Рішення № 41076306, 07.10.2014, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3800/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2014 р.

м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Юрчака Л.Б.

секретаря - Пукіш В.В.,

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. Згідно рішення виконкому Калуської міської Ради народних депутатів від 19.06.1991 року №7 позивачці ОСОБА_1, а також ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділено трикімнатну квартиру по АДРЕСА_1.

З відповідачем по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, проте подружнє життя не склалося, а тому 07.11.1998 року шлюб між ними розірвано. Проживання в одній квартирі з колишнім чоловіком стало нестерпним. Він завжди зловживав спиртними напитками, а після розірвання шлюбу став ще агресивнішим. Так, внаслідок алкогольного сп'яніння відповідач влаштовує з позивачем сварки, скандали, бійки, тому позивач неодноразово зверталась у міліцію, а саме 10.04.2013 року, 24.02.2014 року, 18.06.2014 року.

Не дивлячись на офіційні застереження з боку працівників міліції, ОСОБА_2 продовжує пиячити, погрожує фізичною розправою, створює неможливі умови проживання в одній квартирі. Така поведінка відповідача викликає в позивачки почуття страху. Погрози колишнього чоловіка об'єктивно свідчать про реальність їх застосування. Крім того, ОСОБА_2 участі в утриманні житла не бере, оплату комунальних послуг не проводить. Позивачка являється хворою жінкою, інвалідом ІІІ групи. А тому вона змушена звернутися до суду та просить виселити відповідача ОСОБА_2 із квартири по АДРЕСА_1.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд без її участі та участі позивача, позов підтримує та просить суд його задоволити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин та не повідомив про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить оголошення в газеті «Галичина».

Суд, враховуючи вимоги ст.ст.224-226 ЦПК України, вважає, що справу слід розглянути заочно, у відсутності відповідача, на підставі наявних в справі доказів, яких достатньо для вирішення позову по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення виконкому Калуської міської Ради народних депутатів від 19.06.1991 року №7 позивачці ОСОБА_1, а також ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділено трикімнатну квартиру по АДРЕСА_1 (а.с.8).

З довідки КП «ЖЕО №4» від 12.09.2014 року (а.с.4) вбачається, що в квартирі за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, 07.11.1998 року шлюб між ними розірвано (а.с.9).

Згідно зі ст.116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Отже, для застосування норм вищезазначеної статті необхідна наявність двох умов: систематичне порушення правил співжиття, а також вжиття заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів. Під заходами впливу маються на увазі заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, тощо.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", під час вирішення справ про виселення на підставі ст.116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття та роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід керуватися тим, що під час тривалої антигромадської поведінки виселення винного може статися під час повторного порушення, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Серед таких визначені заходи попередження, що застосовуються судами, прокуратурами, органами внутрішніх справ, тощо.

Виходячи з офіційного характеру заходів запобігання та громадського впливу, які мають передувати виселенню, і відповідно до правил ст. 29 ЦПК України про допустимість засобів доказування факт застосування заходів запобігання судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, виконавчими комітетами, іншими уповноваженими органами, а заходів громадського впливу - органами самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні комітети, товариські суди тощо) повинен підтверджуватися письмовими доказами.

Судом встановлено, що в результаті розгляду звернення ОСОБА_1 від 10.04.2013 року (№1807) працівниками Калуського МВ УМВС було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП (а.с.14).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі розгляду заяв ОСОБА_1 від 24.02.2014 року (а.с.17,18), 18.06.2014 року (а.с.15) працівниками органів внутрішніх справ ОСОБА_2 було винесено офіційні застереження про недопущення вчинення насильства в сім'ї, що зареєстровані в журналі реєстрації офіційних застережень за №64 від 26.02.2014 року та за №142 від 01.07.2014 року; з березня 2014 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Калуському МВ УМВС як сімейний насильник (а.с.6).

Крім того, 30.08.2012 року ОСОБА_1 зверталась в Калуський МВ УМВС (ЖРПЗ №3458), в порушенні кримінальної справи було відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю складу злочину (а.с.16). За результатами розгляду заяв ОСОБА_1 від 23.08.2012 року та 26.08.2012 року працівниками Калуського МВ УМВС громадянину ОСОБА_2 було винесено офіційне застереження про недопустимість вчинення антигромадської поведінки (а.с.17-22).

Незважаючи на всі попередні застереження, ОСОБА_2 продовжує порушувати правила співжиття. А саме згідно заяви ОСОБА_1 працівниками Калуського МВ УМВС було проведено перевірку, наведені у заяві факти частково знайшли своє підтвердження, громадянина ОСОБА_2 буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім'ї) (а.с.30-31).

Враховуючи те, що заходи попередження застосовані до відповідача про недопущення вчинення насильства у сім'ї, що застосовувались органами внутрішніх справ, не дали позитивних результатів, неможливі умови спільного проживання з відповідачем продовжують існувати, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 підлягає виселенню з квартири по АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

На підставі викладеного, ст.ст. 64, 116, 150, 156 ЖК України, керуючись ст.ст.212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квартири за адресою АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, у цей же строк з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий