Рішення № 41079062, 23.10.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2014 р. Справа № 914/3450/14

За позовом: Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м. Дрогобич

про: стягнення 65 385,04 грн.,

Суддя О. Долінська

При секретарі Н.Вашкевич

За участю представників:

позивача : Крамар І.І. - дов. №б/н від 25.12.2013 року,

відповідача: не з'явився.

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області до Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» про стягнення 65 385,04 грн. Ухвалою від 29.09.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.10.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору від 05.05.2010 р. про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, не здійснив в повному обсязі оплату за надані послуги, внаслідок чого виникла основна заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 57 029,11 грн. за період з лютого 2013 р. по липень 2014 р. Крім того, позивачем відповідачу нараховано 3 461,16 грн. - пені, 4 026,49 грн.- інфляційних втрат та 868,28 грн. - 3% річних які просить стягнути, а також просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі - 1827,00 грн.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

23.10.2014 р. через канцелярію суду подано позивачем клопотання в поряду ст. 22 ГПК України, яким просить позивач стягнути з відповідача 57 029,11 грн. основного боргу, 3 461,16 грн. - пені згідно уточненого розрахунку, 4 026,49 грн.- інфляційних втрат та 868,28 грн. - 3% річних та судові витрати по справі - 1827,00 грн.

В судове засідання 23.10.2014 р. представник позивача з'явився, позов підтримав, з врахуванням клопотання в порядку ст. 22 ГПК України, що подано ним суду 23.10.2014 р., вимоги ухвали суду виконав.

В судові засідання 23.10.2014 представник відповідача не з'являвся, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, вимог ухвал суду не виконав, проти позову не заперечив у визначеному законом порядку.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 24.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив.

05.05.2010 року між Комунальним підприємством «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області та Публічним акціонерним товариством «Дрогобицький завод автомобільних кранів» було укладено договір про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець (позивач у справі) зобов'язується надавати споживачу (відповідач у справі) послуги з водопостачання та водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строни, і на умовах передбачених договором.

Згідно п. 2.1 Договору, виконавець забезпечує споживача питною водою, яка відповідає діючому стандарту або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту та приймає від нього стічні води. Виконавець надає послуги з водопостачання відповідно до режиму водопостачання, а послуги з водовідведення цілодобово.

На виконання умов договору за період з лютого 2013 р. по липень 2014 р. включно, позивачем були надані відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 109 995,08 грн., про що підписані між сторонами акти здачі - приймання робіт (надання послуг) та акти про водоспоживання та водовідведення.

У відповідності до п. 4.4. Договору, споживач зобов'язується проводити оплату за воду та стоки шляхом планового перерахування коштів платіжним дорученням в такі терміни:

05 числа 100% вартості спожитої води та скинутих стоків за період з 26 числа попереднього місяця 05 числа поточного місяця включно;

15 числа 100% вартості спожитої води та скинутих стоків за період з 06 числа попереднього місяця 15 число поточного місяця включно;

25 числа 100% вартості спожитої води та скинутих стоків за період з 26 числа попереднього місяця 25 числа поточного місяця включно;

споживач отримує рахунок у виконавця у день надання ним письмового звіту про фактичне водоспоживання та водовідведення. Остаточна оплата рахунку, але не пізніше 30 числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно розрахунку заборгованості долученого позивачем до позовної заяви, за період з лютого 2013 р. по липень 2014р. відповідачем було прийнято від відповідача послуги з водопостачання та водовідведення на суму 109 995,08 грн. Це підтверджується підписаними сторонами і скріплено печатками сторін актами здачі - прийняття робіт та актами про водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.4.2 договору, споживач бере на себе зобов'язання, з 25 числа протягом 4-х робочих днів кожного місяця представляти дані про кількість спожитої води. У разі відсутності інформації щодо об'єму водоспоживання нарахування буде проводитись згідно договірної величини з послідуючого перереєстрації існуючого засобу обліку.

Відповідачем проведено часткову оплату за надані по Договору послуги (докази містяться в матеріалах справи). Станом на дату прийняття рішення, основна заборгованість відповідача за спірний період становить 57 029,11 грн.

Таким чином сума основної заборгованості 57 029,11 грн. за спірний період з лютого 2013 р. по липень 2014 р. є обгрунтовною та підлягає до задоволення.

За неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, окрім основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 3 461,16 грн., 3% річних в сумі 868,28 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 026,49 грн.

Згідно з п.4.7 Договору, за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня, за кожен день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня.

Як вбачається з розрахунку пені, позивачем нараховано пеню з врахуванням здійснених проплат в сумі 3 872,08 грн., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в той час і в межах шестимісячного строку.

Суд перевірив розрахунок пені долучений до матеріалів справи судприйшов до висновку, що сума пені, яка заявлена до стягнення з відповідача в сумі 3 872,08 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, поданий позивачем, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 868,28 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 026,49 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Суд бере до уваги те, що відповідач будучи повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи).

Своїм правом на захист не скористався і у визначений Законом порядку не заперечив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону - відповідача, так як спір виник з його вини, а відтак підлягає стягненню в користь Державного бюджету в сумі 1827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, 193 ГК України, ст. ст.22, 29, 33 43, 44, 49, 75, 82-85, 116,117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (адреса: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, код ЄДРПОУ 00240158) на користь Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (адреса: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Федьковича, 11, код ЄДРПОУ 03348910) 57 029,11 грн. - основного боргу, 3 461,16 грн. - пені, 868,28 грн. - 3% річних, 4 026,49 гр. - інфляційих втрат та 1827,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.10.2014 р.

Суддя Долінська О.З.