Постанова № 41077596, 20.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2014 року № 813/5289/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Капустинська Н.М.,

за участю представника позивача Кравчишин Р.Б., представника відповідача Зубчик А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентуре» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вентуре» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, у якому просить визнати протиправними дії ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо коригування у внутрішніх електронних базах АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового зобов'язання та податкового кредиту ТзОВ «Вентуре» на підставі висновків акта перевірки №1255/13-05-22-04/25239274 від 08.07.2014 року; зобов'язати ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відновити в електронній базі даних АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які ТзОВ «Вентуре» задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних контрагентом - постачальником за січень 2014 року на суму 124599,01 грн., за рахунок відображення взаєморозрахунків з ПП «ПГ «Оператор» та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних за січень 2014 року на суму 127237,35 грн. по операціях з ТзОВ «Фалкон». В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акта перевірки є такими, що викладені без наявних на те правових підстав, не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими та хибними, порушують права та законні інтереси позивача і спростовуються нормативно-правовими актами. Вказано, що податкове законодавство не передбачає повноважень податкового органу проводити зміни в особовому рахунку платника податків виключно на підставі висновків викладених в актах перевірки, оскільки такі зміни вносяться на підставі самостійно поданої декларації платника податку або податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження. Тому позивач вважає неприпустимими дії податкового органу по коригуванню даних податкових зобов'язань та податкового кредиту в електронній базі АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі висновків акту перевірки, оскільки це призведе до невідповідності з даними, які зазначені Товариством у податковій декларації.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Зазначив, що контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин. оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб контролюючого органу щодо його складання, оцінка викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки та їх відображення в інформаційній системі «Податковий блок» надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту. Вказав, що на підставі акта перевірки жодного податкового повідомлення-рішення не виносилось та не було здійснено коригувань в особовому рахунку платника. Додатково зазначив, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем самі по собі не створюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Франківському райні м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Вентуре» з питань господарських відносин з ПП «ПГ «Оператор» за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р., а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), або про подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів.

За результатами перевірки складено акт №1255/13-05-22-04/25239274 від 08.07.2014 року, у якому зазначено, що у Товариства відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 188 Податкового кодексу України (далі ПК України), тому податкові зобов'язання за січень 2014 року на суму 127237,35 грн. не є дійсними. Оскільки не підтверджений факт отримання ПММ у ПП «ПГ «Оператор», то господарські операції ТзОВ «Вентуре» з контрагентами-покупцями (ТзОВ «Фалкон») не спрямовані на настання реальних подій. Вказано, що господарські операції ТзОВ «Вентуре» із ПП «Оператор» не мали товарного характеру, наявність у Товариства документів, які відповідно до ПК України є необхідними для формування податкового кредиту не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту та витрат, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних є недостовірними. Як зазначено в акті, дані обставини вказують на те, що господарські операції між ТзОВ «Вентуре» та ПП «ПГ «Оператор» фактично не відбулися.

Згідно з висновками акту перевірки №1255/13-05-22-04/25239274 від 08.07.2014 року: на порушення статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 188, пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України Товариством завищено суму податкових зобов'язань за січень 2014 року на суму 127237,35 грн. по операціях з ТзОВ «Фалкон», а також встановлено завищення сум податкового кредиту за січень 2014 року на суму 124599,01 грн. за рахунок відображення взаєморозрахунків з ПП «ПГ «Оператор».

Як встановлено з витягу підсистеми Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» - акт №1255/13-05-22-04/25239274 від 08.07.2014 року внесено до вказаної підсистеми та змінено суми податкового кредиту та податкових зобов'язань задекларовані ТзОВ «Вентуре».

Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 75.2 цієї статті передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.8 цієї статті податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України під податковим повідомленням-рішенням слід розуміти - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом з матеріалів справи відповідач, встановивши в акті перевірки порушення ТзОВ «Вентуре» норм податного законодавства, податкового повідомлення-рішення відповідно до норм ПК України не приймав. Як свідчить відповідний витяг з АІС відповідачем здійснено коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача у внутрішній електронній базі АІС ДПС «Податковий блок», АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Згідно зі статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» затверджено методичні рекомендації взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів (далі - наказ № 266).

Згідно з пунктом 1.3 наказу № 266 для реалізації методичних рекомендацій створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Пунктом 2.8 наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Вказаний наказ № 266 втратив чинність на підставі наказу № 165 від 14.06.2013 року.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію АІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Згідно з пунктом 2.1 наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» існуючі інформаційні системи експлуатувалися паралельно з інформаційною системою «Податковий блок» до 31.01.2013 року.

Суд наголошує, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Так, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений контролюючим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Разом з тим самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року у справі № К/9991/74156/12 та від 01.04.2014 року у справі № К/800/39683/13.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку. В силу приписів чинного законодавства України протиправні дії не можуть породжувати будь-які правомірні наслідки. Також не може вважатися правомірною, законною та достовірною інформація та дані, що містяться в таких документах.

Оскільки, за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймалися, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувалися, то відповідач не мав права на корегування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТзОВ «Вентуре», а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, згідно з частиною 3 статті 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Оскаржувані дії не відповідають зазначеним у частині 3 статті 2 КАС України вимогам, оскільки є необґрунтованими, вчиненими не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд не дає оцінку долученим позивачем до матеріалів справи копіям первинних документів, які відображають його господарські відносини з контрагентами та не дає оцінку висновкам контролюючого органу про безтоварність господарських операцій, які викладені в акті перевірки №1255/13-05-22-04/25239274 від 08.07.2014 року, оскільки податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймались, тому такі не стосуються предмету дослідження.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені обставини та враховуючи положення чинного законодавства, суд вважає, що право позивача порушене та підлягає судовому захисту.

Відповідно до статті 162 КАС України у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Аналізуючи вимоги чинного законодавства та матеріали справи суд приходить до висновку, що дії контролюючого органу щодо коригування у внутрішніх електронних базах АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового зобов'язання та податкового кредиту ТзОВ «Вентуре» на підставі висновків акта перевірки №1255/13-05-22-04/25239274 від 08.07.2014 року є протиправними, а тому належним способом захисту прав та інтересів платника податків повинне бути поновлення в базі узгоджених показників, які були відображені до цього, тобто задекларовані позивачем.

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентуре» 73,08 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо коригування у внутрішніх електронних базах АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового зобов'язання та податкового кредиту ТзОВ «Вентуре» на підставі висновків акта перевірки №1255/13-05-22-04/25239274 від 08.07.2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відновити в електронній базі даних АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового зобов'язання та податкового кредиту ТзОВ «Вентуре» відкоригованого на підставі висновків акта перевірки №1255/13-05-22-04/25239274 від 08.07.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентуре» 73,08 грн. ( сімдесят три гривні 08 коп.) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 27 жовтня 2014 року.

Суддя М.В. Лейко-Журомська