Рішення № 41075449, 21.10.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/245/2014(м)

265/4966/13-ц

Головуючий у 1 інстанції Шиян В.В.

Категорія 27 Доповідач Баркова Л.Л.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

Попової С.А., Сорока Г.П.

при секретарі : Одінцові Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Кредитної спілки «Бюджет» до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначав, що 11 листопада 2008 року між КС «Бюджет» та ОСОБА_3 укладено договір № 441-08-К, за яким остання отримала кредит у розмірі 5000 грн., строком на 12 місяців на умовах повернення та сплати відсотків в розмірі 48% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування. Того ж дня на забезпечення виконання кредитних зобов'язань між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки. У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору він був визнаний з підвищеним ризиком, 18 червня 2009 року піднято процентну ставку до 96% річних за заявою ОСОБА_3 та змінено графік погашення. Оскільки в подальшому остання кредит не сплачувала, позичальник у грудні 2010 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом, який був задоволений станом на 30 листопада 2010 року. Тому позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму відсотків в розмірі 12439,90 грн. за користування кредитом в період з 30 листопада 2010 року по 4 липня 2013 та судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2013 року позовні вимоги Кредитної спілки «Бюджет» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, та ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Бюджет» заборгованість за відсотками за користування кредитом за Кредитним договором № 441-08-К від 11 листопада 2008 року в період 01 грудня 2010 року по 4 липня 2013 року в сумі 12439,90 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн. в рівних частках.

В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу без участі представника позивача та відповідачів, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду та від яких надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідачки ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_5, який просив скаргу задовольнити, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У відповідності з п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до положень ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо) , які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредиту з боржника і поручителя, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки останніми не виконуються умови кредитного договору, дія якого не припинилась і який за судовим рішенням визнаний з підвищеним ризиком, заборгованість по відсоткам за користування кредитом підлягає стягненню у солідарному порядку.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він не відповідає положенням закону та встановленим обставинам.

Згідно із положеннями ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями статей 526,527,530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч.2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як встановлено судом, 11 листопада 2008 року між Кредитною спілкою «Бюджет», з одного боку та ОСОБА_3, з іншого, було укладено договір кредиту № 441-08-К, за умовами якого останній надано кредиту розмірі 5000,00 гривень строком на 12 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48% річних, відповідно до графіку погашення кредиту.(а.с.6-7)

За договором поруки №441-08-К, укладеним 11 листопада 2008 року між КС «Бюджет» та поручителем ОСОБА_4, остання зобов'язалась відповідати перед кредитором у повному обсязі за зобов'язаннями позичальника ОСОБА_3 (а.с.8)

За додатковим договором до кредитного договору від 18.06.2009 року, укладеним між кредитною спілкою та ОСОБА_3 збільшено розмір відсотків за користування кредитом до 96% в період до 11 листопада 2009 року.(а.с.39)

У зв'язку із невиконанням позичальника своїх зобов'язань по сплаті кредиту, станом на 30 листопада 2010 року, утворилася заборгованість у загальному розмірі 12995, 62 гривні, що складалась із заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн. та відсотків за користування - 7995,62 грн., яку за судовим рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 6.02.2013 року та залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 1.07.2013 року, було стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.17-19)

Ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2013 року рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 6.02.2013 року в частині вирішення вимог до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором було скасовано і справу передано на новий розгляд.

(а.с.147-148)

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 2.07.2014 року, яким позов до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості було задоволено, але:

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 09.11.2014 року в задоволенні позову КС «Бюджет» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11.11.2008 року відмовлено, у зв'язку із припиненням зобов'язань внаслідок збільшення обсягу відповідальності без її згоди.

(а.с.196-197)

Звертаючись до суду з даним позовом Кредитна спілка просила стягнути з відповідачів заборгованість за відсотками в період з 30листопада 2010 року до 04 липня 2013 року, що складає 12439,90 грн.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.17 постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч.1ст.598 ЦК). Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум передбачених частиною 2 статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином, відповідно до вимог статей 526,599 ЦК України.

З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги, що тіло кредиту у повному розмірі стягнуто за попереднім судовим рішенням, виконання якого на цей час не здійснено, а тому правовідносини сторін кредитного договору не припинені; що додатковими угодами до кредитного договору визначено строк виконання зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом до 11 листопада 2009 року, але при зверненні до суду позивач не поставив питання про застосування до спірних відносин ст.625 ЦК України, колегія суддів вважає, що підстав для стягнення відсотків за користування кредитом визначених умовами кредитного договору не має.

Про те кредитор не позбавлений права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526,599 ЦК України.

Таким чином, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за кредитним договором в період 30.11.2010 року до 04.07.2013 року у повному обсязі.

Керуючись ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2013 року скасувати.

В задоволенні позову Кредитної спілки «Бюджет» до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по відсоткам за кредитним договором в період 30.11.2010 року до 04.07.2013 року, відмовити.

Рішення набирає законної сили з дня її проголошення, може бути оскаржене протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Судді