Ухвала суду № 41067288, 29.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7128/14 Справа № 174/154/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шаповал Г. І. Доповідач - Лаченкова О.В. Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

29 вересня 2014 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Цибук Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, третя особа : ОСОБА_4, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про участь батька у додаткових витратах на дитину, що викликані хворобою дитини, третя особа у справі : ОСОБА_5, -

в с т а н о в и л а:

21 лютого 2014 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, третя особа : ОСОБА_4

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року первісний позов задоволено в повному обсязі.

Зменшено розмір аліментів, що стягуються за рішенням Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 16.09.2010 р., та стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, працюючого в ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського, зареєстрованого за місцем проживання АДРЕСА_1, який має право, згідно відмітки органу податкової служби від 18.06.2007 р. в паспорті НОМЕР_2, виданому 24.03.1997 р. Заводським РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорту без ідентифікаційного номеру, на користьОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Вільногірська, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, яка мешкає та зареєстрована за місцем проживання АДРЕСА_2, аліменти на утримання дитини: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/6 частини щомісячного доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Судові витрати за первісним позовом, в виді судового збору, покладені на відповідача, ОСОБА_2, стягнуто з неї - 243.60 грн. на користь позивача, ОСОБА_3, для відшкодування судових витрат в виді судового збору. Зустрічний позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_3 брати участь у додаткових витратах на дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, що викликані особливими обставинами, пов'язаними з хворобою дитини, та стягнути з нього на користь ОСОБА_2 на зазначені вище цілі кошти в твердій грошовій сумі в розмірі 400.00 грн., щомісячно, до досягнення дитиною 18 років або до одужання дитини.

Допущене негайне виконання рішення в частині стягнення додаткових витрат у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати за зустрічним позовом, в виді судового збору, положено на відповідача, ОСОБА_3, стягнувши з нього - 243.60 грн. в дохід держави України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, та порушення норм матеріального права і норм процесуального права, які призвели до не правильного вирішення по справи по суті.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між сторонами виник спір стосовно зміни розміру аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідача на утримання їх спільної дитини, в зв'язку з зміною сімейного становища платника аліментів та погіршенням його матеріального становища, та спір стосовно стягнення коштів в зв'язку додатковим витратами на дитину, обумовленими особливими обставинами, а саме захворюванням дитини, яке потребує періодичного лікування та медичного обстеження.

Встановлено судом першої інстанції сторони мають спільну дитину: сина ОСОБА_7, 11.02.2009 р. н., який проживає разом з матір'ю, відповідачем у справі, ОСОБА_2, перебуває на її утриманні, власних доходів не має, на утримання якого стягуються за рішенням Вільногірського міського суду від 16.09.2010 р. аліменти з батька, позивача у справі, ОСОБА_3, у розмірі 1/4 частини доходу.

Малолітній ОСОБА_7 страждає хронічними захворюваннями, перебуває на обліку у лікарів і потребує періодичного лікування та медичного обстеження, що підтверджується дослідженими копіями медичних документів та квитанціями про покупку ліків та медичних засобів для лікування дитини.

Після того, як з позивача, за рішенням суду було стягнуто аліменти, він змінив своє сімейне становище, та в період з грудня 2010 р. по вересень 2013 р. став мешкати спільно однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, третьою особою у справі, від якого мають спільну дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, на утримання якої з позивача також за рішенням суду від 10.01.2014 р. було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини його доходу, внаслідок чого змінилося матеріальне становище позивача, оскільки на його утриманні, окрім дитини від першого шлюбу, стала перебувати ще одна дитина.

За грудень 2013 р. - січень 2014 р., має середній заробіток без врахування утриманих обов'язкових платежів, в сумі 5227.24 грн., при цьому з вересня 2013 р. по квітень 2014 р. з заробітної плати були утримані аліменти на загальну суму -12249.71 грн., що складає в середньому - 1531.21 грн. на місяць.

Стосовно доходів позивачки за зустрічним позовом, дані відсутні.

Позивач та відповідач мають задовільний стан здоров'я, що не оспорюється сторонами.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Суд першої інстанції вірно встановив, що згідно ч.1 ст. 182 СК України, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, позивача та відповідача, наявність у відповідача ще однієї дитини, на утримання якої він сплачує аліменти.

Згідно ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) одного із батьків, з якого будуть стягуватися аліменти.

Згідно ч.1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Згідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік», встановлено прожитковий мінімум на 2014 рік: для дітей віком до 6 років - 1032 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років - 1286 грн., прожитковий мінімум для працездатних осіб: 1218 грн., з чого витікає, що 30% відсотків від прожиткового мінімуму дитини відповідного віку буде складати, для дітей до 6 років - 309.60 грн., для дітей від 6 до 18 років - 385.80 грн.; 1/6 частина від середнього доходу ОСОБА_3, в виді зарплати - 5227.24 грн., складає близько - 871.21 грн., що більше двох мінімальних розмірів аліментів на дитину у віці до 6 років, таку ж суму він зобов'язаний сплачувати в виді аліментів на утримання своєї другої дитини у віці до 6 років.

Суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що будь-які причини, що унеможливлюють або звільняють відповідача від обов'язку, щодо сплати аліментів на утримання дитини, на цей час відсутні. Дитина потребує матеріальної допомоги, стан здоров'я відповідача та його матеріальне та сімейне становище дозволяють йому сплачувати аліменти на утримання дитини, проте, з врахуванням того, що на утриманні відповідача стала перебувати ще одна малолітня дитина, суд доходить висновку, що розмір аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача за рішенням суду, слід зменшити до 1/6 частини, що, на думку суду, буде відповідати вимогам розумності та справедливості.

Щодо зустрічних вимог відповідачки про стягнення з позивача додаткових витрат в зв'язку з необхідністю лікування сина.

Суд першої інстанції досконально вивчив надані докази та вірно прийшов до висновку, що позивачка несе додаткові витрати, які викликані особливими обставинами, тобто, в зв'язку з хворобою дитини, проведенням періодичного лікування дитини, проте розмір цих витрат належним чином не встановлений, оскільки надані квитанції на придбання протягом травня 2014 року ліків та медичних засобів не підтверджені фактом перебування дитини на лікуванні в травні 2014 р. і наявністю відповідних рецептурних підтверджень стосовно придбаних ліків позивачкою за зустрічним позовом, тому з врахуванням цієї обставини, на думку суду, зустрічний позов слід задовольнити частково, а саме стягнути грн. щомісячно, до повноліття дитини, або до її одужання. Зазначений розмір відшкодування додаткових витрат за зустрічним позовом буде відповідати вимогам розумності і справедливості, враховуючи рівність сторін в їх правах та обов'язках стосовно утримання їх спільної дитини, з врахуванням особливих обставин, які вимагають додаткових витрат.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції враховуючи рівність прав та обов'язків батька та матері щодо утримання дитини, що згідно ст. 185 СК України,прийшов вірного висновку,що додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед і обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивачки додаткові витрати на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень по ним. Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.

Керуючись ст.ст. 304,307,308, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С.Городнича