Постанова № 41074003, 17.10.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25290/14-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2014 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Новак Р.В.,

при секретарі Пановик Ю. В.,

за участю:

представника позивача - Дорошенко Н.І.,

представника відповідача - Юхименко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Пенсійного фонду України до Державної виконавчої служби України про визнання дій неправомірними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати дії неправомірними та скасувати постанови від 12.08.2014 ВП 43496874 про стягнення виконавчого збору та від 12.08.2014 ВП № 43496874 про накладення штрафу, посилаючись на те, що оскаржувані постанови винесені безпідставно та незаконно, оскільки обставини викладені в ній не відповідають дійсності та нічим не підтверджуються.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовну заяву з наведених в ній підстав, просила задовольнити позов, визнати дії державного виконавця незаконними та скасувати оскаржувані постанови.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просила відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2009 було частково задоволено позов ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та зобов'язано Пенсійний фонд України вчинити дії щодо перерахунку та виплати ОСОБА_3 недоплачену суму щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, передбачену статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімальної пенсії за віком, починаючи з 15.11.2008 до 13.11.2009, що діяли на момент належної виплати, за виключенням сум фактично проведеної виплати. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27.04.2011 № 22-а/2690/10540/2011 постанову Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2009 залишено без змін.

На виконання вказаних судових рішень, а також у зв'язку зі зверненням ОСОБА_3, Пенсійним фондом України самостійно здійснено перерахунок його пенсії за період з 15.11.2008 по 13:11.2009 в порядку, визначеному судовими рішеннями. Донараховані кошти в сумі 4493,93 грн. були виплачені 30.09.2011.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 скасовано постанову Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2009 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27.04.2011 в частині встановлення кінцевого терміну виплати перерахованої пенсії ОСОБА_3 В іншій частині постанову Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2009 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27.04.2011 залишено без змін.

На адресу Пенсійного фонду України 02.06.2014 надійшла постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко О. С. від 28.05.2014 № 43496874 про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 18.12.2013, відповідно до якої Пенсійному фонду України запропоновано самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів.

На виконання постанови державного виконавця з урахуванням постанови Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013, Пенсійним фондом України здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 починаючи з 14.11.2009. Донараховані кошти в сумі 135326,30 грн. включені у виплатну відомість.

Однак, разом з наведеним, слід зазначити, що Пенсійний фонд України не вжив усіх можливих заходів щодо забезпечення виконання виконавчого листа № 2-а-1009/09, виданого Печерським районним судом м. Києва 18.12.2013, а саме не забезпечив виплату нарахованих коштів.

Листом від 04.06.2014 № 15005/09-10, Пенсійний фонд України, повідомив державного виконавця про нарахування пенсії та наявність поважних причин, з яких Пенсійний фонд України не може виплатити її.

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко О.С. винесла постанову про накладення на Пенсійний фонд України штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 680,00 грн. та постанову про стягнення виконавчого збору з Пенсійного фонду України у розмірі 1360,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових, доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Так, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що Пенсійний фонд України вжив всіх можливих заходів щодо забезпечення виконання виконавчого листа № 2-а-1009/09, виданого Печерським районним судом м. Києва 18.12.2013, однак в силу незалежних від Пенсійного фонду України обставин, не забезпечив виплату нарахованих коштів.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Згідно з ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

При цьому, слід врахувати підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.

Вказана позиція висловлена, зокрема, і в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2013 року № 846/12/13-13.

Представником позивача не було надано доказів того, що Пенсійний фонд України виконав виконавчий лист № 2-а-1009/09 в самостійному порядку та вжив всіх можливих заходів, передбачених чинним законодавством України, щодо забезпечення виконання виконавчого листа № 2-а-1009/09, виданого Печерським районним судом м. Києва 18.12.2013.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, державним виконавцем було правомірно винесено постанови про стягнення виконавчого збору та про накладення штрафу, тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 28, 89 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», ст. ст. 11, 70, 71, 72, 105, 128, 161, 162, 163, 263 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Пенсійного фонду України до Державної виконавчої служби України про визнання дій неправомірними та скасування постанов - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Суддя Новак Р.В.