Вирок № 41072561, 24.10.2014, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/18983/13-к

пр. № 1-кп/759/58/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі суду присяжних:

головуючого судді: Новик В.П.,

судді: Журибеди О.М.,

присяжних: Сипка О.Г., Покидько Г.В., Бовтун Н.М.,

при секретарі: Мельник Ю.О., Банас М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110080009861 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бурштин Галицького району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, має середню освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 без визначеного місця проживання, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Вишгород Київської області, українця, громадянина України, має середню освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурори - Швець Т.О., Паламарчук Я.А., Кравчук С.В., захисники: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, потерпілі: ОСОБА_11, ОСОБА_16, обвинувачені - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 12.08.2013 р. приблизно о 22 год. 15 хв., знаходячись на території Центрального залізничного вокзалу міста Києва, розташованого на Вокзальній площі, 1 в м. Києві, з корисливих мотивів способом небезпечним для життя і здоров'я ОСОБА_16, яке супроводжувалося спричиненням йому фізичних страждань, незаконно позбавив його волі, викравши його та посадивши в багажне відділення автомобіля «Гонов», д.н. НОМЕР_1, позбавивши тим самим останнього можливості чинити опір та вільно пересуватись.

Так, ОСОБА_4 12.08.2013 р. приблизно о 22 год. 15 хв., перебуваючи на території Центрального залізничного вокзалу міста Києва, розташованого на Вокзальній площі, 1 в м. Києві, побачив ОСОБА_16 та в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на його викрадення та заволодіння особистим майном останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 під'їхав на автомобілі «Гонов», д.н. НОМЕР_1, у якому на той час перебували нічого не підозрюючи про його злочинні наміри ОСОБА_11 та ОСОБА_5, до ОСОБА_16 та, вийшовши з автомобіля, застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, став наносити удари руками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_16, спричиняючи останньому сильний фізичний біль, внаслідок чого подолав його опір та посадив в багажне відділення автомобіля «Гонов», д.н. НОМЕР_1, позбавивши тим самим можливості останнього чинити опір та вільно пересуватись.

Продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_4, не попереджаючи про свої злочинні наміри ОСОБА_11 та ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Гонов» д.н.з. НОМЕР_1 та, незаконно утримуючи в багажному відділенні вказаного транспортного засобу ОСОБА_16, всупереч волі останнього, направились до лісопаркової зони, розташованої неподалік будинку № 97 по вул. Озерній садового товариства «Нивка», що в м. Києві.

Крім цього, ОСОБА_4, 12.08.2013 р. приблизно о 23 год. 00 хв., за попередньою змовою групою осіб, разом із ОСОБА_5, знаходячись в лісопарковій зоні, розташованій неподалік будинку № 97 по вул. Озерній, садового товариства «Нивка», що в м. Києві, із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, скоїв розбійний напад на ОСОБА_16 з метою заволодіння чужим майном та заволодів ним, при наступних обставинах:

Так, 12.08.2013 р. у вечірній час ОСОБА_4, не попереджаючи про свої злочинні наміри ОСОБА_11, в лісопарковій зоні, розташованій неподалік будинку №97 по вул. Озерній, садового товариства "Нивка" в м. Києві, домовившись разом із своїм знайомим ОСОБА_5, із заздалегідь приготовленою дерев'яною битою, яка знаходилась в автомобілі "Гонов", д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, скоїли напад на ОСОБА_16 з метою заволодіння майном останнього, чим вступили між собою в попередню злочинну змову.

Знаходячись у вказаній лісопарковій зоні, ОСОБА_4, діючи узгоджено із ОСОБА_5, взяв із салону автомобіля заздалегідь приготовлений невстановлений слідством предмет, схожий на дерев'яну биту та, утримуючи його в руках, застосовуючи фізичне насильство, наніс нею удар по голові ОСОБА_16, який в цей час знаходився в багажному відділенні автомобіля "Гонов", д.н.з. НОМЕР_2.

Продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_4, діючи узгоджено з ОСОБА_5, дістали з вказаного автомобіля ОСОБА_16 та відтягнули його вглиб лісопаркової зони, де ОСОБА_4, утримуючи в руках невстановлений слідством предмет, схожий на биту, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, наніс удар по голові останнього, спричинивши фізичний біль. Тим часом, ОСОБА_5, діючи узгоджено з ОСОБА_4, взяв в останнього вищевказаний предмет і, застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я наніс ним п'ять-сім ударів по голові ОСОБА_16 та декілька ударів в область грудної клітини. Внаслідок заподіяних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ударів ОСОБА_16 втратив свідомість.

Подолавши опір ОСОБА_16, ОСОБА_4, знаходячись в лісопарковій зоні, розташованій неподалік будинку № 97 по вул. Озерній, садового товариства «Нивка», що в м. Києві, із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, діючи узгоджено з ОСОБА_5 перевірили вміст кишень одягу останнього і, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення викрали, належне ОСОБА_16 майно, а саме: сумку синього кольору, вартістю 10 гривень, в якій знаходились мобільний телефон «Самсунг С-3220», вартістю 300 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», мобільний телефон «Нокіа С-5» з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 300 гривень, мобільний телефон «Бонад-500» з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 300 гривень, гроші в сумі 450 грн., срібний ланцюжок з хрестиком, вартістю 200 гривень.

Після скоєння даного злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця скоєння злочину втекли, а ОСОБА_16 залишили у вказаній лісопарковій зоні. В подальшому ОСОБА_16 каретою швидкої медичної допомоги було госпіталізовано до Київської міської клінічної лікарні № 17.

Згідно висновку експерта №1643/е від 28.10.2013 року вищевказаними діями ОСОБА_16 були спричиненні наступні тілесні ушкодження, а саме: закрита черепно-мозкова травма:рани - лобної області зліва (довжиною до 8 см., дно - м'які тканини), з переломом лобної кістки зліва, лінія якого розповсюджується на передню черепну ямку; правої надбрівної ділянки (довжиною до 7,5 см. - дно - м'які тканини); потиличної ділянки (довжиною до 4 см., дно - м'які тканини), з наявним переломом потиличної кістки зліва, лінія якого розповсюджується на задню черепну ямку; тьмяно-потиличної ділянки (довжиною до 3,5 см., дно - м'які тканини), з наявністю крововиливів у м'які тканини в проекції згаданих ран; синці та осадження м'яких тканин голови) і, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1643/е від 28.10.2013 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя); синці та осадження м'яких тканин грудної клітки, кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1643/Е від 28.10.2013 року відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Крім цього, ОСОБА_4 13.08.2013 р. приблизно о 16 год. 00 хв. за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_5, знаходячись в лісопарковій зоні, розташованій неподалік будинку № 97 по вул. Озерній садового товариства «Нивка», що в м. Києві, скоїв замах на умисне вбивство ОСОБА_14, однак не довели свій злочин до кінця з причин, що не залежали від їх волі, при наступних обставинах.

Так, 12.08.2013 р. у вечірній час ОСОБА_4, знаходячись на території Центрального залізничного вокзалу міста Києва, розташованого на Вокзальній площі, 1 в м. Києві, побачив наглядно знайому ОСОБА_14, з якою спровокував конфлікт, на фоні раптово виниклих неприязних стосунків, який був припинений співробітниками міліції.

В подальшому, ОСОБА_4, відчуваючи до ОСОБА_14, раптово виниклу неприязнь, вирішив позбавити життя останню. При цьому, ОСОБА_4, знаходячись на території Центрального залізничного вокзалу міста Києва, розташованого на Вокзальній площі, 1 в м. Києві, запропонував своєму знайомому ОСОБА_5, скоїти умисне вбивство ОСОБА_14, з використанням заздалегідь приготовлених ножа та дерев'яної бити, які знаходились в автомобілі «Гонов», д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 На дану пропозицію ОСОБА_5 погодився, тим самим вступив з ОСОБА_4 в попередню злочинну змову.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_14, ОСОБА_4, діючий узгоджено з ОСОБА_5 та нічого не попереджаючи про свої наміри ОСОБА_11, 13.08.2013 р. в денний час на автомобілі «Гонов», д.н. НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_4, прибули за місцем мешкання ОСОБА_14, що по АДРЕСА_3, і з погрозою застосування фізичного насильства змусили останню сісти до автомобіля «Гонов», д.н. НОМЕР_1. Також в даний автомобіль сіли нічого не підозрюючі про дійсні наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наглядно знайомі останніх ОСОБА_15 та ОСОБА_16

Продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_4, діючи узгоджено з ОСОБА_5 та не попереджаючи про свої злочинні наміри ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, керуючи автомобілем «Гонов», д.н.з. НОМЕР_1 , направились до лісопаркової зони, розташованої неподалік будинку № 97, що по вул. Озерній, садового товариства «Нивка», що в м. Києві.

Знаходячись у вказаній лісопарковій зоні, ОСОБА_4, діючи узгоджено із ОСОБА_5, взяв із салону автомобіля заздалегідь приготовлений невстановлений слідством предмет, схожий на дерев'яну биту та, утримуючи його в руках, змусив ОСОБА_14 вийти із салону автомобіля і, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя останньої, умисно наніс удар по голові ОСОБА_14, спричинивши останній сильний фізичний біль. Тим часом, ОСОБА_5, діючи узгоджено з ОСОБА_4, взяв в останнього вищевказаний предмет і, застосовуючи фізичне насильство та переслідуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_14, продовжив наносити удари по різних частинах тіла останньої. В цей час ОСОБА_4, продовжуючи далі свої злочинні дії, прослідував до автомобіля «Гонов», д.н.з. НОМЕР_1, в якому знаходились нічого не підозрюючи про дійсні злочинні наміри останнього ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, де взяв невстановлений слідством гострий предмет, схожий на ніж, та повернувся до ОСОБА_14 При цьому, ОСОБА_4, діючи узгоджено з ОСОБА_5, передав останньому невстановлений слідством гострий предмет, проявляючи бажання позбавити життя ОСОБА_14, наказавши вбити останню. Після цього, ОСОБА_5, взявши у ОСОБА_4 невстановлений слідством гострий предмет, схожий на ніж, і утримуючи його в правій руці підійшов до ОСОБА_14 та наніс ним колото-різану рану живота непроникаючого характеру останній, спричинивши тим самим сильний фізичний біль. В цей момент, ОСОБА_14, усвідомлюючи те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 намагаються позбавити її життя, стала втікати від останніх вглиб лісопаркової зони. Однак, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_14, наздогнали останню і ОСОБА_5 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, наніс невстановленим слідством гострим предметом, який утримував правою рукою, два колото-різаних поранення живота, проникаючих у черевну порожнину, колото-різану рану поперекової ділянки, а також різану рану шиї справа з пораненням правої внутрішньої яремної вени ОСОБА_14, яка від спричинених їй тілесних ушкоджень втратила свідомість.

Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вважаючи, що виконали всі дії, направлені на позбавлення життя ОСОБА_14, залишили її в лісопарковій зоні, однак, остання прийшла до свідомості та звернулась до проживаючих неподалік громадян, які викликали карету швидкої медичної допомоги, лікарями якої було надано невідкладну допомогу та врятовано життя.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №2882 від 21.10.2013 року у ОСОБА_14 виявлені наступні тілесні ушкодження: різана рана шиї справа з пораненням правої внутрішньої яремної вени (до 2 см. по довжині, з пересіченням вени на 2/3 діаметра); два колото-різаних поранення живота, проникаючих у черевну та грудну порожнини, по ходу ранових каналів ушкоджується 4-й сегмент печінки (рана розміром 6,0х1,5х1,5), пересікається хрящова частина YП ребра справа. Поранення обумовили розвиток гемоперитонеуму (наявність в черевній порожнині до 200 мл. рідкої крові) та гемотораксу (наявність в грудній порожнині до 100 мл. рідкої крові), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя); колото-різана рана живота, непроникаючого характеру; колото різана рана поперекової ділянки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №2882 від 21.10.2013 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинах не визнали та відмовились від дачі показів, скориставшись своїм правом, передбаченим ст.63 Конституції України (а.к.п. 213-214, 236-237, т. 4). Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив суду, що зізнавальні покази на досудовому розслідуванні він давав внаслідок фізичного та психологічного тиску до нього з боку працівників міліції.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинах не визнали, то суд встановив повний порядок розгляду даного кримінального провадження: вважав за необхідне допитати потерпілих, свідків, дослідити матеріали кримінального провадження та допитати обвинувачених (у разі їх згоди).

Потерпіла ОСОБА_11 (у судовому засіданні встановлено, що ім'я потерпілої ОСОБА_11 ідентичне ОСОБА_11) суду показала, що літом 2013 року вона шукала роботу, знайомий дав номер мобільного телефону хлопця по імені ОСОБА_4. Коли вона зателефонувала він запропонував їй зустрітись та привіз до себе додому, де завів в кімнату та залишив з дівчиною по імені ОСОБА_11. Дівчина запропонувала ОСОБА_11 надавати інтимні послуги, потерпіла відмовилась та сказала, що заявить в міліцію. Вийшла з кімнати та поїхала по своїх справах.

Через декілька днів вона стояла на зупинці на метро «Вокзальна». До неї під'їхав автомобіль срібного кольору. З автомобіля вийшов ОСОБА_4 та, погрожуючи, посадив її в автомобіль. За кермом цього автомобіля був ОСОБА_4, на передньому пасажирському сидінні сиділа дівчина по імені ОСОБА_11, на задньому сидінні сиділи хлопець по імені ОСОБА_16, дівчина по імені ОСОБА_15 та в багажному відділенні був ОСОБА_5

Вони направились в невідомому їй напрямку. Коли вони зупинились, ОСОБА_11 зрозуміла, що приїхали в ліс. ОСОБА_4 відкрив двері та попросив вийти ОСОБА_11 з автомобіля. Потім відкрив багажне відділення, з якого вийшов ОСОБА_5 ОСОБА_4 попросив ОСОБА_5 зняти з себе одяг та стати на коліна.

Коли останній все зробив, ОСОБА_4 вдарив його два рази по спині битою, вийняв з автомобіля кухонного ножа з коричневою ручкою та наказав ОСОБА_5 та ОСОБА_11 відійти з ним дальше.

Коли вони відійшли, ОСОБА_4 вдарив битою ОСОБА_11 в праву сторону обличчя, вона впала. Він передав ніж ОСОБА_5 та наказав, щоб той різав ОСОБА_11 Після цього ОСОБА_5 вдарив її ножем в живіт, потім в шию. ОСОБА_4 наказав ОСОБА_11 зняти з себе одяг, коли вона зняла з себе одяг, ОСОБА_5 ще декілька раз вдарив ножем в живіт.

Вони подумали, що потерпіла мертва та направились в сторону автомобіля. ОСОБА_11 відповзла в кущі та бачила як через декілька хвилин вони повернулись та шукали її, не знайшли та повернулись до автомобіля, сіли та поїхали. А ОСОБА_11 дійшла до першого дачного будинку та втратила свідомість.

Вона показала, що автомобіль, на якому її відвозили в ліс, був сріблястого кольору, по боках якого було щось намальоване на зразок зірочок і вона може його впізнати. При пред'явлені у судовому засіданні згідно ст. 355 КПК України фотографій для впізнання потерпіла ОСОБА_11 впізнала автомобіль, яким керував ОСОБА_4

В судовому засіданні вона чітко вказала, що саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які знаходяться під вартою, вчинили відносно неї насильницький злочин.

Аналогічні покази вона давала під час проведення слідчої дії - відтворення обстановки і обставин події від 05.10.2013 р.

Покази потерпілої ОСОБА_11 під час проведення слідчої дії - відтворення місця і обстановки події від 05.10.2013 р., під час огляду її експертом ОСОБА_19 на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду послідовні, логічні, узгоджуються між собою, не викликають жодних сумнівів у їх правдивості, тому суд покладає їх в основу вироку.

Потерпілий ОСОБА_16 суду показав, що дійсно він із наглядно знайомими особами поїхав до лісу, там між ними виник конфлікт. Він був в стані сильного алкогольного сп'яніння, місце вчинення злочину він не пам'ятає. Його дуже сильно побили, він втратив свідомість. Осіб, які перебувають під вартою, він не знає, раніше з ними не зустрічався, вперше зустрівся в Київському СІЗО № 13. Категорично заперечує, що саме ці особи його побили. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він вважає невинними у вчиненні злочинів проти нього, вважає, що їх потрібно якнайшвидше звільнити з-під варти, оскільки вони незаконно там утримуються.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 категорично заперечував, що до нього приходили працівники міліції в лікарню і відбирали якісь пояснення, категорично заперечував, що його допитували у слідчого судді, заперечував, що це не його голос на аудіо записі, сказав, що він у слідчого судді не був і його ніхто не допитував. Він наполягав на тому, що в той час, коли проводилася слідча дія - допит в слідчого судді його взагалі не було в м. Києві, він був в Автономній Республіці Крим на роботі. Підтвердити факт знаходження його в АРК він не може, квитків немає, їздили туди вони на автомобілі з особами, яких він знає наглядно, міг би знайти, але, так як перебуває під вартою, то обмежений в можливостях їх розшукати.

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_16 підтримував всі клопотання, заявлені обвинуваченими, підтримував захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 під час дослідження аудіо-, відеоматеріалів та інших матеріалів, які містяться на дисках, під час дослідження письмових доказів та кожного разу покладався на думку адвоката ОСОБА_6 З незрозумілих для суду причин захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні неодноразово надавав консультації потерпілому ОСОБА_16, адвокат на зауваження не реагував.

При цьому, потерпілому ОСОБА_16 судом було роз'яснено, що адвокат ОСОБА_6 не є його представником у даному кримінальному провадженні, а є захисником обвинуваченого ОСОБА_4

Покази потерпілого ОСОБА_16 під час судового розгляду зовсім протилежні тим показам, які він давав у слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва під час проведення слідчої дії - допиту потерпілого ОСОБА_16 від 01.11.2013 р., де він показав наступне.

Під час допиту у слідчого судді 01.11.2013 р. потерпілий ОСОБА_16 пояснив, що ОСОБА_5 він знає з червня 2013 року. 12.08.2013 р. приблизно о 18 год. він із ОСОБА_5 та хлопцем на ім'я ОСОБА_16 приїхали на залізничний вокзал в м. Києві.

Близько 21 год. до них підійшла ОСОБА_11, побувши деякий час біля них, пішла шукати ОСОБА_4 Через деякий час він побачив, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 виник конфлікт, він почав захищати ОСОБА_11 У зв'язку із чим в них виник конфлікт, він точно не пам'ятає.

Приблизно о 22 год. ОСОБА_4 приїхав до «Екомаркету», відкрив двері багажника, там сидів ОСОБА_5, та силою заштовхав потерпілого в багажник машини типу мінівен, якої марки автомобіль він не пам'ятає.

За кермом автомобіля був ОСОБА_4, біля нього сиділа дівчина на ім'я ОСОБА_11. ОСОБА_16 вивезли в ліс в район рибгоспу «Нивки» і там силою витягнули із багажника. ОСОБА_4 почав його бити бейсбольною битою. ОСОБА_5 також попросив в ОСОБА_4 биту і наніс йому удари, куди він не пам'ятає. Після нанесених ударів він втратив свідомість. У нього при собі були три телефони та грошові кошти в сумі 450 грн., однак після того як він прийшов до свідомості, то своїх речей не знайшов. Коли він прийшов до свідомості, то біля нього нікого не було. Він своїми силами, незважаючи на біль, дійшов до дачних будинків і попросив людей щоб викликали швидку медичну допомогу. Швидка медична допомога доставила його до Київської міської лікарні №17.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Суд вважає покази потерпілого ОСОБА_16, які надані ним у судовому засіданні про те, що він обвинувачених не знає і вони не вчиняли стосовно нього насильницьких злочинів такими, що вводять суд в оману і намаганням потерпілого допомогти обвинуваченим уникнути кримінальної відповідальності або понести ними більш м'яке покарання і як такі, що спростовуються показами свідка ОСОБА_15, так і показами самого потерпілого ОСОБА_16, які він давав у слідчого судді під час проведення слідчої дії - допиту його в якості потерпілого, де він чітко вказує на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як суб'єктів даних злочинів, детально розповідає про причину і обставини вчинення проти нього злочинів, в своїх показах він не плутається, покази чіткі та послідовні (а.к.п. 195, т. 4.), при відібранні протоколів впізнання за фотографіями (а.к.п. 11-16, т. 3). Підстав піддавати сумніву покази потерпілого ОСОБА_16, які він надавав у слідчого судді не має, а тому суд присяжних вважає такі покази правдивими і покладає їх в основу вироку.

На думку суду присяжних, потерпілий ОСОБА_16 змінив свої покази під тиском на нього з боку обвинувачених та їх захисників, оскільки на час розгляду даного кримінального провадження у суді потерпілий ОСОБА_16 перебуває разом з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області за іншим кримінальним провадженням.

Суд присяжних у судовому засіданні дослідив ухвалу та протокол судового засідання щодо допиту свідка ОСОБА_20 у слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2013 р., де свідок ОСОБА_20 показав, що 13.08.2013 р. в автомобілі ОСОБА_4, коли вийшла ОСОБА_14, був ОСОБА_5 на прізвисько «ОСОБА_5», він сидів в багажнику машини. ОСОБА_4 йому говорив, що вдарив ОСОБА_5 на прізвисько «ОСОБА_5» дерев'яною битою два рази в район нирок, ОСОБА_14 - дерев'яною битою два чи три рази по голові та декілька раз швачкою, ОСОБА_5 на прізвисько «ОСОБА_5» наносив удари ОСОБА_14 навмання - два рази в живіт та один раз в шию. ОСОБА_4 йому говорив, що спочатку він наніс удари «ОСОБА_5», ОСОБА_16 він залишив в лісі, він був сильно побитий. Чи повернувся ОСОБА_5 на прізвисько «ОСОБА_5» з лісу разом з ним 13.08.2013 р. ОСОБА_4 йому не говорив, він сказав, що коли він пішов мити руки, ОСОБА_11 вже не було (а.к.п. 35-37, т. 4).

У судовому засіданні досліджено аудіозапис допиту свідка ОСОБА_15 у слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2014 р., згідно з яким ОСОБА_15 показала наступне.

12.08.2013 р. вона зателефонувала на мобільний телефон своєму знайомому ОСОБА_16. Трубку підняв чоловік, який раніше їй був не знайомий, сказав, що ОСОБА_16 зайнятий і сам зателефонує пізніше, але він так і не зателефонував. Його телефон був вимкнений. Наступного дня 13.08.2013 р. вона поїхала на залізничний вокзал, щоб знайти ОСОБА_16. Коли вона туди приїхала, то їй ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_16 вбили і він знаходиться в лісі та запропонував поїхати туди, щоб знайти його. Коли вони приїхали в ліс, ОСОБА_5 роздягнувся до нижньої білизни та ОСОБА_4 ударив його битою по спині. Потім ОСОБА_4 наказав ОСОБА_5, щоб він розібрався з ОСОБА_11 ОСОБА_2 підійшов до автомобіля, взяв ніж та пішов до ОСОБА_5 та ОСОБА_11

Вони всі відійшли від автомобіля в кущі. Свідок ОСОБА_22 та дівчина по імені ОСОБА_11 залишились біля автомобіля та не бачили, що там відбувалося. Пізніше ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернулися. ОСОБА_5 був весь в крові та тримав ніж в руці (а.к.п. 159, т. 3).

Допит свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_15 проведено у відповідності до вимог ст. 225 КПК України та оформлено відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України. Вказані докази є належними та допустимими.

Покази даних свідків співпадають з показами потерпілої ОСОБА_11, потерпілого ОСОБА_16, наданими ним у слідчого судді, а тому суд вважає їх належними та допустимими доказами.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_4 неодноразово заявляв клопотання про визнання відео-, аудіоматеріалів та інших доказів, які містяться на дисках, недопустимими доказами. Адвокат ОСОБА_6 неодноразово стверджував, що матеріали, які містяться на дисках, та які досліджував суд, не були відкриті стороні захисту під час досудового розслідування, та звертав увагу суду присяжних на недопустимість цих доказів.

Дослідивши заявлене клопотання згідно ст. 89 КПК України, суд присяжних дійшов висновку, що відео-, аудіоматеріали та інші докази, які містяться на дисках, є належними та допустимими доказами з наступних підстав.

Відповідно до ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.

Прокурором у судовому засіданні долучено до матеріалів кримінального провадження протоколи про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 21.11.2013 р. та 25.11.2013, засвідчені підписами обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх захисників - ОСОБА_6, ОСОБА_9 та які не місять жодних скарг щодо не надання їм матеріалів для ознайомлення (а.к.п. 95-97, 98-100, т.4).

Таким чином, суд присяжних не вбачає порушень слідчого, прокурора під час досудового розслідування в частині відкриття матеріалів та надання можливості захиснику скопіювати або відобразити відповідні докази.

Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_4 було заявлено лише клопотання про розгляд даного кримінального провадження судом присяжних. Жодних заяв, скарг про процесуальні порушення слідчим, прокурором під час досудового розслідування даного кримінального провадження під час підготовчого судового засідання даним захисником та іншими учасниками судового засідання заявлено не було.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_23 суду показав, що він є братом потерпілої ОСОБА_11 В серпні 2013 року йому на мобільний телефон зателефонував слідчий та повідомив, що його сестра ОСОБА_11 знаходиться в лікарні у важкому стані - в реанімаційному відділенні, на неї було скоєно замах на вбивство. Він приїхав в лікарню, його ще тиждень не пропускали до ОСОБА_11, так як вона була у важкому стані. Коли її перевели до іншого відділення, вона пояснила, що на неї був замах та це зробили її знайомі. По фактичних обставинах кримінального провадження йому більше нічого не відомо.

З метою дотримання принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості за клопотанням захисника ОСОБА_4 у судовому засіданні допитано наступних свідків.

Свідок сторони захисту ОСОБА_24 суду показав, що 15.08.2014 р. працівники міліції запропонували йому бути понятим під час огляду автомобіля, на що останній погодився. Коли він зайшов на територію управління міліції, то побачив, що предметом огляду був автомобіль джип срібного кольору з затемненими вікнами. Він точно пам'ятає, що перші дві літери номерного знака автомобіля починались з літер «НОМЕР_1». Йому працівники міліції сказали, що цей автомобіль з Закарпаття. В салоні автомобіль був увесь в крові. Побаченим він був шокований. Коли працівники міліції відкрили багажне відділення, там також були плями крові.

В багажному відділені автомобіля було знайдено п'ять мобільних телефонів, сім-картки та гаманець, в якому було 50 гривень та розкладний ніж.

При пред'явлені у судовому засіданні згідно ст. 355 КПК України фотографій для впізнання свідок ОСОБА_24 впізнав автомобіль, яким керував ОСОБА_4, та показав сліди крові на ньому, впізнав телефони, які були в багажному відділенні автомобіля (а.к.п. 35-41, т.3).

Повідомлена свідком інформація про наявність крові в салоні автомобіля та в багажнику автомобіля судом не перевірялась, оскільки вона не підтверджена матеріалами кримінального провадження. У даному випадку суд керується ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якою судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Клопотання про допит свідка ОСОБА_24 було заявлено захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_6 Вказаний сідок з'являвся до суду для його допиту у якості свідка у призначений судом 14.10.2014 р. та 15.10.2014 р., однак у ці судові засідання не з'являвся адвокат ОСОБА_6, який був належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. У зв'язку тим, що згідно повістки свідок ОСОБА_24 був мобілізований до лав Збройних сил України (а.к.п. 199, т. 4), суд вимушений був залучити адвоката згідно ст. 53 КПК України з Київського міського центру безоплатної вторинної правової допомоги для проведення окремої процесуальної дії - допиту свідка захисту (а.к.п. 202-203, т.4).

Свідок сторони захисту ОСОБА_25 суду показала, що в серпні 2013 року вона перебувала в лікарні з чоловіком. Там їй запропонували бути понятою при проведенні слідчої дії - огляду місця події, яка проводилася в лікарні, а саме - було оглянуто жіночий бюстгальтер чорного кольору, від якого було чути запах органічної речовини, можливо крові. В протоколі все відповідає дійсності. Також підтвердила, що протокол вона підписувала.

Свідок сторони захисту ОСОБА_26 суду показала, що вона працює в лікарні, в яку було доставлено потерпілу. Вона була присутня під час проведення слідчої дії. Працівники міліції вилучали речі з приймального покою. Свідок пояснила, що вона описує речі тих людей, яких доставляють у важкому стані. Кому саме ті речі належали вона вже не пам'ятає. Все, що було виявлено - занесено до відповідного протоколу. Протокол вона підписувала.

Свідок сторони захисту ОСОБА_27 суду показав, що він знаходився в лікарні в серпні 2013 року, де перебувала на лікуванні його дружина. Вона знаходилася в одній палаті з потерпілою ОСОБА_11 Йому запропонували взяти участь в слідчих діях, на що останній погодився. Він був присутнім при впізнанні за фотознімками та пам'ятає як потерпіла впізнала на фотознімку саме тих людей, які її намагались вбити. Він також пояснив, що потерпіла була побита, на ній були синці та гематоми. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками він підписував та в даному протоколі все відповідає дійсності.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту експерт ОСОБА_19 підтвердила свій висновок, додатково пояснивши, що це був дійсно замах на вбивство, так як в потерпілої було п'ять ножових поранень, три з яких відносяться до смертельних та, якби потерпілій своєчасно не було надано кваліфіковану медичну допомогу, все би закінчилось смертю. При огляді потерпілої синяків та гематом на обличчі виявлено не було. Експерт пояснила, що огляд потерпілої вона проводила через місяць після вчинення злочину. Характерною особливістю гематом та синяків є їх загоєння через певний проміжок час. На запитання захисника чому в первинних медичних документах їх не зафіксовано, експерт відповіла, що при таких ножових пораненнях, які були у потерпілої ОСОБА_11, лікарі дуже часто не звертають увагу на незначні тілесні ушкодження такі як синяки та гематоми. Під час огляду експертом потерпіла ОСОБА_11 розповідала, що її знайомий заставляв займатися проституцією, вона відмовилася. Їй нанесли удари битою в область обличчя та ножові поранення в живіт та шию.

Вищевказані покази потерпілих, свідків узгоджуються між собою та не мають суперечностей. Вказані докази є належними та допустимими, у зв'язку з чим, суд кладе їх в основу вироку.

Судом досліджено безпосередньо в судовому засіданні письмові докази, надані стороною обвинувачення, відповідно до ст.23 КПК України, які підтверджують вину обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинах, а саме.

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.08.2013 р., згідно з яким слідчим прийнято усну заяву від ОСОБА_16, яким підтверджується факт вчинення відносно нього правопорушення, що не заперечується ним під час дачі показів у суді (а.к.п. 142, т.2).

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.08.2013 р., згідно з яким слідчим прийнято усну заяву від ОСОБА_11, яким підтверджується факт вчинення відносно неї правопорушення, що не заперечується нею під час дачі показів у суді (а.к.п. 143, т. 2).

