Ухвала суду № 41076686, 21.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4336/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Бистрик Г.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу відповідача - Державного авіаційного підприємства «Україна» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року у справі за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного авіаційного підприємства «Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного авіаційного підприємства «Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 2 351 706, 02 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідач не заповнював графу 15 звіту форми № 3-ПН (до 12.07.2013) і не надав інформацію про заповнення розділу ІІ до звітності форми № 3-ПН з 12.07.2013.

Крім того, з наданої інформації з Бориспільського міськрайонного центру зайнятості від 23.07.2014 № 903105 вбачається, що відповідач статистичної звітності форми № 3-ПН для працевлаштування інвалідів у 2013 році не подавав.

Суд першої інстанції задовольня.ючи позов дійшов висновку, що відповідач не виконав покладений на нього обов'язок і не створив місця для працевлаштування інвалідів, не звертався до центру зайнятості для працевлаштування інвалідів та не сплатив адміністративно-господарські санкції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих (середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік).

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 17 вересня 2013 року № 21-232а13 та від 8 квітня 2014 року № 21-50а14.

Отже, законодавство України встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств щодо дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів і не передбачає жодних винятків з правил проведення розрахунку нормативу робочих місць для інвалідів, пільгових або пом'якшуючих умов для підприємств певної галузі. Тому такий норматив для Товариства повинен розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників, тобто всіх без винятку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що за порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідач зобов'язаний сплатити на користь Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 2 351 706, 02 грн., а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Державного авіаційного підприємства «Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: Г.М. Бистрик

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 21.10.2014.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Бистрик Г.М.

Желтобрюх І.Л.