ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
20 червня 2014 року № 826/4914/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» доВідділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьк провизнання протиправними та скасування постанов №41694519, №41693815, №41693282, №41694069, №41694292 від 03.02.2014 року.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьк щодо визнання протиправною та скасування постанов від 03.02.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем без вчинення будь-яких дій спрямованих на виконання судового рішення, винесено постанови про стягнення виконавчого збору, тому просить скасувати таку постанову, та визнати дії щодо їх винесення протиправними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з обставин, викладених у позовній заві, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача до суду не з'явився, однак направив на адресу суду копії матеріалів виконавчого провадження та письмові заперечення з приводу заявленого позову.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
На примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьк надійшли виконавчі листи №256/4018/13ц Калінінського районного суду м. Донецьк про стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 12508,59грн. боргу (11768,00грн. - заборгованість по відшкодуванню страхового випадку, 83,18грн. - 3% річних, 11,77грн. - заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 416,24 грн. - пеня, 229,40 судовий збір).
Постановами державного виконавця ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьк від 25.01.2014 року відкрито виконавчі провадження №41693815, №41694519, №41693282, №41694069, №41694292 на виконання зазначених вище виконавчих документів.
В зв'язку з закінченням строку для добровільного виконання 03.02.2014 року державним виконавцем по виконавчим провадженням №41693815, №41694519, №41693282, №41694069, №41694292 винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
Позивач вважає протиправними дії державного виконавця щодо винесення постанов від 03.02.14р. про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, в силу того, що відповідачем не вживалось жодних дій з метою виконання рішення суду, постанови про відкриття виконавчого провадження не скеровано на адресу боржника, а суми, присуджені до стягнення, сплачено позивачем у добровільному порядку. У зв'язку із наведеними обставинами просить суд визнати протиправними вказані дії відповідача, а також скасувати постанову про стягнення виконавчого збору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Виконання рішення суду здійснюється органом державної виконавчої служби у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з пред'явленням цього виконавчого документа.
Таким чином, зі змісту статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» чітко вбачається, що підставою для стягнення виконавчого збору є фактичне здійснення державним виконавцем дій (заходів) з примусового виконання судового рішення.
Крім того, ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції яка діяла на момент відкриття виконавчого провадження (2009р.) передбачались наслідки невиконання рішення у строк установлений для добровільного виконання, зазначений в постанові про відкриття виконавчого провадження. Одним з яких є виконавчий збір, який стягується у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувану за виконавчим документом.
Частиною першою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Положеннями статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначено заходи примусового виконання рішень, а саме: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Аналіз наведених норм, дає змогу зробити висновки щодо наявності у боржника обов'язку добровільно виконати рішення у строк, встановленим державним виконавцем та повідомити про таке виконання у цей же термін. В свою чергу, дані норми, у разі невиконання боржником рішення добровільно у встановлений державним виконавцем строк, зобов'язують державного виконавця на наступний день після закінчення відповідних строків розпочати примусове виконання рішення, тобто вчиняти певні дії, спрямовані на примусове виконання рішення.
Пунктом 4.16.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 встановлено, що у разі невиконання рішення у строк установлений для добровільного виконання, з боржника постановою державного виконавця стягується виконавчий збір у розмірі 10% від фактично стягнутої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувану за виконавчим документом.
Разом з тим, з наданих суду доказів вбачається, що відповідачем, в супереч наведеним нормам, постанови про відкриття виконавчих проваджень №41693815, №41694519, №41693282, №41694069, №41694292 скеровано боржнику за адресою м. Донецьк пр. Ілліча 19е, хоча відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» - 03038 м. Київ вул. Федорова Івана 32А.
Згідно відмітки канцелярії ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» постанови про відкриття виконавчих проваджень отримано позивачем лише 04.02.2014року, та виконано добровільно 05.02.2014р., що підтверджується копією платіжного доручення №2553 від 05.02.2014 року.
З наданих відповідачем матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не вчинялись дії спрямовані на примусове виконання виконавчих листів №256/4018/13ц Калінінського районного суду м. Донецьк, передбачені ч. 4 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», крім того, суду не надано документального підтвердження понесених витрат на проведення виконавчий дій.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Таким чином, у випадку, якщо до початку примусового виконання рішення суду державним виконавцем отримано документальне підтвердження про повне виконання рішення боржником виконавчий збір з боржника не стягується.
З аналізу наведених вище положень Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що обов'язковою передумовою виникнення у державного виконавця права на стягнення виконавчого збору з боржника є факт здійснення державним виконавцем дій спрямованих на примусове виконання рішення суду, а не факт невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку у строк встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження.
При цьому, Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий збір не підлягає стягненню у випадку, якщо до початку примусового виконання рішення суду державним виконавцем отримано документальне підтвердження про його повне виконання боржником.
Враховуючи наведені фактичні обставини справи, суд приходить до переконання, щодо підставності та обґрунтованості позовних вимог, а тому такий позов підлягає задоволенню у повному обсязі
Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанови від 03.02.2014 року №41694519 видану ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьк про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
Визнати протиправними та скасувати постанови від 03.02.2014 року №41693282 видану ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьк про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
Визнати протиправними та скасувати постанови від 03.02.2014 року №41694069 видану ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьк про стягнення 41,62грн., виконавчого збору та 75грн., витрат на проведення виконавчих дій.
Визнати протиправними та скасувати постанови від 03.02.2014 року №41694292 видану ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьк про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» понесені судові витрати, у вигляді сплаченого судового збору, в розмірі - 365,40 грн. (триста шістдесят п'ять грн. 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Клименчук
Судове рішення № 41079478, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 20.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/4914/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: