Вирок № 41072041, 20.10.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/1320/2012

Провадження №1/761/30/2014

В И Р О К

іменем України

20 жовтня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Козятник Л.Г.

при секретарях Павко К.М., Медицькій У.І.,

Бондару В.О., Лещишину Н.А.

за участю прокурорів Попова А.О., Галаєва Р.Ш., Голуба Є.В., Приходька Г.О., Бондара М.В., Перебойчук А.С.,Тимошенко Н.М., Назарука В.С., Клюшніченка Д.Ю., Панасюк Н.В., Денисенко О.П.,

Мурачова Р.В.

потерпілого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ташкент Узбекистан, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

31 січня 2006 року в Шевченківській районній в м. Києві державній адміністрації було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастстеп» (код ЄДРПОУ 34003271).

Згідно з протоколом № 1 засідання загальних зборів учасників ТОВ «Фастстеп» від 24 січня 2006 року ОСОБА_7 був призначений на посаду директора ТОВ «Фастстеп».

Приблизно в квітні місяці 2008 року, в ОСОБА_7 разом з невстановленою особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого у великих розмірах, а саме, грошовими коштами в сумі 25000 доларів США, що належать ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого у великих розмірах, ОСОБА_7 за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, запропонував ОСОБА_4 надати йому гроші в сумі 25000 доларів США для розвитку ТОВ «Фастстеп», а також за частку в статутному капіталі ТОВ «Фастстеп». За отримані від ОСОБА_4 гроші, ОСОБА_7 повинен був придбати млин для переробки перліту і в подальшому створити разом із ОСОБА_4 нове підприємство, прибутки від діяльності новоствореного підприємства останні повинні були ділити порівну.

25 квітня 2008 року, в денний час, за попередньою домовленістю ОСОБА_7 спільно з невстановленою особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, прийшли до ОСОБА_4 за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_2, де ОСОБА_7 отримав як директор ТОВ «Фастстеп» від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 25000 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 25 квітня 2008 року складало 126250 грн., на розвиток ТОВ «Фастстеп» і за частку ОСОБА_4 в статутному капіталі ТОВ «Фастстеп». Згідно домовленостей між ОСОБА_4 і ОСОБА_7, останній повинен був вкласти отримані від ОСОБА_4 гроші в придбання і монтаж млину з переробки перліту, а також на ввезення із Вірменії перлітової сировини для подальшої її переробки і реалізації.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого у великих розмірах за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_7, створюючи ілюзію перед ОСОБА_4 про чесність своїх намірів, 25 квітня 2008 року відповідно до протоколу № 1/2008 загальних зборів учасників ТОВ «Фастстеп» передав ОСОБА_4 свою частку в статутному капіталі ТОВ «Фастстеп» в розмірі 33%, що складало 17160 грн.

У подальшому, ОСОБА_7 грошові кошти, отримані від ОСОБА_4, на розрахункові рахунки ТОВ «Фастстеп» не вніс, статутний капітал ТОВ «Фастстеп» не поповнив, обладнання, а саме, млин з переробки перліту не придбав, перлітову сировину на ТОВ «Фастстеп» не завіз, гроші витратив на власні потреби.

Таким чином, ОСОБА_7 спільно з невстановленою особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, своїми злочинними діями спричинили ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 126250 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні злочину щодо потерпілого ОСОБА_4 не визнав та дав показання, згідно з якими, він особисто у потерпілого ОСОБА_4 у борг грошей не брав, при цьому, ним, як директором ТОВ «Фастстеп» було отримано від потерпілого ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 25000 доларів США за частку останнього в статутному капіталі даного товариства та для ведення господарської діяльності цього товариства, що зазначено в розписці. Потерпілий ОСОБА_4 став співзасновником ТОВ «Фастстеп» з часткою 33%. Отримані від потерпілого ОСОБА_4 грошові кошти, він витратив на ремонтні роботи товариства, придбав насоси, виплатив заробітну плату працівникам. Зазначив, що з потерпілим вони обговорювали багато проектів, у тому числі, предметом їх розмов був і млин для переробки перліту. Вважав, що між ним та потерпілим ОСОБА_4 склалися цивільно-правові відносини.

Не зважаючи на невизнання своєї винуватості підсудним ОСОБА_7, винуватість останнього підтверджується дослідженими та перевіреними судом доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 дав показання, згідно з якими, приблизно в листопаді - грудні 2007 року за пропозицією підсудного ОСОБА_7 він зустрівся з останнім та його братом ОСОБА_5 в кафе «Барон Мюнхаузен», де ОСОБА_7 повідомив про його з братом намір створити підприємство з переробки перліту, при цьому, ОСОБА_7 запропонував йому багато бізнес-проектів. З даного приводу між ними велися переговори, приблизно до 2008 року. За результатами переговорів, він та ОСОБА_7 домовилися створити підприємство з переробки перліту ТОВ «Перліт Інвест», засновниками якого вони будуть удвох, крім того, за словами ОСОБА_7 та його брата ОСОБА_5, нове підприємство повинно було запрацювати в серпні - вересні 2008 року, обіцяли йому великі прибутки. Також ОСОБА_7 брат ОСОБА_5 повідомив йому, що є співвласником кар'єру з видобутку перліту у Вірменії та запевнив, що буде поставляти перліт для переробки підприємству, що планувалося створити. У подальшому, 25 квітня 2008 року він з ОСОБА_7 уклали договір переуступки, відповідно до якого останній передав йому свою частку в статутному капіталі ТОВ «Фастстеп», а він, у свою чергу, в цей же день передав ОСОБА_7 під розписку як директору ТОВ «Фастстеп» 25000 доларів США. Відповідно до розписки, яку йому надав ОСОБА_7, датовану 25 квітня 2008 року, останній отримав від нього 25000 доларів США за його частку в статутному фонді ТОВ «Фастстеп» та на розвиток фірми. Разом з тим, гроші він передав ОСОБА_7 як директору ТОВ «Фастстеп» для розвитку бізнесу, а саме, придбання, монтаж та установку млина з переробки перліту, а в розписці про це не зазначено, оскільки він повірив ОСОБА_7 на слово. Зауважив, що статутний капітал ТОВ «Фастстеп» був повністю заповнений, що було відомо ОСОБА_7, тому не було необхідності вносити грошові кошти за його частку. Після цього, в кінці травня 2008 року він намагався зустрітися з ОСОБА_7, однак останній в телефонному режимі повідомив, що його гроші знаходяться у брата ОСОБА_5 та всі питання вже вирішено. В кінці літа 2008 року ОСОБА_7 електронною поштою направив йому документи, в яких була зазначена сума 2000000 грн. та зі слів ОСОБА_7 саме таку суму він витратив на створення підприємства. Пізніше, він зустрівся з ОСОБА_7, який надав йому пакет документів на підтвердження вартості проведених робіт по створенню підприємства та його, ОСОБА_4, частка в статутному капіталі підприємства, що планувалося створити, складала лише 15%. Такі дії ОСОБА_7 обурили його та він став усі розмови з останнім записувати на диктофон. Також він запідозрив, що ОСОБА_7 обдурює його, у зв'язку з чим, дав йому строк до 01 січня 2009 року повернути гроші. Після цього, ОСОБА_7 перестав виходити з ним на зв'язок. На початку 2009 року йому зателефонував ОСОБА_7 брат ОСОБА_5 та почав погрожувати, сказав, щоб він сидів тихо, а гроші йому повернуть. Після цього, він став шукати способи зв'язатися з ОСОБА_7, в ході чого йому стало відомо, що ТОВ «Фастстеп» не працює та існує інше ТОВ «Перліт Інвест», одним із засновників якого є ОСОБА_7 Останній так і не виходив з ним на зв'язок, грошей в сумі 25000 доларів США не повернув, домовленостей не виконав, що стало підставою для звернення до міліції із заявою про шахрайські дії ОСОБА_7 Коли був затриманий ОСОБА_7, то його захисники в рахунок відшкодування заподіяної шкоди запропонували частку ОСОБА_7 в ТОВ «Перліт Інвест». У подальшому він уклав з ОСОБА_7 12 квітня 2012 року договір переуступки частки останнього в ТОВ «Перліт Інвест», в результаті чого йому було виплачено вказаним товариством 300600 грн. Вважав, що ОСОБА_7 вчинив щодо нього шахрайські дії, він запевняв його разом зі своїм братом ОСОБА_5 у вигідності проекту щодо переробки перліту, обіцяв великі прибутки від даного бізнесу, що брат ОСОБА_5 є співвласником кар'єру у Вірменії та буде поставляти для підприємства, яке вони планували створити, перліт для переробки, крім того, ОСОБА_7 не придбав млин для переробки перліту, на який він передав гроші в сумі 25000 доларів США, створив нове ТОВ «Перліт Інвест» з іншими особами, а отримані від нього грошові кошти привласнив. Просив залишити без розгляду заявлений ним цивільний позов у зв'язку з повним відшкодуванням завданого йому збитку.

Свідок ОСОБА_9 на досудовому слідстві дала показання, оголошені в порядку ст. 306 КПК України 1960 року, згідно з якими, приблизно в квітні - травні 2008 року за місцем мешкання її та сина ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3, прийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_5. Останнній, тобто ОСОБА_5, перебуваючи в квартирі, став вмовляти її та сина ОСОБА_4 дати їм 25000 доларів США для купівлі млина з переробки перліту. Зі слів ОСОБА_5, в серпні місяці 2008 року її син ОСОБА_4 переріже стрічку та офіційно відкриє даний млин, який буде приносити великі прибутки. Також ОСОБА_5 повідомив, що він є співвласником кар'єру з видобутку перліту у Вірменії та запевнив, що не буде проблем з поставки перліту на територію України. Після розмови, її син ОСОБА_4 взяв 25000 доларів США та вони утрьох кудись поїхали. В той же день, її син ОСОБА_4 повернувся та повідомив, що передав братам ОСОБА_5 гроші в сумі 25000 доларів США, а останні написали йому розписку. У подальшому, млин ніхто не відкрив, гроші її сину ОСОБА_4 ніхто не повернув, що стало приводом для звернення сина до міліції (т. 4 а.с. 1-4).

Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_9, суд не вбачає підстав піддавати сумніву їх показання щодо передачі ОСОБА_7 потерпілим ОСОБА_4 грошей в сумі 25000 доларів США для придбання млина з переробки перліту. При цьому, показання з даного приводу потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_9 є послідовними, логічними та узгоджуються між собою.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання, згідно з якими, він працює в ПрАТ «АМВ», яке знаходиться в м. Біла Церква та займається виробництвом і переробкою перліту. На вказане товариство з ТОВ «Фастстеп» здійснювалася поставка перлітової руди для переробки, з даного приводу він зустрічався з ОСОБА_7 та його братом. Потім йому стало відомо, що ТОВ «Фастстеп» було перереєстровано в ТОВ «Перліт Інвест», директором якого був ОСОБА_12 Зазначив, що влітку 2008 року ОСОБА_4 приїздив до них на територію заводу в м. Біла Церква, де зберігалися ящики, в яких зі слів ОСОБА_7 знаходився млин для переробки перлітової руди. Як з'ясував його знайомий через мережу Інтернет, вартість такого млину становить від 30000 до 50000 грн. Зі слів потерпілого ОСОБА_4 йому відомо, що останній передав ОСОБА_7 25000 доларів США, при цьому, потерпілий показував йому розписку, крім того, потерпілий повідомив йому, що є співзасновником ТОВ «Фастстеп».

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дав показання, згідно з якими, він працював на ЗАТ «Завод Керамперліт», що знаходився в м. Києві на вул. Межигірська, який, зокрема, займався виготовленням перліту. Підсудний ОСОБА_7 цікавився в нього з приводу переробки перлітової руди та казав, що бажає відкрити таке підприємство. Оскільки він досконало знав механізм та технологію з приводу переробки даної сировини, то давав поради ОСОБА_7, а також у зв'язку з тим, що в 2007 році завод закрили, то він віддав ОСОБА_7 спроектований особисто подрібнювач для перліту, при цьому, ніяких грошових коштів за даний подрібнювач йому ОСОБА_7 не передавав.

Згідно з даними, що містяться у протоколі очної ставки від 15 жовтня 2011 року, проведеної між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7, останній підтвердив факт отримання від ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 25000 доларів США для реалізації спільного проекту по переробці перліту, при цьому, ТОВ «Фастстеп» за гроші передані ОСОБА_7 потерпілим ОСОБА_4 повинно було придбати млин для переробки перліту. Крім того, ОСОБА_7, повідомивши про те, що отримані від потерпілого ОСОБА_4 грошові кошти він витратив на поточну діяльність ТОВ «Фастстеп» та на придбання обладнання для млина, не зміг пояснити на яку суму та коли він закупив обладнання, а також яку суму та коли він вніс на рахунок ТОВ «Фастстеп». Також, ОСОБА_7 підтвердив, що потерпілий ОСОБА_4, будучи введеним у склад засновників ТОВ «Фастстеп» з часткою 33%, не отримував ніяких прибутків від діяльності даного товариства. При цьому, ОСОБА_7 не заперечив, що потерпілий ОСОБА_4 неодноразово звертався до нього з приводу повернення грошей в сумі 25000 доларів США (т. 4 а.с. 101-113).

Згідно з даними, що містяться у протоколі очної ставки від 21 листопада 2011 року, проведеної між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7, останній підтвердив, що придбаний ним дезінтегратор знаходиться в ТОВ «Перліт Інвест» та використовується в діяльності даного товариства (т. 4 а.с. 114-125).

Згідно з даними, що містяться у копії розписки, наданої потерпілому ОСОБА_4 та датованої 25 квітня 2008 року, від імені ОСОБА_7, останній як засновник ТОВ «Фастстеп» отримав від ОСОБА_4, нового засновника ТОВ «Фастстеп» грошові кошти в сумі еквівалентній 25000 доларів США за курсом НБУ, за його частку в статутному капіталі та на розвиток фірми. Вказані кошти ОСОБА_7 взяв від імені та за дорученням ТОВ «Фастстеп» і його засновників (т. 1 а.с. 101).

Згідно з даними, що містяться у виписках по особовому рахунку НОМЕР_3, відкритого в ПАТ «Брокбізнесбанк» та належного ТОВ «Фастстеп», за період з 21 лютого 2006 року по 07 жовтня 2011 року, останні розрахунки по даному рахунку здійснювалися 29 лютого 2008 року (т. 3 а.с. 21-28).

Згідно з даними, що містяться у виписках по особових рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, відкритих в ПАТ «Сведбанк» та належних ТОВ «Фастстеп», за період з 25 квітня 2008 року по 21 вересня 2011 року, статутний капітал ТОВ «Фастстеп» за вказаний період часу не поповнювався (т. 3 а.с. 60-114).

Згідно з висновком експерта № 962 від 29 листопада 2011 року, рукописний текст та підпис у розписці від 25 квітня 2008 року, виконані ОСОБА_7, а не іншою особою (т. 1 а.с. 136-145).

Таким чином, оцінивши в сукупності зібрані у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає наведені вище докази достовірними, допустимими та достатніми для висновку про доведеність винуватості підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах.

Разом з тим, кваліфікація дій підсудного ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 190 КК України за ознакою вчинення даного злочину повторно, яку інкриміновано йому органом досудового слідства, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно з ч. 1 примітки до ст. 185 КК України, у ст. ст. 185, 186 та 189 - 191 КК України повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК України.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, тобто злочин, за який його визнано винуватим у даній справі, ним вчинено вперше, а тому відсутні правові підстави для кваліфікації дій підсудного за ознакою повторності.

Суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_7 про невизнання своєї винуватості в інкримінованому йому злочині, вважаючи це способом захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, крім того, такі показання підсудного спростовуються наведеними вище доказами, які суд покладає в основу вироку.

Також голослівними є доводи підсудного ОСОБА_7 та його захисників про цивільно-правовий характер відносин між підсудним і потерпілим ОСОБА_4, що на їх думку підтверджується наявністю розписки, а також відсутністю заподіяної шкоди, з огляду на її відшкодування потерпілому в повному обсязі. Так, про умисел підсудного ОСОБА_7 на шахрайське заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4 свідчить те, що після отримання грошових коштів ОСОБА_7 не виконав і не збирався виконувати зобов'язання перед потерпілим ОСОБА_4 щодо придбання млина для переробки перліту, про що ОСОБА_7 неодноразово заявляв в судовому засіданні, посилаючись на зміст розписки, наданої ним потерпілому, в якій не зазначено про отримання ним грошових коштів на придбання вказаного обладнання, крім того, отримані від потерпілого гроші, останньому не повернув, став уникати спілкування з потерпілим. Та обставина, що в ході судового розгляду потерпілому ОСОБА_4 відшкодовано в повному обсязі в сумі 300600 грн. заподіяну йому шкоду, може свідчити лише про посткримінальну поведінку підсудного ОСОБА_7, а не про відсутність складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Таким чином, на переконання суду, в момент добровільної передачі потерпілим ОСОБА_4 підсудному ОСОБА_7 грошових коштів, останній вже мав намір не повертати отримане, що свідчить про протиправність його дій, а не про цивільно-правовий характер їх відносин.

Обираючи підсудному ОСОБА_7 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про його особу, а саме, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку в лікарів нарколога і психіатра, характеризується позитивно, є військовим пенсіонером, крім того, суд бере до уваги думку потерпілого щодо призначення підсудному покарання, не пов'язаного з реальним його відбуттям.

В якості обставини, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_7 у відповідності до ст. 66 КК України, - суд вважає можливим врахувати добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_7 у відповідності до ст. 67 КК України, - судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого злочину, дані про особу підсудного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статті, за якою визнав його винуватим, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових злочинів, призначеним відповідно до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особу підсудного ОСОБА_7, зокрема, вчинення злочину вперше, його посткримінальну поведінку, наявність обставини, яка пом'якшує його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, наявність постійного місця проживання, суд вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Що ж стосується заявленого потерпілим ОСОБА_4 цивільного позову, який останній просив залишити без розгляду у зв'язку з відшкодуванням завданого йому збитку в сумі 300600 грн., то з огляду на положення вимог ст. 328 КПК України 1960 року, яка регулює питання розв'язання цивільного позову у кримінальній справі, в задоволенні позовних вимог потерпілого ОСОБА_4 слід відмовити.

Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 81 КПК України 1960 року.

Питання щодо судових витрат, пов'язаних з проведенням у справі судової експертизи, підлягає вирішенню відповідно до ст. 93 КПК України 1960 року.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року, п. 11 розділу XI «Перехідних положень КПК України», суд

з а с у д и в :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишити без задоволення у зв'язку з відшкодуванням завданого йому збитку.

Речові докази відповідно до постанови старшого слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 23 грудня 2011 року - зберігати в матеріалах кримінальної справи (т. 1 а.с. 186-187).

Стягнути з ОСОБА_7 судові витрати на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві в сумі 3037 (три тисячі тридцять сім) гривень 82 копійки (т. 1 а.с. 135).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_7 у вигляді підписки про невиїзд - залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя