «Века» 2 блоки вартістю 1600гривень;вікно пластикове «КВЕ» вартістю 980гривень; електролічильник вартістю 1000гривень;водомір водний вартістю 600гривень; пластик для стелі вартістю 4 000гривень;кахель для стін вартістю 2 000гривень; профіль листовий вартістю 6 000гривень; метал вартістю 2 000гривень; кухонну мийку вартістю 1000гривень; унітаз компактний вартістю 500грирвень; будівельні матеріали на загальну вартість 10 300гривень 80 копійок. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, наполягала на його задоволенні, в обґрунтування заявлених вимог суду пояснила наступне. Підтвердила, що між нею та відповідачем 24 червня 2008року було зареєстровано шлюб, який на даний час розірвано згідно рішення суду. За час сумісного проживання вона та відповідач придбали майно та будівельні матеріали , які знаходяться в будинку АДРЕСА_1, який належить відповідачу. Будівельні матеріали , сантехника, лічильники, стабілізатори напруги,тротуарна плитка, вікна, електрокотли, водонагрівачі, кахельна плитка, пластик для стелі - все це вже вмонтовано та застосовано в вказаному будинку. Перелічене в позові майно було придбано на сумісні гроші, вартість вказана на час придбання будівельних матеріалів та сантехники. Просила позов задовольнити та розділити вказане в позові майно шляхом його виділення в натурі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_3 позов не визнали, надали суду аналогічні пояснення в обґрунтування своїх заперечень на позов . Відповідач та його представник вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1 базуються на припущеннях, є надуманими. Позивачка не довела суду, що перелічені в позові речі та будівельні матеріали дійсно були придбані саме подружжям під час шлюбу, на сумісні гроші подружжя, а також те, що вказане майно дійсно знаходиться в домоволодінні АДРЕСА_1, а будівельні матеріали були застосовані для поліпшення житлових умов саме в будинку АДРЕСА_1 . Представник відповідача - адвокат ОСОБА_4 також вважає, що спірне майно , не підлягає виділенню в натурі.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що позивачка є її рідною сестрою. На час укладання шлюбу між її сестрою та відповідачем - будинок по АДРЕСА_1 був в неприродному для нормального життя стану. Під час шлюбу з 2008року по 2013рік її сестра разом з відповідачем робили ремонт в даному будинку - були придбані міжкімнатні двері, водонагрівачі, нагрівачі УФО, стабілізатори напруги, вікна, лічильники , водоміри, гідробокс.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_2 надавав йому у ремонт стабілізатор напруги, один стабілізатор напруги знаходиться в гаражі у відповідача. Коли були придбані і ким дані стабілізатори він не знає , так як вони старі і були придбані приблизно 8 років назад.. Один стабілізатор він придбав за проханням подружжя в інтернет - магазині чотири роки назад за 5 000гривень, де на даний час цей стабілізатор , і чи знаходиться він у будинку АДРЕСА_1 - стверджувати не може.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що подружжя ОСОБА_2 знає давно, так як відповідач його однокласник, а позивачка є рідною сестрою його дружини. Як були придбані речі він не знає, приходив до будинку коли сантехника вже там була встановлена, і було зроблено ремент.

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та доводи, вважає, що у позові ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,

встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На порушення своїх обов'язків, передбаченого ст. 10 ЦПК України, позивачка ОСОБА_1, щодо доведення підстави свого позову, не довела тих обставин, які саме будівельні матеріали, сантехника були придбані у період сумісного проживання у зареєстрованому шлюбі з відповідачем,вартість вказаного майна та будівельних матеріалів на час звернення до суду із позовом, і чи дійсно спірне майно на даний час існує і знаходиться в будинку АДРЕСА_1.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи , що 24 червня 2008року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, після укладання шлюбу подружжю було присвоєно прізвище ОСОБА_2, та видано свідоцтво про шлюб Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського МУЮ Донецької області серія НОМЕР_1 (а.с.5)

Згідно відомостей з домової книги домоволодіння АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 була зареєстрована в вказаному домоволодінні 02 жовтня 2010року (а.с.18-20)

Позивачкою в обґрунтування своїх позовних вимог було надано до суду чеки на придбання дверей, сантехники, будівельних матеріалів, договори на здійснення послуг по демонтажу та встановленню вікон та дверей(а.с.31-117), але в наданих до суду чеках відсутнє прізвище особи , яка придбала будівельні матеріали чи сантехнику, дата придбання, в договорах на встановлення вікон та дверей відсутня адреса за якою було встановлено дані двері чи вікна.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» п.30- рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст. 63, ч.1 ст. 65 СК України.

П.22 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007року , передбачено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.. 372 ЦК України. Вартість майна , що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної її вартості на час розгляду справи.

Ст.. 368 ч.3 ЦК України передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу,є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст..60 СК України передбачає,що майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається,що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України - у разі поділу майна,що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до вимог ст.. 71 СК України - майно,що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,ділиться між ними в натурі.

Відповідно до п.23 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України - доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків , показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Ст. 58 ЦПК України передбачує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування - ст. 59 ЦПК України)

Таким чином, судом встановлено, що позивачка не довела суду, що перелічене в позові майно було придбано за період шлюбу, наявне на час припинення спільного ведення господарства, не довела час придбання даного майна та джерело його придбання, а тому за таких обставин суд відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись ст.. ст. 60,70,71СК України, ст.. 368 ЦК України, ст. ст. 15, 31,57, 58, 59, 60, 196, 213, 214, 215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, виділ майна в натурі ,стягнення судових витрат - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області, через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-дений строк з дня його проголошення.

Суддя: Федотова В. М.