Ухвала суду № 41068191, 22.10.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/2409/2014 Головуючий в І інстанції Гонтар Д.О.

Категорія 19 Доповідач: Колісниченко А.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Колісниченка А.Г.,суддів:Капітан І.А., Радченка С.В., при секретарі:Сікорі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 29.05.2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 29.05.2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 654400 грн., а також судові витрати у сумі 2241, 80 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення, в частині відмови в задоволення позовних вимог пов'язаних з продажем кухонного гарнітуру вартістю 35 000 грн. та визначенні розміру коштів, що підлягають стягненню з відповідачки, порушені норми матеріального та процесуального права, не повно та не всебічно з'ясовані обставини справи. Так, в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 надали суду покази, що на момент передачі будинку, розташованого по вул. Уманській в м. Херсоні від ОСОБА_5 до ОСОБА_6 в будинку був у наявності кухонний гарнітур відповідної якості та складових елементів. Також, свідки зазначили, що після передачі будинку від ОСОБА_6 до ОСОБА_5 кухонного гарнітуру в будинку вже не було. Крім того, суд першої інстанції помилково не врахував доводи представника позивача щодо стягнення з ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 972000 грн. та стягнув з відповідачки значно меншу суму 654400 грн., зазначивши при цьому, що в попередньому договорі розрахунки визначені в національній валюті. Однак такі висновки суду не відповідають вимогам чинного законодавства та умовам попереднього договору, у зв'язку з чим просила рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 щодо стягнення збитків заподіяних продажем кухонного гарнітуру вартістю 35 000 грн. та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 35 000 грн., це ж рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 654400 грн. змінити, стягнувши з ОСОБА_6. на користь ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 972000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, зазначає, що укладаючи попередній договір ОСОБА_5 була обізнана про існування у неї боргових зобов'язань перед банком, але у визначений строк до 31.12.2012 року борг не погасила і не здійснила жодної дії для усунення цієї перешкоди для укладення договору купівлі-продажу. Суд на зазначене уваги не звернув та не надав оцінки зазначеним і підтвердженим обставинам. Крім того, вважає, що судом неправильно були визначені правовідносини сторін за попереднім договором, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права. Просила рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

У письмових запереченнях на апеляцію ОСОБА_6 посилаючись на необґрунтованість доводів ОСОБА_5, просила рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_6 штрафу у розмірі 654400 грн. скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в цій частині відмовити, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Представники ОСОБА_5- ОСОБА_9, ОСОБА_10, у судовому засіданні на задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 наполягали, з підстав зазначених у скарзі. Проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 заперечували.

ОСОБА_6 та її представниця ОСОБА_11, у судовому засіданні на задоволенні своєї апеляційної скарги наполягали. Проти доводів скарги ОСОБА_5 заперечували.

ОСОБА_5 . до суду не з'явилася, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала. За таких обставин, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу без її участі на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, які з'явилися до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно- процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу від 18.09.2008 року за № 5382 набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1

15.01.2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали нотаріально посвідчений попередній договір, за умовами якого сторони домовилися щодо укладення в майбутньому до 31.12.2012 року договору купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого ОСОБА_5 зобов'язалася продати, а ОСОБА_6 придбати житловий будинок АДРЕСА_1 за 2454000, 00 грн., що еквівалентно 330 000, 00 доларів США (а.с.11).

При цьому, сторони погодили наступний порядок розрахунків: при підписанні посвідченні попереднього договору покупець сплачує суму авансу в розмірі 654400 грн., що еквівалентно 80000 дол. США, а решту 1799600 грн., що еквівалентно 22 0000 дол. США, 31.12.2012 року.

Так, п. 2.2 зазначеного договору передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань, передбачених даним договором, винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі авансу протягом двох днів після 31.12.2012 року.

Аналогічна відповідальність передбачена для продавця у разі порушення саме ним своїх зобов'язань і п. 2.5 договору, яким також встановлено обов'язок вказаної сторони повернути в такому випадку авансу.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 03.12.2013 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_12, треті особи: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_13, ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення грошових коштів позовні вимоги задоволено частково, стягнуто на користь позивача аванс за вказаним попереднім договором в сумі 654400, 00 грн. В задоволенні решти позовних вимог, а саме стягнення штрафу в розмірі 654400, 00 грн. за не виконання продавцем умов попереднього договору та грошових коштів сплачених в якості погашення кредитної заборгованості відповідачки ОСОБА_5 в сумі 573600, 00 грн. відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 18.03.2014 року вказане рішення залишено без змін, при цьому в обґрунтуванні висновків щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 654400, 00 грн., колегія суддів погодилася з висновком суду про те, що позивачка не виконала зазначене зобов'язання в обсязі та строки визначені договором, у тому числі, й у спосіб передбачений ст. 537 ЦК України, зазначивши, що саме з вини ОСОБА_6 не відбулося укладення основного договору (а.с.85-86).

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного стану.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи те, що сторони домовилися за умовами дійсного на момент розгляду справи, нотаріально посвідченого, попереднього договору про застосування штрафних санкцій до особи винної у невиконанні зобов'язань, передбачених даним договором, при цьому розмір штрафу передбачений в сумі авансу тобто 654400, 00 грн., а також з урахуванням того, що попередніми судами встановлена вина ОСОБА_6 у неналежному виконання зобов'язання, колегія суддів погоджується із висновком суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення грошових коштів.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду, що позовні вимоги щодо стягнення збитків, заподіяних, за наслідком продажу кухонного гарнітуру вартістю 35000 грн., задоволенню не підлягають, оскільки позивачкою не доведено на факту вчинення відповідачкою дій з відчуження гарнітуру ні причинно- наслідкового зв'язку між діями відповідачки та завданням збитків.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що враховуючи ст.ст. 524, 533 ЦК України сума штрафу, яка підлягає стягненню з ОСОБА_6 становить 972000 грн., що еквівалентно 80000 дол. США., колегія суддів до уваги не приймає, оскільки погоджується із висновком суду про те, що розрахунки в договорі визначені в національній валюті - гривні і тому підстав для стягнення додаткової суми немає.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, оскільки вони не спростовують висновків суду і не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, а відтак і для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відхилити, а рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 29.05.2014 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: