Ухвала суду № 41079862, 24.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24.10.14

№ 910/18459/14.

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору FRS Hotel Group (Switzerland) GmbH

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕНЕДЖМЕНТ"

про стягнення 100,00 грн.

у справі № 910/18459/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕНЕДЖМЕНТ"

про стягнення 921 570 560,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕНЕДЖМЕНТ" (відповідач) про стягнення 921 570 560,54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/18459/14, вжито заходів забезпечення позову та призначено розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Як роз'яснено господарським судам в абз. 2 п. 1.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 ГПК; питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 ГПК. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 названого Кодексу. Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

FRS Hotel Group (Switzerland) GmbH, юридична особа, що створена та існує за законодавством Швейцарії, яка має самостійні вимоги на предмет спору у справі № 910/18459/14, звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 23.10.2014 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕНЕДЖМЕНТ" (відповідач) 100,00 грн.

Позовна заява № б/н від 23.10.2014 р. і додані до неї документи повертаються FRS Hotel Group (Switzerland) GmbH (надалі - третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 910/18459/14) без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно із абз. 2, 4 п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 р., а в разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Квитанція № k5/М/30 від 22.10.2014 р. на суму 100,00 грн., на яку третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 910/18459/14, посилається в якості підстави поданого нею позову, фактично залучена у вигляді ксерокопії, яка жодним чином не засвідчена та не відповідає вищенаведеним вимогам щодо засвідчення копій документів.

За таких обставин, позовна заява № б/н від 23.10.2014 р. не містить доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

При цьому, вказана правова норма не ставить обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містить імперативну норму щодо обов’язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються, зокрема, докази надіслання її копії та доданих до неї документів відповідачам у справі.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 р. № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв’язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

На підтвердження надіслання позивачу за первісним позовом та відповідачу (за первісним позовом та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору) копії позовної заяви № б/н від 23.10.2014 р. та доданих до неї документів листом з описом вкладення, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 910/18459/14, залучила до позовної заяви фіскальні чеки № 5351 № 5352 від 23.10.2014 р. з описами вкладення у цінні листи № 215502№ 215510 від 23.10.2014 р.

Натомість, суд звертає увагу, що у вищенаведених описах вкладення зазначено про вкладення у цінні листи "Позовної заяви FRS Hotel Group (Switzerland) GmbH по справі № 910/18459/14 з додатками. Кількість предметів 20", однак при цьому перелік додатків в описах вкладення не наводиться, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 910/18459/14, вимог ст. 56 ГПК України стосовно її обов"язку надіслати сторонам копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів. В той же час, до позовної заяви № б/н від 23.10.2014 р. додані додатки №№ 1-5, направлення яких сторонам фактично третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 910/18459/14, не підтверджується.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати фіскальні чеки № 5351 № 5352 від 23.10.2014 р. та описи вкладення у цінні листи № 215502№ 215510 від 23.10.2014 р. в якості виконання третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 910/18459/14, вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Крім того, в абз. 7 п.п. 3.5 п. 3 наведеної постанови Пленуму ВГСУ визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України.

За таких обставин, позовна заява № б/н від 23.10.2014 р. та додані до неї документи підлягають поверненню третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 910/18459/14, без розгляду.

Проте, суд звертає увагу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ч. 3 ст. 63 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 26, п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні матеріали повернути FRS Hotel Group (Switzerland) GmbH без розгляду.

Суддя О.В.Гумега