Ухвала суду № 41079485, 24.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

24 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/2982/2012

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Цуцкірідзе М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на порушення порядку проведення перевірок. Передбаченого Законом України «Про захист прав споживачів», Порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25 жовтня 2006 року №311, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 21 листопада 2006 року за №1219/13093 та відсутність підстав притягнення до адміністративно відповідальності, просив суд: визнати протиправними дії посадових осіб Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області та скасувати постанову №50 від 17 квітня 2012 року про накладення стягнень.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 30 липня 2012 року ухвалено постанову про відмову ФОП ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час розрахунків з замовником видав квитанцію не належної форми. ФОП ОСОБА_1 не дотримані положення п.4.1 Інструкції щодо надання послуг з ремонту і пошиття швейних і хутряних виробів із шкіри, головних уборів затвердженої наказом (№20) Українського союзу об'єднань, підприємців і організацій побутового обслуговування населення від 27 серпня 2000 року, а саме не видано гарантійного документу форма якого встановлена Інструкцією «Про затвердження форм документів суворої звітності та інструкції щодо їх використання» затвердженої наказом (№8) Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення 29 вересня 1995 року.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказав, що при вирішенні спірних правовідносин необхідно керуватися Цивільним кодексом України, оскільки зазначені правовідносини визначаються договором побутового підряду. Також, ФОП ОСОБА_1 зазначив, що в акті перевірки не встановлено конкретних дій позивача стосовно відмови надання замовнику необхідної , доступної, достовірної і своєчасної інформації про послуги. Без наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов необґрунтованого висновку щодо обов'язку ФОП ОСОБА_1 провести повторне безоплатне перешиття виробу. Суд дійшов помилкового висновку про звернення замовника з вимогою про виправлення недоліків протягом гарантійного строку. Притягнення до відповідальності на підставі невідповідності використаної форми розрахункового документа формам, встановленим нормами Укрсоюзсервіс не передбачена жодним нормативно - правовим актом України. Судом не надано юридичної оцінки обставинам зазначеним у позовній заяві.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Питання щодо проведення перевірок спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та їх територіальними органами врегульовано Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Законом України «Про захист прав споживачів», Положенням про Інспекцію з питань захисту прав споживачів, «Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг» затвердженого наказом Держспоживстандарту України №311 від 25 жовтня 2006 року, Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1177 від 17 серпня 2002 року.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви споживача ОСОБА_2, наданої згоди Держспоживінспекції від 06 березня 2012 року, направлення на проведення перевірки №96 від 22 березня 2012 року Державною інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області (надалі - Інспекція) 22 березня 2012 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів, а саме ФОП ОСОБА_1 в ательє «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки було складено акт №000069 від 22 березня 2012 року де встановлено наступне: відмова виконавця послуг видати споживачу необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про основні властивості продукції, гарантійні зобов'язання; порушення умов договору №1460 від 25 жовтня 2011 року між споживачем та виконавцем послуг; не оформлення ескізу майбутнього виробу за підписом замовника; відсутність у квитанції розміру виробу, прийнятого у роботу; не вказано відсоток зносу шуби, споживачу не надано гарантійний документ.

Перевіряючі вважають, що наведене, є порушенням вимог п.п.2.1, 2.3, 2.5, 3.2, 4.1 Інструкції щодо надання послуг з ремонту і пошиття швейних і хутряних виробів, виробів із шкіри, головних уборів, затвердженого наказом Укрсоюзсервіс від 27 серпня 2000 року №20, п.п. 24, 25 Правил побутового обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 року №313, ст. ст. 10, 15, 26 Закону України «Про захист прав споживачів».

03 квітня 2012 року Інспекцією на адресу позивача направлено припис про припинення порушень прав споживачів де відповідач вимагає від суб'єкта підприємницької діяльності усунути порушення, визначені в акті перевірки.

17 квітня 2012 року Інспекцією за відсутність необхідної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, порушення умов договору між споживачем та виконавцем послуг, невиконання припису посадової особи органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, відповідно до ст. 23 ч.1 п.п. 7,9,11 Закону України «Про захист прав споживачів», винесено постанову №50 про накладення на ФОП ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу на суму 1601 грн.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №465/2011 (далі - Положення) Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Згідно із пунктом 7 Положення Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 1.4 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, який затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 310 від 07 березня 2012 року(далі - Порядок) встановлено, що перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно із пунктом 3.6 Порядку на підставі акта, який складено за результатами проведення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, яка проводила перевірку, дається керівнику суб'єкта господарювання припис про усунення порушень.

Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи до суб'єкта господарювання щодо усунення порушень законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій до суб'єкта господарювання.

Заходи в приписі керівнику суб'єкта господарювання, спрямовані на забезпечення суб'єктом господарювання належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, повинні бути сформульовані конкретно і в стислій формі.

Терміни виконання припису визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з реальних можливостей суб'єкта господарювання, умов його діяльності та кількості і характеру порушень.

ФОП ОСОБА_1 виконав припис Інспекції №000069 від 22 березня 2012 року, тим самим визнав факт неналежного надання послуги споживачу ОСОБА_2

Законом України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон), регулюються відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частиною 4 статті 17 Закону передбачено право споживача на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

Як встановлено під час судового засідання суду першої інстанції виконавцем робіт було порушено п.п. 24, 25 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 року №313, а саме виконавцем послуг не оформлено ескіз (малюнок), майбутнього виробу за підписом замовника, у квитанції - замовлені відсутні розміри, параметри виробу, відсоток зносу шуби, порушені терміни виконання замовлення узгодженого із споживачем, споживачу не надано гарантійний документ з позначенням дати видачі та гарантійними зобов'язаннями, відмовлено споживачу у одержанні необхідної, доступної та своєчасної інформації про продукцію.

Твердження позивача про неврахування судом вимог ЦК України не можуть бути покладені в основу судового рішення, оскільки предметом розгляду є публічні відносини щодо правомірності дій Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області. Питання щодо виконання сторонами цивільно-правової угоди повинні розглядатися в порядку, передбаченому Цивільно-процесуальним кодексом України.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на ту обставину, що суд дійшов необґрунтованого висновку стосовно обов'язку позивача провести повторне безоплатне перешиття виробу, суд апеляційної інстанції визнає надуманим та необґрунтованим.

Як зазначалося вище позивач виконав припис Інспекції і переробив виріб у відповідності з отриманими зауваженнями.

З огляду на все вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування постанови - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: