Вирок № 41069897, 23.10.2014, Тетіївський районний суд Київської області

23.10.2014 Провадження по справі № 1-кп/380/115/14

Справа № 380/1641/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Косович Т.П.

при секретарі: Козуб І.С.

з участю прокурора: Меленчука О.П.

обвинуваченого: ОСОБА_1

потерпілої: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальне провадження № 12014110000000263 за обвинуваченням :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого трактористом в ТОВ «Агро-Дібрівка», одруженого, військовозобов»язаного, в силу ст. 89 КК України не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачає відповідальність за ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 02.09.2014 року близько 9 години 30 хв. керуючи технічно справним навантажувачем «Manitou ML731Т» реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Агро-Дібрівка», в порушення вимог п.1.3, п.1.5,п.2.3»б», п.10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2012 року ( далі ПДР), здійснюючи маневр руху заднім ходом у складському приміщенні № 14 на території ТОВ «Агро-Дібрівка» по вул. Космонавтів,20 в с. Дібрівка Тетіївського району Київської області, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перебував біля задньої частини навантажувача.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер у кареті швидкої медичної допомоги.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 41 від 03.09.2014 року смерть ОСОБА_3 настала внаслідок закритої травми грудної клітки та живота, численних переломів кісток скелету. Описані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та перебувають у прямому причинному зв»язку із настанням смерті.

Грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п.1.3., 1.5,2.3.»б»,10.9 Правил Дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв»язку із виникненням дорожньо-траснпортної пригоди та наслідками, що настали у вигляді смерті ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, ствердив суду обставини його вчинення, встановлені під час досудового розслідування, пояснивши, що він дійсно 02.09.2014 року близько 9 год. 30 хв. в складському приміщенні ТОВ «Агро-Дібрівка» в с. Дібрівка по вул. Космонавтів,20 керуючи навантажувачем, здійснював маневр руху заднім ходом, перед початком якого подав звуковий сигнал, проте не помітив ОСОБА_3, який перебував біля задньої частини навантажувача та допустив на нього наїзд, який від отриманих травм помер. Вказав суду, що він розкаюється у вчиненому та просив суворо не карати його, а також не позбавляти права керувати транспортними засобами, поскільки професія водія є єдиним джерелом його доходу і, в такому разі, поставить його сім»ю в тяжке матеріальне становище.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що ОСОБА_3 - це її батько, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Обставини ДТП їй не відомі. Вказала, що матеріальних претензій до обвинуваченого вона не має, просила суд не призначати йому покарання, пов»язане з позбавленням волі та не позбавляти права керувати транспортними засобами.

Суд, приймаючи до уваги, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю, заслухавши думку учасників судового провадження, з»ясувавши чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз»яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення цілком доведена і його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли смерть ОСОБА_3

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який в силу ст. 89 КК України не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, а також обставини, що пом»якшують і обтяжують покарання.

Як пом'якшуючі його вину обставини, суд враховує щире каяття, визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд не встановив.

Враховуючи всі обставини по справі, позицію потерпілої, яка просила суд не позбавляти волі обвинуваченого та не позбавляти його права керувати транспортними засобами, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, за якою його визнано винним у виді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком два роки із зобов»язанням відповідно до ст. 76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України судові витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст. 373-376 Кримінального процесуального кодексу України суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 ( два) роки.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судових інженерно-технічних експертиз № 389 від 24.09.2014 року та № 390 від 24.09.2014 року у розмірі 856 (вісімсот п»ятдесят шість) гривень 52 коп. на рахунок 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі міста Києва, код 37975298.

Речові докази по кримінальному провадженню: навантажувач «Manitou ML731Т» реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Агро-Дібрівка» - повернути у розпорядження ТОВ «Агро-Дібрівка» с. Дібрівка вул. Космонавтів,20 Тетіївського району Київської області.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Т. П. Косович