Постанова № 41073666, 24.10.2014, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2014 р. Справа №818/2868/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В., розглянувши в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №818/2868/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Стара Аптека"

до прокуратури м. Суми

про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Стара Аптека" (далі - позивач, ТОВ Фірма "Стара Аптека") звернулось з адміністративним позовом до прокуратури м. Суми (далі - відповідач) в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- скасувати постанову відповідача про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 15.10.2014 р. № 1939.

Позовні вимоги ТОВ Фірма "Стара Аптека" обґрунтовує наступним. В жовтні 2014 року позивач від прокуратури м. Суми отримав постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів № 1939 від 15.10.2014 р., якою призначено перевірку у ТОВ Фірма "Стара Аптека".

На переконання позивача, вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки у прокуратури м. Суми були відсутні підстави для призначення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, визначені Законом України "Про прокуратуру", та в постанові не зазначені конкретні факти, які б свідчили про можливі порушення законодавства.

Представник ТОВ Фірма "Стара Аптека", належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання прибув представник відповідача Христенко В.А. Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження). Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне адміністративний позов ТОВ Фірма "Стара Аптека" задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що заступником прокурора Сумської області - прокурором м. Суми старшим радником юстиції Гладковим Г.І., за результатами розгляду інформаційного листа Генеральної прокуратури № 07/1/1-325 від 13.05.2014 р., інформації Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, 15 жовтня 2014 року була прийнята Постанова № 1939 (а.с. 6-7) про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Зі змісту оскаржуваної постанови про проведення перевірки вбачається, що підставою для її прийняття послугували інформаційний лист Генеральної прокуратури № 07/1/1-325 від 13.05.2014 р., інформація Управління майна комунальної власності Сумської міської ради щодо орендарів комунальної власності та практика по кримінальним провадженням в галузі охорони здоров'я.

Отже, на переконання прокуратури м. Суми, враховуючи приписи Закону України "Про прокуратуру" та Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого Наказом Генерального прокурора України № 111 від 12.11.2012 р., вказані обставини, є достатніми підставами для призначення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру" та іншими законодавчими актами.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

У відповідності до ст. 19 згаданого Закону предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Статтею 21 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора.

Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови. За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня приймає рішення про задоволення скарги та скасування постанови або про відмову у задоволенні скарги. Оскарження постанови до прокурора вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду, яке може бути здійснене нею протягом десяти днів з дня одержання рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги.

З метою забезпечення точного і однакового застосування норм закону при реалізації прокурорами повноважень, передбачених Законом України "Про прокуратуру", Наказом Генеральної прокуратури України № 111 від 12.11.2012 р. було затверджено Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів (далі - Положення).

Згідно п. 1.3, 1.4 зазначеного Положення, перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проводяться у Кабінеті Міністрів України, міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади, органах державного нагляду (контролю), Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, військових частинах, громадських об'єднаннях, а також діяльності посадових і службових осіб цих органів, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, у тому числі фізичних осіб - підприємців та громадян.

Предметом перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність нормативно-правових актів, рішень, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, якщо законом не передбачено іншого порядку захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних відносин, бюджетного, земельного, митного законодавства та зовнішньоекономічної діяльності, конституційних засад підприємницької діяльності, охорони навколишнього природного середовища, міжнаціональних відносин; додержання законів про адміністративні правопорушення.

На виконання п. 2.4 Положення підставами для проведення перевірки прокурором за власною ініціативою є дані, що свідчать про можливі порушення законності.

Висновки про наявність підстав для проведення перевірки можуть бути зроблені за наслідками проведених аналізів, узагальнень, опрацювання інформацій про стан законності, вивчень актів та матеріалів органів державного нагляду (контролю), матеріалів розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, матеріалів кримінальних проваджень, інформаційних баз даних державних органів, повідомлень у засобах масової інформації, мережі Інтернет та з інших джерел, які також можуть відображатися в:

- дорученнях Генерального прокурора України, наданих у межах компетенції дорученнях його першого заступника, заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, областей та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників;

- наказах Генерального прокурора України;

- планах роботи органів прокуратури;

- рішеннях колегій Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня;

- рішеннях нарад у керівників органів прокуратури;

- дорученнях прокуратури іншого регіону щодо проведення перевірки, яка потребує вчинення окремих дій у межах повноважень, передбачених статтею 20 Закону України "Про прокуратуру";

- інших організаційно-розпорядчих документах.

Крім того, з метою забезпечення належної організації нагляду за додержанням і застосуванням законів та підвищення його ефективності, керуючись статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", Генеральною прокуратурою України 07.11.2012 р. був прийнятий Наказ № 3гн "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів", згідно п. 7.2 якого наказано, перевірки за власною ініціативою проводити з урахуванням стану законності в регіоні, на підставі рішень колегій органів прокуратури, координаційних і міжвідомчих нарад, вимог інших організаційно-розпорядчих документів, доручень керівництва прокуратур вищого рівня.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, на переконання суду, прокурор має право за власною ініціативою проводити перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, в тому числі і на підприємствах (установах, організаціях). Але, підставою для проведення перевірки за власною ініціативою прокурора може бути лише наявність відповідних даних про можливі порушення законності, що містяться в проведених аналізах, узагальненнях, опрацюваннях інформації про стан законності, матеріалах розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, матеріалах кримінальних проваджень, інформаційних базах даних державних органів, повідомленнях у засобах масової інформації, мережі Інтернет та які відображені в наказах Генерального прокурора України, планах роботи органів прокуратури, рішеннях колегій Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня, рішеннях нарад у керівників органів прокуратури, дорученнях прокуратури іншого регіону щодо проведення перевірки, інших організаційно-розпорядчих документах.

При цьому, підстави для проведення перевірки повинні бути чітко визначені в постанові про проведення перевірки.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що Постанова № 1939 від 15.10.2014 р. не містить чітких підстав для проведення перевірки. Зокрема, в ній не зазначено за наслідками чого зроблені висновки про наявність підстав для проведення перевірки (за наслідками проведених аналізів, узагальнень, повідомлень у засобах масової інформації, мережі Інтернет та ін.) та де відображені дані про можливі порушення законності (доручення Генерального прокурора України, накази Генерального прокурора України, плани роботи органів прокуратури, рішення колегій, нарад та ін.). Також, в порушення п. 7.2 Наказу Генеральної прокуратури України № 3гн від 07.11.2012 р., оскаржувана постанова прийнята заступником прокурора Сумської області - прокурором м. суми старшим радником юстиції Гладковим Г.І. не на підставі рішення колегій органів прокуратури, координаційних і міжвідомчих нарад, вимог інших організаційно-розпорядчих документів, доручень керівництва прокуратур вищого рівня.

На виконання ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання прокуратури м. Суми на інформаційний лист Генеральної прокуратури № 07/1/1-325 від 13.05.2014 р., як на підставу для проведення перевірки позивача, не може бути достатнім доказом наявності підстав для проведення перевірки, оскільки вказаний документ містить лише загальну інформацію про факти незаконного рекламування препаратів та обладнання, які не зареєстровані як лікарські засоби чи вироби медичного призначення (харчові добавки, різноманітні вироби на кшталт поясів для лікування захворювань хребта, магнітних браслетів для нормалізації тиску, тощо) в лікарнях і жодним чином не стосується ТОВ Фірма "Стара Аптека".

Також, не може бути достатнім доказом наявності підстав для проведення перевірки і інформація Управління майна комунальної власності Сумської міської ради щодо орендарів комунальної власності, оскільки вказаний документ містить лише перелік орендарів комунального майна і не визначає ніяких можливих порушень законодавства ТОВ Фірма "Стара Аптека".

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, з огляду на наведені обставини, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про проведення перевірки не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ Фірма "Стара Аптека" підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Стара Аптека" до прокуратури м. Суми про скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову прокуратури м. Суми № 1939 від 15.10.2014 р. про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик