Ухвала суду № 41076582, 27.10.2014, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2017/14-к

Провадження №1-кп/283/161/2014

У Х В А Л А

27 жовтня 2014 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді - Міхненка С.Д..

секретаря - Ільніцької С.В..

прокурора - Пургіна Т.І.

обвинуваченої - ОСОБА_1

захисника обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Малині кримінальне провадження № 12013060080000836 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2014 року до Малинського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що розпорядженням головного лікаря Малинського МРТМО №15 від 09.04.1999 року обвинувачену прийнято на посаду начальника відділу кадрів Малинського МРТМО.

Відповідно до п.п.1.1,1.2,3.1,4.4,4.5,4.6,4.10,4.11 Посадової інструкції начальника відділу кадрів Малинського МРТМО, затвердженої головним лікарем Малинського МРТМО 20.05.2008 року та погодженої з Головою профкому Малинського МРТМО та Головою незалежної профспілки Малинського МРТМО, начальник відділу кадрів є безпосереднім керівником роботи з кадрами підприємства, розпорядження по питаннях, що входять в коло обов'язків начальника відділу кадрів, є обов'язкові для всіх працівників організації.

Начальник відділу кадрів слідкує за станом укомплектування посад, приймає своєчасні міри по заміщенню вакантних посад, проводить контроль за дотриманням режиму роботи дня, організовує перевірку заяв та скарг, що стосуються розстановки, переміщення та використання кадрів, оформляє матеріали та готує проекти наказів про призначення та переміщення по роботі, а також по прийому та звільненні з роботи працівників, забезпечує оформлення, зберігання та видачу трудових книжок, своєчасне внесення в них відповідних записів, веде записи особистих даних в картках Т-2, на основі наявних документів видає довідки про теперішню та минулу роботу на прохання працівників.

У зв'язку з викладеним, відповідно до примітки 1 до ст.364 КК України, ОСОБА_1 є службовою особою, на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих функцій.

Відповідно до п.9 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року №340 керування транспортним засобом підтверджується:

для осіб, що працюють водіями, - витягом з трудової книжки або довідкою з місця роботи із зазначенням дати наказу про призначення особи на посаду, дати, з якої така особа працює водієм, марки закріпленого транспортного засобу і його номерного знаку. Витяг із трудової книжки або довідка з місця роботи засвідчується підписом посадової особи підприємства і скріплюється печаткою.

Відповідно до вимог ст. 49 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Будучи наділеною організаційно-розпорядчими функціями та являючись у зв'язку з цим службовою особою, 09.06.2009 року ОСОБА_1, перебуваючи в своєму службовому кабінеті у приміщенні Малинського МРТМО по вул. Суворова, 83, у м. Малині, діючи в інтересах ОСОБА_3, з метою надання неправомірних переваг останньому при оформленні категорії посвідчення водія, вирішила скласти завідомо неправдиву довідку про його працевлаштування у Малинському МРТМО.

Реалізуючи свій злочинний намір достовірно знаючи, що такий працівник ніколи у трудових відносинах з Малинським МРТМО не перебував та не перебуває, ОСОБА_1 власноручно внесла у графи бланкетної форми довідки рукописний тест з завідомо неправдивими відомостями про те, що ОСОБА_3 дійсно працює у Малинському МРТМО на посаді водія ГАЗ-53 07-31 ЖИП з 04.2001 по даний час, наказ №17 від 05.04.2001.

Продовжуючи свої злочинні дії, з метою надання заповненій завідомо неправдивій довідці статусу офіційного документа, ОСОБА_1 цього ж дня, без розриву в часі, підписала заповнену довідку про працевлаштування ОСОБА_3 у графі «Головний бухгалтер» у заступника головного бухгалтера Малинського МРТМО ОСОБА_4 шляхом зловживання довірою останньої, не повідомляючи її про дійсний свій злочинний намір.

Не припиняючи свої злочинні дії, спрямовані на надання завідомо неправдивій довідці статусу офіційного документа, ОСОБА_1 цього ж дня, без розриву в часі, підписала заповнену довідку про працевлаштування ОСОБА_3 у графі «Головний лікар» головного лікаря Малинського МРТМО ОСОБА_5 шляхом зловживання довірою останньої, не повідомляючи її про дійсний свій злочинний намір, запевнивши її, що ОСОБА_3 працює водієм в Чоповицькій лікарні, тим само ввівши її в оману.

Завершуючи реалізацію своїх протиправних дій, ОСОБА_1 в цей же день подала підписану посадовими особами лікарні завідомо неправдиву довідку про працевлаштування ОСОБА_3 секретарю головного лікаря Малинського МРТМО ОСОБА_6, не повідомляючи її про дійсний свій злочинний намір, зловживання довірою останньої.

Будучи не обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_1, а також про те, що довідка про працевлаштування ОСОБА_3 містить завідомо неправдиві дані, ОСОБА_6 в лівому верхньому куті проставила кутовий реєстраційний штамп медичного об'єднання та реєстраційні реквізити №814 та дату - 09.06.2009 року, після чого завірила круглою печаткою Малинського МРТМО підписи головного лікаря та заступника головного бухгалтера.

У результаті послідовних злочинних дій, ОСОБА_1 склала завідомо неправдиву довідку про працевлаштування ОСОБА_3 вих..№814 від 09.06.2009 року , надавши їй шляхом зловживання довірою посадових осіб Малинського МРТМО, яким надано право підписувати такі документи і завіряти печаттю, статусу офіційного документу, який підтверджує трудові стосунки водія з Малинським МРТМО, що є юридично значимим фактом.

У підготовчому судовому засіданні прокурором висловлена думка про необхідність призначення справи до судового розгляду, захисник та обвинувачена не заперечують щодо даного.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки даний обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК України з наступних підстав.

Процесуальне значення обвинувального акта полягає в тому що він встановлює межі майбутнього судового розгляду, яке здійснюється лише стосовно особи (осіб), якій висунуто обвинувачення (ч.1 ст.337 КПК).

В силу імперативного припису, викладеного у п. «а» ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Згідно ч.1 ст.20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Відповідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають обов'язковому доказуванню в тому числі і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Тобто, зі змісту вказаної норми закону вбачається, що формулювання обвинувачення, в тому числі, має містити відомості, що вказують на наявність в діях обвинуваченого складу злочину, який являє собою сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, визначених у кримінальному законодавстві.

Пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, обвинувальний акт повинен містити формулювання обвинувачення.

На думку суду, в порушення вказаних вимог закону, формулювання обвинувачення має протиріччя та неточності.

Як убачається з обвинувального акту, він не містить належного викладу фактичних обставин злочину, вчиненого ОСОБА_1, передбаченого.1 ст.366 КК України, щодо часу, форми вини, мотивів та мети такого діяння.

Час вчинення злочину, форма вини та мотив його вчинення в обвинувачені не зазначені .

Суб'єктом злочинів у сфері службової діяльності, може бути лише службова особа.

Так, згідно до примітки до ст.364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, оскільки вказані ознаки є альтернативними, тому для встановлення чи є особа службовою, обов'язковою необхідною умовою є встановлення статусу вказаної особи, тобто чи є вона представником влади, чи має організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Дані вимоги закону в обвинувальному акті не дотримані , оскільки вказано тільки обов'язки, що покладені на ОСОБА_1 згідно посадової інструкції начальнику відділу кадрів Малинського МРТМО.

В обвинувальному акті також не зазначено особу, яка зверталась за довідкою (предметом злочину), до кого зверталась та хто видав довідку.

Обвинувальний акт лише має посилання, що ОСОБА_1 діяла в інтересах ОСОБА_3, однак ті обставини, що ОСОБА_3 отримав довідку саме від обвинуваченої обвинувальний акт не містить.

Відсутність у обвинувальному акті щодо вказаних невстановлених слідством осіб позбавляє суд можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення, оскільки встановлення цих осіб може підтвердити або спростувати обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, наявні об'єктивно існуючі суперечності і неузгодженості також свідчать про неконкретність обвинувачення.

Про дані недоліки обвинувачення, що пред'явлено ОСОБА_1, зазначалось також і в ухвалі Апеляційного суду Житомирської області від 22 жовтня 2013 року , якою скасовано вирок Малинського районного суду від 23 липня 2013 року про засудження ОСОБА_1 за ч.1 ст.366 КК України та направлено кримінальну справу для провадження досудового слідства.

Однак, знову повідомивши ОСОБА_1 про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України , органом досудового розслідування лані недоліки усунені не були.

Одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику(ст.293 КПК України).

В порушення вимог закону прокурор під розписку не вручив захиснику копію обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування, хоча вказана норма закону зобов`язує саме прокурора це зробити.

Ухвалою судді Малинського районного суду Ярмоленка В.В. від 17 вересня 2014 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 повертався прокурору Малинського району для усунення недоліків.

Ухвала судді набула чинності 25 вересня 2014 року, однак слідчим Матей В.В., до набрання чинності ухвали суду - 24 вересня 2014 року повторно складено обвинувальний акт, який в цей же день затверджено прокурором прокуратури Малинського району Пургіним Т.І. та даний акт направлено до суду, незважаючи на ті обставини, що по кримінальному провадженню повинно бути відновлено досудове розслідування, продовжено строк досудового розслідування, виконанні вимоги статті 290 КПК України і лише після вчинення даних процесуальних дій обвинувальний акт підлягав направленню до суду.

Вчинення будь - яких слідчих дій після закінчення строку досудового розслідування не допускається.

Виходячи із наведених обставин та приписів вищезазначених норм КПК наданий прокурором до суду обвинувальний акт й додатки до нього в теперішній час не можуть бути визнані судом такими, що відповідають вимогам вказаного Кодексу, а сам акт не уявляє собою об'єктивне й неупереджене процесуальне рішення, яким прокурор має висувати обвинувачення підозрюваній особі , а тому зазначені матеріали підлягають поверненню прокурору з зобов'язанням його усунути виявлені недоліки протягом місячного строку з дня набрання ухвали законної сили , що відповідає засаді розумного строку та є достатнім для виправлення допущених недоліків.

Керуючись ст.291, п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину , передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України прокурору Малинського району для усунення виявлених недоліків.

Ухвалу може бути оскаржена до Апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: С. Д. Міхненко