Рішення № 41070285, 07.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15823/14 07.10.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторсько-будівельний центр"

До Приватного підприємства "Соло"

Про стягнення 48 125,56 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - представник

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько будівельний центр» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Соло» про стягнення 48 125,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2014 порушено провадження у справі № 910/15823/14, розгляд справи призначено на 20.08.2014.

15.08.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 20.08.2014 представники сторін не з'явились.

Ухвалою суду від 20.08.2014 відкладено розгляд справи на 07.10.2014.

У судовому засіданні 07.10.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 07.10.2014 року не з'явився, вимоги ухвал суду від 01.08.2014 року та 20.08.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг спецтехніки № 0302.

Відповідно до п. 1.1-1.2 Договору, в порядку та на умовах, визначених договором, виконавець зобов'язується надати замовникові послуги спецтехніки, пов'язані з обслуговуванням потреб замовника, а замовник зобов'язується надавати замовлення на виконання послуг, приймати та своєчасно оплачувати надані послуги. На підтвердження надання виконавцем послуг за цим договором, складаються відповідні Акти виконаних робіт.

В матеріалах справи наявні акти надання послуг підписані уповноваженими представниками сторін № 21 від 13.02.2014 на суму 10 000 грн. та № 39 від 16.04.2014 на суму 43 750, 56 грн.

Згідно п. 3.3 Договору всі платежі здійснюються на банківський рахунок виконавця, на підставі актів виконаних робіт протягом 3 банківських днів після підписання актів виконаних робіт.

Позивач зазначає , що зобов'язання за огиром відповідач виконав частково, оскільки ним сплачено вартість робіт відповідно до акту № 21 від 13.02.2014 на суму 10 000 грн.

За таких обставин Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторсько-будівельний центр" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 43750,56 грн. основного боргу, 4375 грн штрафу у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором .

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином за., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього станом виникла заборгованість у розмірі 43 750,56 грн.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 43 750,56 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за договором у розмірі 43 750,56 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 375,00 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору .

Відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку прострочення платежів за договором, сторона, яка прострочила повинна на вимогу іншої сторони сплатити їй штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу, а також пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Перевіривши розрахунок штрафу позивача суд прийшов до висновку про задоволення штрафу у розмірі 4 375,00 грн.

Відшкодування витрат на оплату судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається судом на відповідача.

Позивачем також заявлено вимогу про покладення на відповідача витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 5 000,00 грн. відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Так, відповідно до пункту 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 16.01.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

В якості доказів понесення вказаних витрат представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 28.07.2014 року, укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_1, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, копію банківської виписки з рахунку адвоката ОСОБА_1 за період з 01.07.2014 року по 30.07.2014 року про перерахування 5 000,00 грн. за послуги відповідно РФ №8 від 28.07.2014, довідку адвоката ОСОБА_1 про отримання від позивача 5 000,00 грн., як гонорару за правову допомогу згідно Договору від 28.07.2014 року, що підтверджує їх оплату та відповідає вимогам статей 44, 48 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 5 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката з урахуванням вищевказаних вимог підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити,

2. Стягнути з Приватного підприємства "Соло" ( 04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, 10, код ЄДРПОУ 32556975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторсько-будівельний центр" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27/2, код ЄДРПОУ 38408113) основний борг в розмірі 43 750 (сорок три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 56 коп., штраф у розмірі 4 375 (чотири тисячі триста сімдесят п'ять) грн., судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 13.10.2014.

Суддя Л.В. Прокопенко