Постанова № 41079533, 24.10.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/10649/14-п

Провадження № 3/359/3189/2014

Протокол №0556/125120103/14

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2014 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., за участю прокурора Анікієнко Т.О. та особи яка притягається до відповідальності ОСОБА_1В, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці Міндоходів, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Херсонська область, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, працює: вихователь, паспорт громадянки України ЕС 996771 виданий 14.03.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, -

в с т а н о в и в :

02.10.2014 року о 02 год. 15 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_1, яка прилетів до України з Германії, м. Франкфурт, літаком авіакомпанії «Люфтганза», рейсом №1492, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажирці було задано питання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі 15 000 Доларів. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», де нею була видана готівка в розмірі 14 562 доларів США. Вся готівка знаходилась у ручній поклажі пасажирки. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів пасажирки валюта належать їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті. Громадянці України ОСОБА_1 було пропущено 12 562 доларів США (еквівалент 10 00 Євро станом на 02.10.2014 року).

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не зверталася. Своїми діями громадянка України ОСОБА_1, під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Зазначені дії, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_1, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил №0556/125120103/14 один примірник якого вручено під підпис громадянці України ОСОБА_1 і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, кошти в рахунок забезпечення штрафу працівниками митниці не вилучались.

На підставі статті 511 Митного кодексу України за цим протоколом тимчасово вилучено:2 000 долари США.

Підстав для повторного перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі - судом не встановлено.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала, зазначила, що вчинила порушення митних правил з необережності, зважаючи на неуважність останньої, гроші передбачались для лікування хворого батька. У цьому звязку просила не конфісковувати вилучену валюту.

Прокурор просив суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях громадянки України ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Так, дійсно громадянка України ОСОБА_1 допустила порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянки України ОСОБА_1 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки протокол складено 02.10.2014 року.

Вина правопорушниці підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, та даними службової записки, особистими поясненнями громадянки України ОСОБА_1 та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті. які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_1, полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 14 562 Доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинила громадянка України ОСОБА_1, полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст.471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи громадянка України ОСОБА_1 не судима, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягувалася. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

В судовому засіданні прокурор також не висловлював припущень щодо незаконності походження валютних цінностей.

Вивезення даної суми з України допускається, за умови її декларування митному органу та наявності банківської довідки на підтвердження її походження.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинила ОСОБА_1 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянка України ОСОБА_1 підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу. При цьому прокурор у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Його пояснення щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст.471 МК України, як обов'язкове.

Шкода, яку ОСОБА_1 потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона вивезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на громадянку України ОСОБА_1 «індивідуальний надмірний тягар».

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у правопорушниці підтверджуючих походження частини валюти документів, її розмір та призначення, сімейні обставини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З цього приводу, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища ОСОБА_1, а ніяк не сприятиме її вихованню та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку прокурора, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушницю має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянки України ОСОБА_1 в подальшому.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 на яку накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 33 КУпАП -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, визнати винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0556/125120103/14 року від 02.10.2014 року валюту в розмірі 2 000 ( дві тисячи ) долари США, повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України ЕС 996771 виданий 14.03.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Державний бюджет України; Код ЄДРПОУ: 38007070; код банку: 821018; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області; рахунок: №31117106705004, код класифікації доходів бюджету: 21081100, код виду надходжень бюджету: 050: ОСОБА_1В.), №359/10649/14-п).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області, отримувач коштів Бориспільське УДКСУ (м. Бориспіль): 22030001) судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя С.М. Вознюк