Ухвала суду № 41068007, 16.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4210/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.14р. у справі №826/4210/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправним та скасування рішення від 04.03.14р. №000133.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.14р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування від 04.03.2014 №000133 в частині застосування фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 405 597, 20 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмолено.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що при перевірці позивача встановлено неналежне оформлення ним товарно-транспортних накладних на відвантаження алкогольних напоїв на акцизному складі, що є підставою для застосування фінансових санкцій.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.12р. по 31.12.12р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.12р. по 31.12.12р., за результатами якої складено акт від 28.08.13р. №727/22-1/36499654.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято рішення від 04.03.14р. №000133 про застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 1 450 597,20 грн. на підставі абзацу 16 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Підставою для прийняття спірного рішення слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: пункту 230.15 статті 230 Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 11.01.11р. №14 «Про затвердження Порядку роботи представників органів державної податкової служби на акцизних складах та податкових постах», що полягають у неналежному оформленні товарно-транспортних накладних на відвантаження алкогольних напоїв на акцизному складі, зокрема: відсутня відмітка про погодження відпуску шляхом проставлення штампа «Виїзд дозволено»; на 1-му примірнику відсутній підпис, а на 3-му та 4-му примірниках відмітка про погодження вивозу горілки та лікеро-горілчаних виробів представника податкової інспекції за місцем розташування акцизного складу у наявності; відсутня відмітка про погодження вивозу горілки та лікеро-горілчаних виробів представника податкової інспекції за місцем розташування акцизного складу; на штампі «Виїзд дозволено» відсутній особистий підпис представника податкової інспекції за місцем розташування акцизного складу.

Задовольняючи адміністративний позов в частині, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність на товарно - транспортній накладній особистого підпису представника органу державної податкової служби, за наявності штампу «Виїзд дозволено» не є правовою підставою для відповідальність суб'єкта господарювання, оскільки за законом така відповідальність передбачена лише за відсутність відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову в частині, суд першої інстанції виходив з того, що деякі з товарно-транспортних накладних не містять відповідної відмітки представника органу державної податкової служби на акцизному складі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оспорюваній частині задоволених позовних вимог, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Згідно до пунктів 230.1, 230.2, 230.11 ст. 230 Податкового кодексу України акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку. На акцизних складах постійно діють представники органу державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу. Основним завданням представника органу державної податкової служби на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України.

Згідно до положень п. 230.15 ст. 230 Податкового кодексу України, під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник органу державної податкової служби на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Пунктом 230.18 ст. 230 Податкового кодексу України встановлена пряма заборона на транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі.

Таким чином, податковим законодавством передбачений обов'язок розпорядника акцизного складу, який здійснює відвантаження лікеро-горілчаних виробів, дотримуватися порядку заповнення товарно-транспортної накладної, в якій повинно бути здійснена відмітка представника органу державної податкової служби на акцизному складі про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого підпису, що, відповідно до вимог п. 230.18 ст. 230 Податкового кодексу України, є умовою подальшого транспортування лікеро-горілчаних виробів.

Водночас, абзацом 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР передбачена відповідальність суб'єктів господарювання за транспортування такої продукції без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній про погодження відпуск.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується податковим органом, на товарно - транспортні накладні (окрім від 31.05.12р. №939141 (на суму 2 606,40 грн.); від 31.05.12р. №939223 (на суму 5 628,60 грн.); від 22.08.12р. №091621 (на суму 509,76 грн.); від 22.08.12р. №091677 (на суму 1692,72 грн.) щодо яких судом відмовлено у задоволенні позову), містять штамп «Виїзд дозволено», але не містять підпису представника органу державної податкової служби, яким такий штамп проставлено, а відтак застосування до позивача фінансових санкцій на підставі абз. 16 ч.2 ст. 17 Закону №481/95-ВР є неправомірним.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неналежне виконання представником податкового органу державної податкової служби функціональних обов'язків, таких як непроставлення особистого підпису, при тому що штамп «Виїзд дозволено» ним проставлено та здійснено запис у журналі реєстрації, не може бути правовою підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.14р. у справі №826/4210/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.14р. у справі №826/4210/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 22.10.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.