Рапорт ГШР «Реверс-156» ОСОБА_28, згідно якого 13.08.2013 р. в 18 год. 10 хв. отримали виклик від чергового по місту «Київ-55» за адресою АДРЕСА_4. Прибувши на вказану адресу, вони побачили потерпілу ОСОБА_11, в якої були поранення в живіт, шию та грудну клітину, яка згідно пояснень ОСОБА_29, прийшла сьогодні до будинку її сусідки без верхнього одягу, вся поранена та в крові, у зв'язку із чим ОСОБА_29 і викликала швидку медичну допомогу та міліцію (а.к.п. 144, т. 2).

Протокол огляду місця події від 13.08.2013 р. із планом-схемою та фототаблицями, згідно з якими слідчим в присутності двох понятих було оглянуто ділянку місцевості, яка розташована на 17 кілометрі Брестлитовського шосе за поворотом на «Рибгосп», де виявлено сліди протекторів шин, ліворуч від яких виявлено жіночу косметичку синього кольору із речами в ній, пачку від цигарок «Прилуки». Крім того, виявлено сліди взуття, серветки білого кольору, окурки, скляна бутилка з-під пива, головний убір із плямами бурого кольору, футболку бурого кольору з плямами бурого кольору, пара босоніжок з плямами бурого кольору. Вказані виявлені під час огляду речі були вилучені (а.к.п. 146-174, т. 2).

Протокол огляду місця події від 14 серпня 2013, згідно з якими слідчим в присутності двох понятих в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 17 по пров. Лабораторному, 20 в м. Києві, було оглянуто бюстгальтер чорного кольору із речовиною бурого кольору (а.к.п. 175-177, т. 2).

Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 серпня 2013 року, згідно з яким слідчим в присутності двох понятих в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 17 по пров. Лабораторному, 20 в м. Києві, було пред'явлено потерпілій ОСОБА_14 фотокартки для впізнання. ОСОБА_14 серед пред'явлених фотокарток впізнала на фотокартці № 4 ОСОБА_4, як особу, яка здійснила насильницький злочин проти неї (а.к.п. 5-7, т. 3).

Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 серпня 2013 року, згідно з яким слідчим в присутності двох понятих в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 17 по пров. Лабораторному, 20 в м. Києві, було пред'явлено потерпілій ОСОБА_14 фотокартки для впізнання. ОСОБА_14 серед пред'явлених фотокарток впізнала на фотокартці № 2 ОСОБА_5, як особу, яка здійснила насильницький злочин проти неї (а.к.п. 8-10, т. 3).

Суд присяжних критично відноситься до заявленого стороною захисту клопотання про визнання вищезазначених протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2013 р., згідно з якими потерпілій ОСОБА_14 пред'явлено фотокартки для впізнання, недопустимими доказами, оскільки безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 підтвердив достовірність даних протоколів. Крім того, під час досудового розслідування та судового розгляду потерпіла ОСОБА_11 чітко вказувала на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як на осіб, які здійснили насильницький злочин відносно неї.

Що стосується іншого понятого ОСОБА_30, яка є матір'ю потерпілої ОСОБА_11, згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 25.11.2013 р. вона померла та згідно ч. 7 ст. 223 КПК України вона відноситься до осіб, які не можуть бути понятими під час проведення слідчої дії. В даному випадку хоч і вбачається порушення норм кримінально-процесуального закону, проте воно не впливає на достовірність доказу, оскільки даний доказ підтверджений як самою потерпілою так і свідком ОСОБА_27

Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2013 р., згідно з яким слідчим в присутності двох понятих в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 17 по пров. Лабораторному, 20 в м. Києві, було пред'явлено потерпілому ОСОБА_16 фотокартки для впізнання. ОСОБА_16 серед пред'явлених фотокарток впізнав на фотокартці № 2 ОСОБА_4, як особу, яка здійснила насильницькі злочини відносно нього (а.к.п. 11-13, т. 3).

Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2013 р., згідно з яким слідчим в присутності двох понятих в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 17 по пров. Лабораторному, 20 в м. Києві, було пред'явлено потерпілому ОСОБА_16 фотокартки для впізнання. ОСОБА_16 серед пред'явлених фотокарток впізнав на фотокартці № 2 ОСОБА_5, як особу, яка здійснила насильницький злочин відносно нього (а.к.п. 14-16, т. 3).

Суд присяжних критично відноситься до заявленого стороною захисту клопотання про визнання вищезазначених протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2013 р., згідно з якими потерпілому ОСОБА_16 пред'явлено фотокартки для впізнання, недопустимими доказами, оскільки під час досудового розслідування під час слідчої дії - допиту потерпілого у слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва потерпілий ОСОБА_16 чітко вказував на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як на осіб, які здійснили насильницькі злочини відносно нього.

Протокол огляду місця події від 16.08.2013 р., згідно з яким слідчим в присутності двох понятих за участю експерта було оглянуто ділянку місцевості в лісопарковій зоні на відстані приблизно 15 метрів від проїзної частини дороги Київ - Білогородка. де було виявлено жіночу сумку білого кольору в якій при огляді виявлено, флакон духів зеленого кольору, монети, каблучка жовтого металу, серветка, сім картка абоненту мобільного зв'язку «Лайф», щітка для волосся, блиск для губ (рожевий) та фіолетового кольору запальничка. Зверху на сумці виявлений поліетиленовий згорток в якому знаходився відріз газети в якому знаходився предмет схожий на ніж зі слідами речовини бурого кольору біологічного походження. Крім того, поряд із сумкою виявлено пачку з двома сигаретами марки «Вінстон» червоного кольору. Виявлені речі було вилучено (а.к.п. 42-43, т. 3).

Протокол проведення слідчого експерименту від 05.10.2013 р., згідно з яким слідчим в присутності двох понятих за участю спеціаліста, потерпілої ОСОБА_11 було проведено слідчу дію - слідчий експеримент відтворення обстановки і обставин події, що відображено на відеозаписі (а.к.п. 150-156, т. 3).

Протокол проведення слідчого експерименту від 11.10.2013 р., згідно з яким слідчим в присутності двох понятих за участю спеціаліста, підозрюваного ОСОБА_5, захисника ОСОБА_31, свідка ОСОБА_32 було проведено слідчу дію - слідчий експеримент відтворення обстановки і обставин події, що відображено на відеозаписі (а.к.п. 104-114, т. 3).

З протоколу слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_5 в присутності понятих та захисника чітко розказав про обставини вчинення насильницьких злочинів відносно потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_16 Згідно протоколу зауважень щодо тиску на нього зі сторони працівників міліції від нього не надходило.

Протокол огляду автомобіля від 09.10.2013 р. із фототаблицями, згідно з якими слідчим в присутності двох понятих було оглянуто автомобіль марки « JETSTAR GONOW» державний номерний знак НОМЕР_1 та зроблено відбитки із його п'яти протекторів шин (а.к.п. 115-126, т. 3).

Протокол огляду місця події від 02.11.2013 р. із фототаблицями, згідно з якими слідчим в присутності двох понятих в приміщені Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві було оглянуто речі, які знаходилися в поліетиленовому пакеті та були опечатані печаткою «Для пакетів №1» Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а саме: жіночу сумку світлого кольору з слідами бруду, щітка для волосся коричнево-білого кольору, блиск для губ рожевий, флакон із духами об'ємом 50 мл. блакитного кольору, запальничка фіолетового кольору, металева каблучка, сім картка абоненту мобільного зв'язку «Лайф» та грошові кошти копійками в сумі 1 грн. 57 коп. (а.к.п. 55-59, т. 3).

Виписка із медичної карти № 1225 на ОСОБА_11, згідно якої остання поступила в Київську міську клінічну лікарню № 17 по пров. Лабораторному, 20 в м. Києві по швидкій медичній допомозі та перебувала в стаціонарі з 13.08.2013 до 22.08.2013 із діагнозом ППЖ (2), поранення правої частки печінки, гемоперитонеум. ППГ справа з пересіченням хрящової частини 7-го ребра, малий гемоторакс. Різана рана шиї справа з пораненням внутрішньої яремної вени. Колото-різані рани передньої черевної стінки (3), поперекової ділянки справа (1). Постгеморагічна анемія (а.к.п. 66-67, т. 3).

Довідка про виїзд швидкої медичної допомоги № 929 від 13.08.2013, згідно якої у рибгоспі «Нивки» по вул. Озерній, 97 в м. Києві було оглянуто ОСОБА_16, в якого виявлено численні забої, гематоми та осадження м'яких тканин голови, обличчя, грудної клітини, кінцівок. Набряк, деформація, болючість середній третині правого та лівого передпліччя (а.к.п. 170, т. 3).

Висновок експерта № 871 від 17.10.2013 року, згідно з яким при судово-трасологічній експертизі за матеріалами кримінального провадження встановлено, що слід протектора шини №1 на аркуші паперу, який був виявлений та зафіксований на цифровий носій в ході огляду місця події від 13.08.2013 неподалік будинку № 97 по вул. Озерній в м. Києві та зразки відбитків слідів протектора шин на заднє ліве, заднє праве колеса автомобіля марки «GONOW» державний номерний знак НОМЕР_1, залишені одним типом шин пневмонічних для легкових автомобілів. Слід протектора шини №2 на аркуші паперу, який був виявлений та зафіксований на цифровий носій в ході огляду місця події від 13.08.2013 неподалік будинку № 97 по вул. Озерній в м. Києві та зразки відбитків слідів протектора шин на переднє ліве, переднє праве колеса автомобіля марки «GONOW» державний номерний знак НОМЕР_1, залишені одним типом шин пневмонічних для легкових автомобілів (а.к.п. 185-193, т. 3).

Висновок експерта № 2882 від 21.10.2013 року, згідно з яким при судово-медичній експертизі ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7 за матеріалами кримінального провадження, встановлено, що при проведені судово-медичної експертизи ОСОБА_14 та дослідженні медичної документації на її ім'я виявлені наступні тілесні ушкодження: а) різана рана шиї справа з пораненням правої внутрішньої яремної вени (до 2 см. по довжині, з пересіченням вени на 2/3 діаметра); два колото-різаних поранення живота, проникаючих у черевну та грудну порожнини, по ходу ранових каналів ушкоджується 4-й сегмент печінки (рана розміром 6,0х1,5х1,5), пересікається хрящова частина YП ребра справа. Поранення обумовили розвиток гемоперитонеуму (наявність в черевній порожнині до 200 мл. рідкої крові) та гемотораксу (наявність в грудній порожнині до 100 мл. рідкої крові), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя); колото-різана рана живота, непроникаючого характеру; колото різана рана поперекової ділянки, які відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (а.к.п. 68-74, т. 3).

Висновок експерта № 935 від 23.09.2013 року, згідно з яким при проведенні судово-медичної експертизи пари босоніжок за матеріалами кримінального провадження, встановлено що на наданій на дослідження парі босоніжок (об. 1-7), вилученій при огляді місця події на 17 км. Брест-Литовського шосе в м. Києві, виявлена кров людини. При встановлені групової належності виявлений антиген А, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілої ОСОБА_14 (а.к.п. 220-224, т. 3).

Висновок експерта № 378 від 23.09.2013 року, згідно з яким при проведенні судово-медичної експертизи п'яти серветок за матеріалами кримінального провадження, встановлено, що на наданих на дослідження чотирьох паперових серветках (об. 2-5), вилучених при огляді місця події на 17 км. Брест-Литовського шосе в м. Києві, виявлена кров людини. При встановлені групової належності виявлений антиген А, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілої ОСОБА_14 (а.к.п. 226-230, т. 3).

Висновок експерта № 380 від 23.09.2013 року, згідно з яким при проведенні судово-медичної експертизи жіночої сукні за матеріалами кримінального провадження, встановлено, що на наданій на дослідження жіночій сукні (об. 1-7), вилученій при огляді місця події на 17 км. Брест-Литовського шосе в м. Києві, виявлена кров людини. При встановлені групової належності в об. 2, 4-7 виявлений антиген А, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілої ОСОБА_14 (а.к.п. 240-244, т. 3).

Висновок експерта № 1643/е від 28.10.2013 року, згідно з яким при судово-медичній експертизі ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_8 за матеріалами кримінального провадження, встановлено, що у ОСОБА_16 виявлені такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма:рани - лобної області зліва (довжиною до 8 см., дно - м'які тканини), з переломом лобної кістки зліва, лінія якого розповсюджується на передню черепну ямку; правої надбрівної ділянки (довжиною до 7,5 см. - дно - м'які тканини); потиличної ділянки (довжиною до 4 см., дно - м'які тканини), з наявним переломом потиличної кістки зліва, лінія якого розповсюджується на задню черепну ямку; тьмяно-потиличної ділянки (довжиною до 3,5 см., дно - м'які тканини), з наявністю крововиливів у м'які тканини в проекції згаданих ран; синці та осадження м'яких тканин голови) і, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя); синці та осадження м'яких тканин грудної клітки, кінцівок, які відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (а.к.п. 1-6, т. 4 )

Висновок експерта № 236/ц від 25.10.2013 року, яким встановлено, що при судово-цитологічному дослідженні недопалків сигарет «Прилуки» (об.1) та «Winston» (об.2) виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО. Дані сигарети могли бути викурені особою, в крові якої містяться антигени А і Н в різній комбінації по системі АВО. Домішки слини від ОСОБА_4 (антиген Н) не виключаються (а.к.п. 12-18, т. 4).

Дані висновки експертиз ніким не оспорюються, відповідають обставинам події, а тому суд вважає їх належними і допустимими і покладає в основу вироку.

Інші письмові докази, досліджені у судовому засіданні, суд не бере до уваги, оскільки вони як не доводять вину обвинувачених, так і не спростовують її.

Сторона обвинувачення проти закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами не заперечувала, сторона захисту - заперечувала, посилаючись на те, що в судовому засіданні не допитано всіх свідків захисту, а саме - свідків, які були понятими під час проведення слідчих дій.

Клопотання про виклик зазначених свідків захисту було подано захисником під час судового засідання 16.09.2014 р. Зазначені свідки про час та місце проведення судового засідання були повідомлені відповідно до ст. 135 КПК України шляхом здійснення виклику повісткою (а.к.п. 86-93, т. 3, 220-224, т. 4).

Однак, всупереч ст. 327 КПК України, стороною захисту прибуття до суду вказаних свідків забезпечено не було. 21.10.2014 р. судом присяжних було обмежено процесуальними строками забезпечення стороною захисту прибуття до суду вказаних свідків - 23.10.2014 р. Клопотань від сторони захисту про привід цих свідків до суду не надходило.

У зв'язку з тим, що захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 неодноразово стверджував, що він не знає такої норми КПК України, яка б покладала на сторону захисту обов'язок забезпечити прибуття до суду свідків. У зв'язку з чим судом у судовому засіданні роз'яснено захиснику норми ст. 327 КПК України.

Обвинуваченими та захисниками заявляються численні клопотання, в т. ч. щодо залучення захисника, які не підтверджені документально або в інший спосіб про його дійсні наміри; клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, однак обвинуваченими з 27.11.2013 р. і до 23.10.2014 р. жодного разу не було заявлено про бажання ознайомитися з ними.

Суд присяжних такі дії сторони захисту розцінює як спробу свідомо затягнути судовий розгляд даного кримінального провадження, що може призвести до порушення розумних строків розгляду справи, оскільки сторона захисту знає, що 31.10.2014 р. у присяжних, які беруть участь у даному кримінальному провадженні, закінчуються повноваження, а потерпілий ОСОБА_16 може бути етапований до місць позбавлення волі для відбування покарання за іншим кримінальним провадженням.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, а також незважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не визнали своєї вини в інкримінованих їм злочинах та відмовились від дачі показів згідно ст. 63 Конституції України, суд приходить до висновку про те, що вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доведена в повному обсязі, підтверджується сукупністю досліджених доказів, які є належними та допустимими.

Позицію обвинувачених, підтриману стороною захисту, щодо впертого та надуманого відхиляння доказів вини суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він своїми умисними діями, що виразилися в незаконному позбавленні волі і викраденні ОСОБА_16, вчинені з корисливих мотивів, способом небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, яке супроводжувалися заподіянням йому фізичних страждань; за попередньою змовою групою осіб, скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_16, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; за попередньою змовою групою осіб, вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Дії ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187 , ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він своїми умисними діями за попередньою змовою групою осіб, скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_16, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; за попередньою змовою групою осіб вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд згідно з вимогами ст. ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів - згідно із ст. 12 КК України два з яких є особливо тяжкими злочинами проти здоров'я та життя людини, один - середньої тяжкості, дані про особу винного: молодий вік, має місце реєстрації, за місцем навчання в школі та коледжі характеризується позитивно, стан його здоров'я, має матір, яка є інвалідом третьої групи, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, не працюючого, зі слів перебуває у цивільному шлюбі та має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, а також конкретні обставини, спосіб, обстановку вчинених ним злочинів, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_4, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд згідно з вимогами ст. ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами проти здоров'я та життя людини, дані про особу винного: має постійне місце проживання, надані до суду дві характеристики з місця проживання: позитивну та негативну, стан його здоров'я, є потерпілим 4 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, має матір, яка є пенсіонером та хворіє, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, не працює, не одружений, раніше не судимий, а також конкретні обставини, спосіб, обстановку вчинених ним злочинів. Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_5, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд бере до уваги той факт, що відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід'ємним правом людини, ніхто не може бути свавільно його позбавлений, у зв'язку з чим при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважає, що їх виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і міра покарання повинна бути пов'язана з позбавленням волі та визначена у межах санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд присяжних, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;

- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 16 серпня 2013 року, тобто з моменту його затримання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_5 призначити у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 06 жовтня 2013 року, тобто з моменту його затримання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави - 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок за проведення «трасологічної експертиз»; 391 (триста дев'яносто одну) гривню 20 копійок за проведення «дактилоскопічної експертизи»; 391 (триста дев'яносто одну) гривню 20 копійок за проведення «дактилоскопічної експертизи»; 586 (п'ятсот вісімдесят шість) гривень 80 копійок «за проведення трасологічної експертизи» витрат солідарно.

Речові докази: автомобіль «Гонов», д.н. НОМЕР_1, повернути законному володільцеві; речові докази згідно постанови від 02.11.2013 р., які передано на зберігання до камери схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві - повернути законному володільцеві, а цигарки, шматочки ґрунту - знищити; речові докази згідно постанов від 21.10.2013 р. та 31.10.2013 р., які передано на зберігання до камери схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя: НОВИК В.П.

Суддя: ЖУРИБЕДА О.М.

Присяжні: СИПКО О.Г.

ПОКИДЬКО Г.В.

БОВТУН Н.М.