Постанова № 41078653, 25.09.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25 вересня 2013 року Справа № 2а-182/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок",

вул. І. Франка, 13-А (пр-т Миру, 34, 5-й поверх, м. Миколаїв, 54034) с. Миколаївське, Жовтневий район, Миколаївська область, 57262

до

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області,

вул. Торгова, 63 А,Миколаїв,54050

про

скасування податкових повідомлень-рішень № 0000602301/0 від 12.10.2010, № 0000602301/1 від 13.01.2011,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000602301/0 від 12.10.2010 року, № 0000602301/1 від 13.01.2011 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевіряючі дійшли невірних висновків щодо необґрунтованого заниження суми ПДВ у перевіряємому періоді, оскільки підприємство має право на зменшення податку на додану вартість на суму 1144109 гривень відповідно до п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представниками сторін надані клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Вислухав пояснення сторін у минулих судових засіданнях, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

ДПІ з 11.10.2010 року по 20.10.2010 року було проведено виїзну позапланову перевірку ПСП «Агрофірма «Роднічок» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за квітень 2010 року, червень 2010 року та липень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2009 року по 30.06.2010 року.

Перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість за червень 2009 року на загальну суму 715793,00 грн., про що було складено акт № 1219/07-19292651 від 01.11.2010 року.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000602301/0 від 12.11.2010 року, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 1073689,50 грн., з яких 715793,00 грн. – за основним платежем, 358896,50 грн. – за штрафними санкціями.

22.11.2010 року позивачем до ДПІ у Жовтневому районі подано апеляційну скаргу на винесене податкове повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги було отримано відповідь 13.01.2011 р. з відмовою у задоволенні такої скарги, та повторно було виписане податкове повідомлення-рішення №0000602301/1 від 13.01.2011 року.

Перевіряючі дійшли до таких висновків у зв’язку з тим, що у 2008 році ПСП „АФ «Роднічок» використовувало спеціальний режим оподаткування, встановлений п.11.29 Закону № 168/97-ВР.

Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31.10.08р. № 639-УІ (далі - Закон № 639) з 01 січня 2009 року пункти 11.21 та 11.29 ст.11 Закону № 168/97-ВР виключено.

Одночасно з цим, з 01.01.09 набрав чинності спеціальний режим оподаткування, встановлений ст. 8-1 «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, а також рибальства» Закону № 168/97-ВР.

Наказом ДПА України від 21.01.09 № 8 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість” (далі - Наказ № 8) врегульовано питання подання звітності по скороченій декларації.

Так, пп. 5.13.2 п. 5.13 Наказу № 8 передбачено, що суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону), сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону) за останній податковий період в умовах дії Закону, чинного до внесення змін Законом № 639, уключаються із знаком «-» до рядка 8.4 "інші випадки" податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом № 639.

Однак, ПСП «АФ «РОДНІЧОК» з 01.01.09 не обрало спеціальний режим оподаткування та подало загальну декларацію з податку на додану вартість, тому посилання щодо порушення пп. 5.13.2 п. 5.13 Наказу № 8 в актах позапланової виїзної перевірки від 19.05.09 № 530/23-19292651 та від 12.06.09 №592/23-19292651, на думку відповідача, обґрунтовані.

Разом з тим, листом державної податкової адміністрації України від 30.04.09р. №9193/7/16-1517 про надання роз’яснень визначено наступне: враховуючи зазначені норми викладенні в ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР у суб’єктів господарювання, які до 01.01.09 використовували спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, встановлений пунктами 11.21 та 11.29 ст.11 Закону 168/97- ВР, і на яких не поширюється спеціальний режим оподаткування, що застосовується з 01.01.09, сума податку на додану вартість, відображена в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону) та/чи сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону) за останній податковий період 2008 року, до податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, не переносяться і з бюджету не відшкодовується.

Перевіркою встановлено, що сума ПДВ 1144109,00 грн. не була віднесена до податкових зобов’язань у минулих періодах.

Відповідно пп. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об’єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

На порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР ПСП «АФ «Роднічок» занизило податкові зобов’язання за січень 2009 року на суму 317287,00 грн.

Позаплановою виїзною перевіркою (акт від 12.06.2009 року №592/23-19292651) встановлено порушення:

- пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, пп. 7.7.3, пп. 7.7.7 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР ПСП «АФ «Роднічок» занижено заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2009р. на суму 153 468 грн.

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, пп. 7.7.3, пп. 7.7.7 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР ПСП «АФ «РОДНІЧОК» завищено залишок від’ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2009р. на суму 1 016 083 грн.

Не зважаючи на результати перевірки підприємство віднесло до складу податкового кредиту наступного податкового періоду значення рядку 26 (Залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) у повному розмірі а саме 1227218,00 грн., коли за результатами перевірки фактично залишилось 211135,00 грн.

Зважаючи на те, що значення рядку 26 податкової декларації з податку на додану вартість звітного періоду включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підприємство фактично не сплачує нараховані податкові зобов'язання за червень 2009 року у розмірі 1157426,00 грн. так як нарахована сума податкового зобов'язання погашається значенням рядку 23 (Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду). А зважаючи на те, що перевіркою зменшено значення 26 рядка, при перенесенні значення даного рядку за результатами перевірки, що складає 211135,00 грн. в червні 2009 року підприємство повинно сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у розмірі 715793,00 грн.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем занижено податок на додану вартість за червень 2009 року на загальну суму 715793,00 грн., а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно та скасуванню не належать.

Суд критично оцінює таку правову позицію відповідача з оглядом на наступне:

Як сільськогосподарський товаровиробник, позивач користувався спеціальним режимом сплати ПДВ, встановленим п.п. 11.29 ст. 11 ЗУ «Про податок на додану вартість» та Постановою КМ України № 271 від 26 лютого 1999 року «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини».

Відповідно до цього спеціального статусу, позивач вів подвійний облік господарської діяльності за критерієм відношення операцій до сільськогосподарського виробництва. Позивач заповнював та подавав до податкового органу дві декларації з ПДВ: «загальну» та «скорочену». В «загальній» декларації з ПДВ позивачем відображалися податкові зобов'язання та кредит, що сформувалися за рахунок операцій не пов'язаних з сільськогосподарською діяльністю, а в «скороченій»- які утворилися у зв'язку з веденням сільськогосподарської діяльності.

За 2008 рік позивач, відповідно до «скороченої» декларації, накопичив в рядку 24 суму ПДВ, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку в розмірі 1144109,00 гривень. Із набранням чинності Закону № 639 та прийняттям Наказу ДПА України від 21.01.2009 року № 8, позивач, не набувши статусу суб’єкта спеціального режиму оподаткування, керуючись положеннями пп. 5.13.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість та ч. 3 пп. 7.7.1 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» відніс залишок податкового кредиту зі стр.24 скороченої декларації з за грудень 2008 р. у сумі 1 144 109,00 грн. (до зменшення) до декларації з податку на додану вартість(загальна) за січень 2009 р.

Відмінність спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств, відповідно до пп. 11.29 ст. 11 ЗУ «Про податок на додану вартість» від загальної системи полягає лише в тому, що сільськогосподарські підприємства не перераховують до бюджету позитивну різницю між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту, а акумулюють її на власному спеціальному банківському рахунку. В інших питаннях, порядок нарахування та сплати ПДВ для сільськогосподарських підприємств на спеціальному режимі був такий самий, як і для інших підприємств.

Таким чином, суд приходить висновку, що перенесення позивачем 1144109,00 грн. з рядка 24 «скороченої» декларації за грудень 2008 року в рядок 8.4. «загальної» декларації за січень 2009 року не суперечить вимогам ч. 3 пп. 7.7.1 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Той факт, що законодавець, скасувавши спеціальний режим оподаткування, передбачений п.п.11.29 ст.11 Закону №168, не визначив механізм зарахування накопичених під час його дії сум, при переході зі спеціального режиму на загальний, не повинен бути підставою для позбавлення сільськогосподарського підприємства цих сум, а також застосування до нього штрафних санкцій.

Відповідно до п.п.4.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли, норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Щодо листа ДПА України від 30.04.09 №9193/7/16-1517, то суд не вважає його пріоритетним як доказ, відповідно до п.п. “д”п.п.4.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та не приймає до уваги.

За таких обставин суд дійшов висновку, що податковий орган необґрунтовано визначив позивачу податкові зобов’язання та застосував штрафні санкції.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області № 0000602301/0 від 12.10.2010 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області № 0000602301/1 від 13.01.2011 року.

Повернути з Державного бюджету України на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок» судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська