Постанова № 41066394, 15.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 р. Справа № 804/10137/14 Дніпропетровський окружний адміністативний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засідання Бурцевої Я.Е.

за участі

представника позивача Тумасова Р.Г.

представника відповідача Колупаєва О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визначити неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2014р. № 000132201, винесене Східно-Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі Акту камеральної перевірки № 287/22.1/30699186 від 20.04.2014р. «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість».

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення

При цьому позивач зазначає, що з аналізу положень п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України вбачається, що в разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації штраф у розмірі трьох відсотків нараховується на суму недоплати. Тобто, обов'язковою умовою для нарахування штрафу є наявність факту недоплати за відповідними податком. У зв'язку з тим, що останній термін сплати по податковій декларації з ПДВ за серпень 2013р. становить 30.09.2013р., а позивач сплатив всю суму податкового зобов'язання 27.09.2013р. у розмірі 953443,00 грн., то при здачі уточнюючого розрахунку відсутній факт недоплати, в зв'язку з чим сума штрафу, яка відображається у графі 6 рядку 26 уточнюючого розрахунку не нараховується.

У судове засідання з`явилися представник позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні у зв`язку з його необґрунтованістю. Також зазначив, що платник податку, який самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до п. 50.1. ст. 50 гл. 2 розд. ІІ Податкового кодексу України, який відображається у графі 6 рядку 26 уточнюючого розрахунку (додатка до Декларації за відповідний період).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 75.1. ст 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або не виїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараіях (розрахунках) платника податків.

Згідно пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.Судом встановлено, що 29.04.2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001322201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану за штрафними (фінансовими) санкціями на 25000 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем на підставі Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 29.04.2014 року № 287/22.1/30699186.

У вказаному акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено порушення п. 50.1 ст. 50 розд. ІІ Податкового кодексу України платником податків, а саме заниження податкових зобов'язань на суму ПДВ 500000 грн. (рядок 25 Декларації) у наслідок арифметичної (методологічної) помилки (порушення).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2013р. позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013р. № 9060517636, в якому рядок 10.1 (колона Б) рядок 10.1 (колонка Б) «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використанні виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» зменшено у сумі 500000,00 грн., рядок 18 «позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» збільшено у сумі 500000,00 гри., рядок 25 «сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звісного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та (рядок 18 - рядок 21.1 - рядок 21.2 - рядок 21.3) збільшено у сумі 500000,00 грн. При цьому, платником не відображено у рядку 26 «сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленими помилками» самостійно нарахованої суми штрафу.

Податок на додану вартість, визначений позивачем в уточнюючій декларації, був сплачений в сумі 953443,00 грн. за платіжним дорученням № 40148 від 27.09.2013р.

Підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України (далі - визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 203.1, 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного {податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України 50.1. у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що законодавець визначив граничний період подачі декларації з виправленими показниками без застосування штрафів саме до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий період. Даний період не є пов'язаним саме з граничним строком сплати суми податкових зобов'язань (недоплати).

Відповідно до п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункт 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні обґрунтовано збільшив ТОВ «Відродження» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 25000 грн.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат слід здійснити згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (53600, Дніпропетровська обл., Покровський р-н., смт. Покровське, вул. 40 років Жовтня, 17) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644,30 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2014 року

Суддя О.В. Серьогіна