Рішення № 41076145, 22.09.2014, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3849/14-ц

Провадження № 2/185/1880/14

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 вересня 2014 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., при секретарі Михайловій Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" про стягнення грошових сум

В С Т А Н О В И В

17 квітня 2014 року позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення коштів, внаслідок визнання договору неукладеним.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 02 липня 2011 року, маючи намір придбати у приватну власність автомобіль КІА RІO, уклав з Товариством з обмеженою діяльністю «АВТО ПРОСТО» угоду №362449, предметом якої є надання учаснику програми «АвтоТак» фінансових послуг, спрямованих на придбання автомобіля в групах.

На виконання умов угоди №362449 позивач сплатив на розрахунковий рахунок відповідача 92277.00 грн., у тому числі у вересні 2011 року вніс авансовий платіж у розмірі 31440.00 грн.

Продовжуючи сплачувати до березня 2014 року платежі за угодою позивач зрозумів, що ціна на автомобіль постійно зростає, відповідач кожного разу пропонує сплачувати підвищений платіж, що порушує умови укладеної угоди згідно якої чисті внески перерахунку (у зв'язку зі зміною ціни автомобіля) не підлягають.

Втративши надію найближчим часом отримати автомобіль, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення сплачених коштів.

Позивач вважає, що спірний договір не містить згоди сторін стосовно визначення строку виконання відповідачем своїх зобов'язань про надання зазначених у договорі послуг, що є істотною умовою договору, тому цей правочин не є укладеним і не породжує прав і обов'язків сторін. У зв'язку з чим просив повернути йому сплачені кошти у розмірі 92277.72 грн.

У судовому представник позивача підтримав позовні вимоги, обгрунтовуючі їх обставинами викладенимив позові.

Представник відповідача Нищенко О.А. просив відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю та безпідставністю.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 02 липня 2011 року між сторонами була укладена угода №362449 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля. Предметом даної угоди є надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, спрямованих на придбання автомобіля, за рахунок об'єднаних грошових коштів.

Надання таких послуг передбачено п.11-1 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

При укладенні спірного договору позивач засвідчив своїм підписом факт ознайомлення, розуміння та згоди з усіма визначеннями, умовами та змістом договору та додатку до нього, а також отримання усіх коректно викладених пояснень від представника АВТО ПРОСТО.

Разом з тим, як вбачається зі спірного договору та додатку до нього, він не містить умови про строки виконання відповідачем своїх зобов'язань про надання позивачу зазначених у договорі послуг, невиконання яких відповідачем надавало б позивачу право на розірвання цього договору.

Зазначений у статті 6 договору строк його дії до повного виконання обома сторонами всіх зобов'язань не є строком виконання відповідачем своїх зобов'язань з надання позивачу автомобіля. Умова про дію договору до моменту виконання обома сторонами всіх зобов'язань, передбачених договором, не може розглядатися як установлення строку дії договору, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.

За своїм змістом спірний договір є договором купівлі-продажу автомобіля у групі з відстрочкою повної оплати, де позивач є покупцем, а відповідач - продавцем автомобіля.

Згідно з ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтєю 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.

Таким чином строк дії договору та строк виконання зобов'язань з передачі товара, які мають бути зазначені в договорі, це різні строки.

Як вже було зазначено, умови договору не містять строків передачі позивачу автомобіля.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Посилання представника відповідача на те, що в договорі визначено строки надання позивачу автомобіля шляхом настання відповідних подій зокрема, на проведення асигнаційних актів, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці події не можна зважати такими, які неминуче мають настати, бо залежать від платежів інших учасників проекту, правовідносини з якими у позивача не оформлені.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009року «Про судову практику з розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», не є укладеними правочини (договори), у яких відсутня згода сторін за всіма істотними умовами договору.

Таким чином у спірному договорі відсутня згода сторін стосовно визначення строку виконання відповідачем своїх зобов'язань про надання позивачу зазначених у договорі послуг, що є істотною умовою договору, тому цей правочин не є укладеним і не породжує прав та обов'язків сторін.

При цьому суми, сплачені позивачем на виконання цього договору підлягають стягненню з відповідача.

Загальна сума, сплачена позивачем на виконання договору складає 92277.72 грн. і підлягає стягненню з відповідача.

Предметом позову є захист прав споживачів, за подання такого позову позивачі звільняються від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 212, 214 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (ідентифікаційний код юридичної особи 35509011) на користь ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1) грошові кошти сплачені за угодою №362449 від 02.07.2011 року у розмірі 92277.72 гривень (дев'яносто дві тисячі двісті сімдесят сім гривень 72 копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» судовий збір на користь держави в сумі 922.78 гривень (дев'ятсот двадцять дві гривні 78 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. О. Головін