Постанова № 41079233, 22.10.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2014 р. Справа № 914/1782/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д. Новосад

суддів О. Михалюк

Г. Мельник

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітрум", м. Львів, б/н від 11.08.2014

на рішення господарського суду Львівської області від 30.07.2014

у справі № 914/1782/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітрум", м. Львів

до відповідача 1: Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, м. Львів

до відповідача 2: Управління державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова, м.Львів

до відповідача 3: Державної казначейської служби України, м. Київ

за участю: Прокуратури міста Львова, м. Львів

про: стягнення 4 650,00 грн.

За участю представників сторін:

прокурор: не з'явився;

від позивача: Шимборська О.А. - представник;

від відповідача 1: Чабан О.С. - представник;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.07.2014 у справі № 914/1782/14 (суддя Запотічняк О.Д.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З даним рішенням не погоджується позивач, ТзОВ "Ітрум", оскаржив його в апеляційному порядку. Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи. Також, ТзОВ "Ітрум" звертає увагу на те, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області збитків у сумі 4 650, 00 грн., які поніс позивач на оплату адвокатських послуг та які виникли у позивача внаслідок неправомірних дій посадових осіб відповідача 1 при проведенні податкової перевірки ТзОВ "Ітрум", що призвели до складення незаконного та безпідставного Акту перевірки. Враховуючи наведене у апеляційній скарзі, скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Львівської області від 30.07.2014 у даній справі та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

21.08.2014 автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ТзОВ "Ітрум", м. Львів, б/н від 11.08.2014, розподілено до розгляду судді-доповідачу Новосад Д.Ф.

З урахуванням положень ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.2010) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.2012), розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги ТзОВ "Ітрум" введено суддів - Михалюк О.В., Мельник Г.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 17.09.2014. Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався.

Відповідач 1, з доводами скаржника, наведеними в апеляційній скарзі, не погодився з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судове засідання 22.10.2014 з'явилися представники позивача та відповідача 1, яким права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено. Відводів складу суду не заявлено. Прокурор, відповідач 2 та відповідач 3 явки повноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи. Беручи до уваги п.п. 2, 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 та враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору, апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора та представників відповідача 2 та відповідача 3.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Львівської області від 30.07.2014 у справі № 914/1782/14 слід залишити без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "ІТРУМ". За результатами перевірки складено Акт № 4/22-40/34768022 від 09.01.2014 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "ІТРУМ" з питань господарських відносин з ПП "КРЕАТИВ-БУД" за листопад 2011 року за період з 01.01.2012 по 31.12.2012".

З результатами проведеної перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів ТзОВ "ІТРУМ" не погодилось та звернулось за правовою допомогою до АО "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ГРИНЧУК МАЗУР ТА ПАРТНЕРИ" для оскарження дій відповідача 1. Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та адвокатським об'єднанням укладено Договір про надання правової допомоги від 24 грудня 2013 року. Сторонами зазначеного договору оформлено Доручення від 14 січня 2014 року, зокрема, АО "ЮФ "ГРИНЧУК МАЗУР ТА ПАРТНЕРИ" зобов'язалось надати ТзОВ "ІТРУМ" правову допомогу у справі про оскарження результатів документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "ІТРУМ", проведеної ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (Акт від 09.01.2014 №4/22-40/34768022). На виконання умов договору від 24.12.2013 ТзОВ "ІТРУМ" сплатило АО "ЮФ "ГРИНЧУК МАЗУР ТА ПАРТНЕРИ" гонорар у розмірі 4 650,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 383 від 14.01.2014. На виконання Доручення від 14 січня 2014 року АО "ЮФ "ГРИНЧУК МАЗУР ТА ПАРТНЕРИ" підготовлено заперечення до Акту перевірки від 09 січня 2014 року, в розгляді якого 21.01.2014 брав участь представник АО "ЮФ "ГРИНЧУК МАЗУР ТА ПАРТНЕРИ". За результатами виконання умов Доручення, 28 січня 2014 року сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 28.01.2014 року. За результатами поданих заперечень ДПІ у Франківському районі м. Львова надало позивачу відповідь, згідно якої подані заперечення спростовують порушення, викладені в акті перевірки. ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято рішення про відсутність підстав для нарахування ТзОВ "ІТРУМ" грошових зобов'язань на підставі Акту №4/22-40/34768022 від 09 січня 2014 року.

Крім того, 30.01.2014 позивач подав скаргу на дії старшого державного ревізора-інспектора ДПІ у Франківському районі м. Львова - Босакевича Андрія Володимировича. За результатами поданої скарги Наказом від 13.02.2014 № 165 "Про притягнення до відповідальності" старшому державному ревізору-інспектору Босакевичу А.В. зменшено розмір премії у лютому 2014 року на 10%, за неповне дослідження під час документальної перевірки ТзОВ "Ітрум" обставин, які стосувалися наявності судових рішень по контрагенту.

22 лютого 2014 року на адресу ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області надіслана вимога від 21.02.2014 про відшкодування в семиденний строк з дня отримання вимоги ТзОВ "ІТРУМ" завдані збитки у розмірі 4 650,00 грн. Зазначену вимогу ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області отримало 25.02.2014, однак відповідач 1 не надав відповіді на вимогу позивача.

Позивач вважає, що прийнятим ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області актом №4/22-40/34768022 від 09 січня 2014 року порушено права ТзОВ "Ітрум" та завдано йому матеріальну шкоду в розмірі 4 650,00 грн.

Відповідно до ст. 86.1. Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абз. 4 ст. 86.1 ПК України ).

Відповідно до 86.7. Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Пунктом 4.7 Наказу Міністерства фінансів України від 14.03.2013 № 395 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами" передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

З наведених норм законодавства випливає, що акт перевірки є документом, який фіксує встановлені в процесі перевірки обставини, а заперечення, складені за результатами проведеної перевірки, є невід'ємною частиною вказаного акта. При цьому, п. 2.4.3. Порядку передбачено, що в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення. Також, слід звернути увагу, що за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення органом ДПІ прийнято не було, позивач до відповідальності не притягався, отже даний акт перевірки не створює правових наслідків для позивача.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Заявлена до стягнення сума витрат на оплату юридичних послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань (Лист Вищого господарського суду України від 14.01.2014 № 01-06/20/2014).

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України N 6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

З обставин справи вбачається, що відповідач не приймав податкових повідомлень-рішень та не визначив позивачу жодних зобов'язань, отже відсутній причинний зв'язок між неправомірними діями та наслідками, а тому відсутні підстави для відшкодування збитків в порядку ст.1173 ЦК України. Враховуючи положення вищенаведених нормативно-правових актів випливає, що акт податкового інспектора, складений за результатами проведеної перевірки, у зв'язку з чим не порушено прав позивача, отже і не настало жодних правових наслідків для нього. Також, слід зазначити, що витрати позивача на правову допомогу не є витратами, які він поніс для відновлення свого права, оскільки останнє не було порушено.

Колегія суддів зазначає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на законодавстві, а відтак, скаржник, в порушення вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного місцевим господарським судом вірно проаналізовано та надано оцінку обставинам справи. Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 30.07.2014 у справі № 914/1782/14 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Посилання скаржника, викладені ним в апеляційні скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 30.07.2014 у справі № 914/1782/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено: 24.10.2014

Головуючий-суддя Д. Новосад

Суддя О. Михалюк

Суддя Г. Мельник