Ухвала суду № 41070548, 21.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3537/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Совгири Д. І. Сторчака В. Ю.

секретар судового засідання: Сокольвак Ю.В.

за участю:

представника позивача: Томенка Р.В.

представника відповідача: Гуменюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповдальністю - підприємство "АВІС" (далі - позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2014 року позивачем було подано до Вінницького окружного адміністративного суду заяву про прийняття додаткового рішення про стягнення на користь позивача з Державного бюджету витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 20 019, 20 грн. шляхом безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2014 у задоволені вказаної заяви відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким подану ним заяву про винесення додаткового рішення задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2013 у справі № 802/3537/13-а за клопотанням позивача було призначено судово - економічну експертизу. Вказаною ухвалою визначено, що витрати пов'язані із проведенням експертизи віднесено на рахунок позивача.

10 лютого 2014 Вінницький окружний адміністративний суд задовольняючи частково адміністративний позов позивача не вирішив питання розподілу судових витрат пов'язаних із проведенням експертизи, в зв'язку з чим позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про прийняття додаткового судового рішення.

На підтвердження підстав для прийняття додаткової постанови позивач при розгляді заяви надав платіжне доручення № 12765 від 30.10.2013 про оплату судово-економічної експертизи. У заяві позивач також зіслався, що представником позивача не надано суду, а судом не витребувано з власної ініціативи та не досліджено документів про оплату судово-економічної експертизи при прийнятті основного рішення у справі. Крім того, до заяви позивачем надано розрахунок загальної вартості проведеної судово - економічної експертизи.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що додаткове судове рішення може бути прийняте на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду. При цьому, судове засідання із розгляду питання про прийняття додаткового судового рішення не є складовою частиною судового розгляду і не може використовуватись для дослідження нових доказів та доказів яким суд не дав оцінки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Зокрема до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Статтею 92 КАС України передбачено, що експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу.

При цьому в силу ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України.

Зі змісту даної норми вбачається, що обов'язковими умовами присудження судових витрат є документальне підтвердження даних витрат і здійснення даних витрат під час розгляду справи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи і не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні документальне підтвердження судових витрат, що понесені позивачем на проведення судово-економічної експертизи на дату прийняття основної постанови по даній справі, позивачем до суду надане не було.

Водночас додаткове судове рішення може бути прийняте на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду. При цьому, судове засідання із розгляду питання про прийняття додаткового судового рішення не є складовою частиною судового розгляду і не може використовуватись для дослідження нових доказів та доказів яким суд не дав оцінки.

Таким чином додаткова постанова не може ухвалюватися на підставі додатково поданих доказів про розмір та склад судових витрат. Так, не допускається подання документів, що підтверджують розмір витрат на проведення судових експертиз, і їх включення до складу судових витрат після прийняття постанови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 1 ст. 168 КАС України для постановлення додаткового рішення.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо неможливості віднесення до судових витрат, здійснених позивачем, витрат на проведення судово-економічної експертизи, оскільки на дату прийняття постанови по даній справі, позивачем не ставилось питання про стягнення з відповідача зазначених судових витрат та в судовому засіданні не досліджувались такі документи, що підтверджували б витрати на проведення судово-економічної експертизи, а були долучені до заяви, яка подана після винесення постанови.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 жовтня 2014 року .

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Совгира Д. І.

Сторчак В. Ю.