Постанова № 41079548, 27.10.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/3195/14-п

Провадження № 3/359/10655/2014

Протокол №0551/125120103/14

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2014 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці Міндоходів, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянина України Франзуллаєва Натіка, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Азербайджан, м. Лєнкорань, місце проживання: Україна, Харківська область, Чугуївський район, с. Коробочкине, вул. Шевченка, 32, буд. 272, працює: приватним підприємцем, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕН 874851, виданий 26.04.2011 року, орган що видав: 6301, персональний код НОМЕР_1, -

в с т а н о в и в :

30.09.2014р. о 12 год. 45 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянин України ОСОБА_1, який відлітав з України до РФ м. Москва, літаком а/к «Аерофлот», рейсом № 1807, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має приблизно 14 000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 13 240 доларів США, 1 855 гривень та 650 російських рублів, що знаходились в барсетці пасажира (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_1 Натіка зазначена готівка належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро (чи еквівалент цієї суми іншій валюті). З виявленої суми пасажиру було пропущено 12 732 доларів США (еквівалент 10000 євро згідно курсу НБУ станом на 30.09.2014 року).

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався, банківських документів на право вивезення готівки понад норму пасажир не надав.

Своїми діями громадянин України ОСОБА_1, під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Зазначені дії, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_1 Натіком, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил №0551/125120103/14 один примірник якого вручено під підпис громадянину України ОСОБА_1 Натіку і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, кошти в рахунок забезпечення штрафу працівниками митниці не вилучались.

На підставі статті 511 Митного кодексу України за цим протоколом тимчасово вилучено: 508 доларів США та 650 російських рублів та 1855 гривень.

Підстав для повторного перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі - судом не встановлено.

В судове засідання правопорушник не зявився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причина неявки суду не відома. Клопотань про перенесення розгляду справи не надійшло.

Ознайомившись з матеріалами, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 Натіка складу адміністративного правопорушення, визначеного ст. 471 МК України.

Так, дійсно громадянин України ОСОБА_1 допустив порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянина України ОСОБА_1 Натіка винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки протокол складено 30.09.2014 року.

Вина правопорушника підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, даними службової записки та встановлена судом.

Згідно наданим ним письмових пояснень при складенні протоколу, останній визнав, що він порушив митні правила, однак таке порушення сталось з необережності та вперше.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті. які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_1, полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 508 доларів США, 650 російських рублів та 1855 гривень, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив громадянин України ОСОБА_1, полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст.471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Вивезення даної суми з України допускається, за умови її декларування митному органу та наявності банківської довідки на підтвердження її походження.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_1 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_1 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу. При цьому прокурор у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Їхні пояснення щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст.471 МК України, як обов'язкове.

Шкода, яку громадянин України ОСОБА_1 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він вивіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території іншої держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на громадянина України ОСОБА_1 Натіка «індивідуальний надмірний тягар».

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, розмір вилученої у правопорушника валюти, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_1 Натіка в подальшому.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянина України ОСОБА_1 Натіка на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 33 КУпАП -

п о с т а н о в и в :

Франзуллаєва Натіка, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0551/125120103/14 року від 30.09.2014 року валюту в розмірі 508 (пятсот вісім) доларів США, 650 (шістсот пятдесят) російських рублів та 1855 (одна тисяча вісімсот пятдесят пять) гривень повернути Франзуллаєву Натіку, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕН 874851, виданий 26.04.2011 року, орган що видав: 6301, персональний код НОМЕР_1.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Державний бюджет України; Код ЄДРПОУ: 38007070; код банку: 821018; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області; рахунок: №31117106705004, код класифікації доходів бюджету: 21081100, код виду надходжень бюджету: 050: ОСОБА_1, №359/10655/14-п).

Стягнути з Франзуллаєва Натіка, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області, отримувач коштів Бориспільське УДКСУ (м. Бориспіль): 22030001) судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя С.М. Вознюк