Постанова № 41078285, 20.10.2014, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/10266/13-а

Номер провадження 2-а/404/55/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Галагана О.В.,

при секретарі - Голенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС Кіровоградського МВ Корнілова Михайла Сергійовича, УДАІ УМВС України в Кіровоградській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу ДПС Кіровоградського МВ Корнілова Михайла Сергійовича, по якому просить постанову від 12.11.2013 року серії ПС1 №306357 про притягнення його до адміністративного стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. визнати такою, що складена з порушенням ряду норм і положень КУпАП, тобто протиправною та скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В ході розгляду справи позивач подав до суду заяву про доповнення до позовних вимог адміністративного позову, якою просив постановити постанову, якою встановити код платника податків інспектора взводу ДПС Кіровоградського МВ Корнілова Михайла Сергійовича з якого стягнути матеріальну шкоду у розмірі 63 грн. 65 коп. та моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

На його обґрунтування позову зазначено, що згідно постанови серії ПС1 №306357 від 12.11.2013 року на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення п. 8.7.3 (г) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність по ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідно постанови він 12.11.2013 року керуючи автомобілем Фіат Добло, державний номерний знак НОМЕР_1 в місті Кіровограді на перехресті вул. В.Перспективна та вул. Тімірязєва здійснив виїзд на перехрестя на сигнал світлофора, що забороняє рух (жовтий), чим порушив вимоги п. 8.7.3 (г) ПДР України.

Вказує, що правил дорожнього руху не порушував та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ПС1 №306357 від 12.11.2013 року відносно нього, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у діях складу такого правопорушення.

Крім того, вважає що внаслідок неправомірних діянь суду поніс витрати в розмірі 63 грн. 35 коп., а також вважає, що йому завдано моральної шкоди, яку оцінює в розмірі 1 000 грн. Тому просить стягнути з відповідачів вказану шкоду.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 червня 2014 року до участі у справі залучено в якості другого відповідача УДАІ УМВС України в Кіровоградській області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив задовольнити. Після дослідження відеозапису додатково вказав, що вказаний доказ є неналежним, оскільки не співпадає час зазначений на відеозапису часу вказаному у протоколі, на відеозапису не можливо розгледіти номерний знак транспортного засобу, у протоколі не зазначено про наявність такого доказу як відео, відео не доводить, що при русі автомобіля були порушенні ПДР України.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не вказали, заяви про відкладення розгляду справи не надали.

Згідно ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Приймаючи до уваги викладене суд вважає можливим ухвалити судове рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлені наступні факти, що 12.11.2013 року посадовою особою, яка має спеціальне звання інспектором взводу ДПС Кіровоградського МВ Корніловим Михайлом Сергійовичем винесена постанова серії ПС1 №306357, згідно до якої позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП , в зв'язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 12.11.2013 року о 10 год. 10 хв. керуючи автомобілем Фіат Добло, державний номерний знак НОМЕР_1, в місті Кіровограді на перехресті вул. В.Перспективна та вул. Тімірязєва здійснив виїзд на перехрестя на сигнал світлофора, що забороняє рух (жовтий), чим порушив вимоги п. 8.7.3 (ґ) ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових, доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з наданого відповідачем відеозапису, вчиненого позивачем правопорушення, на відеозаписі не можливо встановити чи саме автомобіль Фіат Добло, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував позивач, проїхав перехрестя, при цьому кут зйомки проїзду перехрестя не доводить однозначно наявність правопорушення, час складання протоколу не збігається з час зазначеному на відеозапису, в протоколі не зазначено про наявність такого доказу як відео. Тому суд не приймає до уваги наданий відеозапис.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, доказів які б спростовували доводи позивача суду не надали, правомірність рішення суду не довели.

На підставі викладеного суд вважає про можливість часткового задоволення позову.

Суд відмовляє у вимозі про закриття провадження у справі, оскільки відповідно до ч.3 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень, а тому прийняття рішення щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення може лише орган чи повноважена особа, яка вирішує питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Щодо позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди, то вони задоволенню не підлягають, виходячи за наступного.

Згідно п.п.3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому, позивачем у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди, яка була завдана діями та бездіяльністю відповідачів не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено та не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що моральна шкода спричинена незаконними діями або бездіяльністю відповідачів, не обґрунтовано її розмір та не зазначено, які саме моральні або фізичні страждання чи інші негативні явища заподіяні позивачеві та чим це підтверджується.

З урахуванням викладеного та, оскільки суд скасовує постанову із-за недоведеності під час розгляду справи вини позивача, а не встановлення протиправних дій відповідача при розгляді ним справи про адміністративне правопорушення, підстав для відшкодування моральної шкоди не має.

Матеріальна шкода також не підлягає задоволенню, так як не зрозуміло якими саме діями відповідачів була спричинена вказана матеріальна шкода у розмірі 63 грн. 65 коп. (судовий збір сплачений позивачем за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду про залишення позову без руху) та чому саме на відповідачів повинен бути покладений обов'язок по її відшкодуванню.

За вказаного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 2 ст.122, п.1 ст. 247, ст. 288, 289 , 293 КУпАП, ст. ст.10-11, 71, 86, 100, 160-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС Кіровоградського МВ Корнілова Михайла Сергійовича, УДАІ УМВС України в Кіровоградській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС 1 № 306357 від 12.11.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган