ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2014 року Справа № 803/2103/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Боярського Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 (прізвище з ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_3 згідно Свідоцтва про зміну імені від 01.11.2012 року серії НОМЕР_1) звернулася з позовом до Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (далі - Другий відділ ДВС Луцького МУЮ, відповідач), в якому просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2014 року з примусового виконання постанови №30498042 від 19.05.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході примусового виконання виконавчого листа, виданого 09.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області по справі №2-5358/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №11248516000 від 09.11.2007 року в розмірі 731588,72 грн.; про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №11248516000 від 09.11.2007 року в розмірі 731588,72 грн. на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 50,6 кв.м., належну ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.01.1998 року, шляхом продажу на прилюдних торгах; стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» 455,00 грн. судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ 19.05.2014 року винесено постанову про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 73204,37 грн.
24.09.2014 року відповідно до заяви стягувача ПАТ «Дельта Банк» від 23.09.2014 року державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ винесено постанову про повернення виконавчого листа №2-5258 від 09.12.2011 року без виконання.
Постановою державного виконавця Другого відділу ДВС Луцького МУЮ від 25.09.2014 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору. Оскаржувану постанову, яка отримана ОСОБА_3 08.10.2014 року, позивач просить скасувати, оскільки виконавчий збір нарахований відповідно до постанови державного виконавця від 19.05.2014 року і не стягнутий з підстав повернення виконавчого документа за заявою стягувача, відповідно до вимог чинного законодавства повинен стягуватись при наступному пред'явленні виконавчого документу до виконавчої служби в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні, та лише після перерахування стягувачу належної за виконавчим документом суми пропорційно стягнутій сумі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
В поданих письмових запереченнях на адміністративний позов та в судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає оскаржувану постанову законною, такою, що винесена у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Другого відділу ДВС Луцького МУЮ від 26.12.2011 року (а.с.9) відкрито виконавче провадження №30498042 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого 09.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області по справі №2-5358/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11248516000 від 09.11.2007 року в розмірі 731588,72 грн.; про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №11248516000 від 09.11.2007 року в розмірі 731588,72 грн. на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 50,6 кв.м., належну ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.01.1998 року, шляхом продажу на прилюдних торгах; стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «УкрСиббанк» з кожного по 455,00 грн. судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з зазначеною постановою боржнику був наданий семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.
Постановою державного виконавця від 08.05.2013 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача ПАТ «Укрсиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» (а.с.10).
У зв'язку невиконанням в добровільному порядку рішення суду у наданий строк державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ 19.05.2014 року винесено постанову про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 73204,37 грн. (а.с.11).
Як встановлено судом, 23.09.2014 року представником стягувача ПАТ «Дельта Банк» було подано заяву про повернення виконавчого листа №2-5358/11 без виконання. Відповідно до поданої заяви стягувача постановою головного державного виконавця Другого відділу ДВС Луцького МУЮ від 24.09.2014 року (а.с.12) у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий лист №2-5358 від 09.12.2011 року, виданий Луцьким міськрайонним судом, без виконання. Пунктом 2 зазначеної постанови виділено в окремі провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
Постановою головного державного виконавця Другого відділу ДВС Луцького МУЮ від 25.09.2014 року відкрито виконавче провадження №44864242 по примусовому виконанню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с.13).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі, якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.
Згідно із частинами першою та другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас частиною сьомою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Таким чином, за твердженнями позивача, Закон України «Про виконавче провадження» визначає можливість відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору лише у двох випадаках: завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону. На думку позивача, оскільки відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа без виконання на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», то відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Однак, такі твердження позивача не грунтуються на вимогах Закону України «Про виконавче провадження», частина перша статті 28 якого встановлює імперативну норму про стягнення з боржника виконавчого збору також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача.
Крім того, пунктами 3.7.4 та 3.7.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі - Інструкція), передбачено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.
У разі повернення виконавчого документа з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 47 Закону, постанова про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження не виділяється та залишок нестягнутої суми виконавчого збору не стягується.
Копія постанови про стягнення виконавчого збору з боржника залишається у виконавчому провадженні, за яким її винесено, з відміткою державного виконавця про розмір фактично стягнутого виконавчого збору. На постанові про стягнення виконавчого збору, за якою відкрито виконавче провадження, зазначається залишок суми виконавчого збору, що підлягає стягненню.
Аналізуючи наведені норми Інструкції, слід дійти висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження не виділяється та залишок нестягнутої суми виконавчого збору не стягується лише в разі повернення виконавчого документа з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 47 Закону. В усіх інших випадках за постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, якщо його не було стягнуто в межах завершеного виконавчого провадження, державний виконавець повинен відкрити виконавче провадження.
З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про правомірність винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2014 року, з огляду на що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про скасування постанови відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 27 жовтня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Судове рішення № 41077515, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 22.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/2103/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: