Рішення № 41076301, 22.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5752/13-ц 22-ц/774/1986/К/14

Справа № 210/5752/13-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц/774/1986/К/14 Валуєва В.Г.

Категорія № 44 ( 3 ) Доповідач - Соколан Н. О..

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соколан Н. О.

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В. П.

при секретарі - Бондарі Ю. А.

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" (надалі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про виселення

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 грудня 2007 року між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір , відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 29875,00 доларів США строком до 17.12.2027 року.

Виконання зобов'язання за кредитним договором забезпечено договором іпотеки від 18 грудня 2007 року, який було укладено між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28.11..2011 року у справі позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі та звернуто стягнення на предмет іпотеки будинок з господарчими будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_1. Рішення не оскарженні, набрали законної сили, позивачем отримані виконавчі листи по справі. В ході розгляду справи та виконання зазначених рішень ПАТ КБ «ПриватБанк» стало відомо, що за вказаною адресою зареєстровані та проживають відповідачі. За таких обставин просив виселити відповідачів зі зняттям з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково, виселено ОСОБА_4,ОСОБА_3 з житлового будинку АДРЕСА_1 та відмовлено у знятті їх з реєстраційного обліку. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 114,70 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про доведеність позовних вимог, оскільки; відповідачі не були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи; в будинку проживає малолітня ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1; участі у справі не залучено орган опіки та піклування; домоволодіння перебудоване, розмір не житлової та житлової площі змінено; в будинку проживають мешканці за договором найму, який не був предметом дослідження в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено під час розгляду в суді першої інстанції, 18.12.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, укладено кредитний договір № KRT0GА00151016 , згідно якому він отримав кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 29875.00 доларів США строком до 17.12.2027 року ( а.с.7-9).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 18.12.2007 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач - ОСОБА_3, уклали договір іпотеки, згідно якого остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що складається з житлового будинку - А 1, загальною площею 68,9 кв.м, житловою площею 41,3 кв.м, літньої кухні - Б, сараю - В, підвалу - Г, літньої кухні - Д, вбиральні - Е, паркану №1, водоколонки - І, замощення - ІІ, сараю - Ж, сараю - З, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та який належить їй на підставі свідоцтва про спадщину за законом, виданого Ситнік О.О., державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, 14.09.2005 року, зареєстрованим за № 1-3637 ( а.с. 13, 15).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 жовтня 2011 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі, звернено стягнення на будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № KRT0GА00151016 від 18.12.2007 року ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з наданих суду доказів вбачається законність та обґрунтованість вимог про виселення відповідачів з будинку, який є предметом іпотеки зі зняттям їх з обліку по цій адресі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Порядок виселення мешканців із житла, яке є предметом договору іпотеки, передбачено ст. 40 Закону України «Про іпотеку». Положеннями цієї статті встановлено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «ПриватБанк» надсилав на адресу відповідачів 15.05.2013 року письмове повідомлення з вимогами про добровільне звільнення займаного майна, що є предметом іпотеки. Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем дотримано процедури надіслання відповідачам вимоги про звільнення житла, яке є предметом іпотеки.

Посилання апеляційної скарги на те, що у будинку проведено перепланування, на думку колегії суддів, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки відповідно до п. 18.6 Договору іпотеки від 18.12.2007 року, у випадку пошкодження або знищення або втрати (повністю або частково) предмету іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати від іпотекодавця відновлення предмету іпотеки, або заміни іншим майном не меншої вартості, якщо це не виконано - вимагати виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, або звернути стягнення на предмет іпотеки, незалежно від настання термінів виконання зобов'язань за кредитним договором. Відповідно до п. 20.3 договору іпотеки, іпотеко державець зобов'язується не здійснювати реконструкцію, перебудову, перепланування предмету іпотеки без відповідного письмового дозволу іпотекодержателя. В порушення вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, відповідачами не надано доказів на підтвердження факту переобладнання житла у відповідності з процедурою, передбаченою іпотечним договором.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що відповідачами укладено договір найму будинку та що в цьому будинку проживає малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки відповідачами не доведено, що вселення наймачів відбулося на законних підставах та проведено за письмової згоди іпотеко держателя, як це передбачено п. 20.7 іпотечного договору від 18.12.2007 року.

Не погоджується колегія суддів й з доводами апеляційної скарги щодо того, що суд першої інстанції позбавив відповідача права на захист, оскільки ухвалення рішення судом першої інстанції у відсутності відповідачів не є підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення.

Отже, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права.

Згідно вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено позовні вимоги про необхідність виселення інших осіб, які проживають за адресою: АДРЕСА_1., оскільки позивачем не надано доказів щодо існування осіб, які порушують право позивача, вони не зазначені у позовній заяві та не залучені до участі у справі, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

За таких обставин рішення суду підлягає зміні в частині виселення інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 з відмовою у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, ч.1 ст.309, 313- 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2013 року в частині виселення інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: