Ухвала суду № 41079038, 23.10.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/27/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.10.2014 Справа № 908/1757/14

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду Запорізької області від 11.08.2014р. у справі №908/1757/14.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м.Київ,

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м.Запоріжжя,

про стягнення 54303,41 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Черненко М.О. (довіреність від 25.11.2013 р. № 2850/18);

від відповідача - Рибальченко К.С. (довіреність від 09.10.2014 р. № 702);

ВСТАНОВИВ:

10.09.2014р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду Запорізької області від 11.08.2014р. у справі №908/1757/14.

Ухвалою від 15.09.2014р. прийнято заяву до розгляду та зупинено розгляд заяви до розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2014р. по справі №908/1757/14 та поверненням матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.

Господарським судом Запорізької області 07.10.2014р. отримано матеріали справи №908/1757/14. У зв'язку з цим, ухвалою від 13.10.2014 р. поновлено провадження з розгляду заяви та призначено її розгляд на 23.10.2014 р.

В судовому засіданні 23.10.2014 р. були присутні представники обох сторін, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник заявника (відповідача у справі) підтримав заявлені позовні вимоги.

Позивач відзиву на заяву позивача не надав. Його представник у судовому засіданні просив залишити заяву позивача без задоволення, оскільки підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, на його думку відсутні.

Відповідно до п. п. 2, 4 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

У п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

В обґрунтування заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідач посилається на те, що апеляційна скарга на рішення господарського суду в даній справі була подана відповідачем з дотримання строків, передбачених ст. 93 ГПК України, а отже судове рішення не набрало чинності, тому виданий на його виконання наказ є таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 17.07.2014р. у справі №908/1757/14, стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" суму матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 49490,00 грн., 3% річних у розмірі 329,48 грн., інфляційні витрати у розмірі 2771,44 грн., витрати на сплату судового збору у розмірі 1769,38 грн.

Частиною 1 статті 116 ГПК України встановлено, що після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Згідно з ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2014 р. у справі №908/1757/14 оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 29.07.2014 р., тому строк на його апеляційне оскарження спливав 08.08.2014 р.

Оскільки станом на 11.08.2014 р. апеляційна скарга до суду не надійшла, на виконання рішення господарського суду у справі №908/1757/14 був виданий наказ від 11.08.2014 р.

Згідно наданої відповідачем копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення апеляційна скарга на рішення суду була відправлена до суду 08.08.2014р., тобто в останній день строку на апеляційне оскарження, однак вона була отримана судом лише 12.08.2014р., після видачі наказу. Оскільки після спливу 10 днів, встановлених на оскарження рішення суду, апеляційна скарга до суду не надійшла, у суду не було законних підстав не видавати наказ. Тому наказ був виданий з додержанням вимог ст.116 ГПК України.

Крім того, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 р. у справі № 908/1757/14 апеляційну скаргу повернуто відповідачу без розгляду.

Отже, рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2014 р. у справі №908/1757/14 не переглядалось в апеляційному порядку та набрало законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відповідно до роз'яснення, викладеного в п. 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», якщо на судове рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили і на виконання якого видано наказ (частина третя статті 85 і стаття 116 ГПК), подано апеляційну скаргу після закінчення встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, і суд апеляційної інстанції відновить цей строк та прийме скаргу до провадження, то копія відповідної ухвали повинна бути надіслана органу Державної виконавчої служби, якою зазначений наказ прийнято до виконання. Такий наказ відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" повертається до суду, який його видав.

У разі коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ. Якщо на час прийняття судового акта апеляційної інстанції строк для пред'явлення цього наказу до виконання закінчився, зазначений строк підлягає відновленню згідно із статтею 119 ГПК.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» встановлені правові наслідки у вигляді повернення виконавчого документу до суду, якщо апеляційним судом буде відновлено строк на подачу апеляційної скарги.

На даний момент правові підстави, визначені статтею 117 ГПК України, для визнання наказу господарського суду Запорізької області від 11.08.2014р. у справі №908/1757/14 таким, що не підлягає виконанню, відсутні, оскільки рішення суду, яке стало підставою для видачі наказу, не скасовано, а обов'язок боржника щодо виконання рішення не припинений повністю чи частково у зв'язку з його добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Враховуючи викладене, суд залишає заяву відповідача без задоволення.

Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з додатковою відповідальністю " Страхова компанія "Кредо" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду Запорізької області від 11.08.2014р. у справі №908/1757/14 залишити без задоволення.

Суддя Т.В.Мойсеєнко