Рішення № 41061905, 02.07.2014, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2/331/959/14

331/2306/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Постарнак М.М.,

за участю представника

позивача - Пшеничної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 13 березня 2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 13 березня 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідно до укладеного договору № б/н від 13 березня 2008 року, ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач ОСОБА_2 своїм особистим підписом підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановленні однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.9.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - щомісяця в позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов договору.

У порушення умов договору ОСОБА_2 зобов"язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв"язку з чим у останньої, станом на 28.02.2014р. утворилась заборгованість в розмірі 13835 гривень 36 копійок, з яких : 5979 гривень 78 копійок - заборгованість за кредитом; 5390 гривень 78 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1568 гривень 08 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500 гривень 00 копійок - штраф (фіксована частина); 646 гривень 92 копійок - штраф (процентна складова).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 березня 2008 року, станом на 28 лютого 2014 року, на загальну суму 13835 гривень 36 копійок, з яких : 5979 гривень 78 копійок - заборгованість за кредитом; 5390 гривень 78 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1568 гривень 08 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500 гривень 00 копійок - штраф (фіксована частина); 646 гривень 92 копійок - штраф (процентна складова) та сплачений судовий збір.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги банківської установи підтримала та просила суд їх задовольнити, посилаючись на те, що в даному випадку строки позовної давності не пропущені, оскільки відповідно до п.9.12 Умов та Правил надання банківських послуг кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, проте якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Враховуючи, що ОСОБА_2 не інформувала банківську установу про припинення дії договору до теперішнього часу, то фактично договір кожні 12 місяців пролонговується на такий же строк. Крім того, зазначила, що відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH). Згідно з відомостями з програми комп'ютерного обліку ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо кредитної карти, виданої ОСОБА_2 за даним договором, строк дії кредитної картки № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 визначений - березень 2014 р. Також, звернула увагу суду на те, що з виписки по особовому рахунку (картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2) вбачається, що ОСОБА_2 на протязі 2011 року неодноразово вносила грошові кошти, тим самим здійснюючи певні дії на погашення заборгованості за кредитним договором. Вважає, що заява відповідача щодо застосування строків позовної давності не відповідає викладеним у позові обставинам та наданим доказам.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечувала та звернулася до суду із заявою про застосування строків позовної давності, посилаючись на їх сплив, та просила суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, взявши до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У ч.2 ст. 509 ЦК України зазначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Належною формою кредитного договору на підставі ч. 1 ст. 1055 ЦК України є письмова форма.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 13 березня 2008 року, ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. (а.с. 12)

Відповідач ОСОБА_2 своїм особистим підписом підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір. (а.с. 13-18)

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановленні однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.9.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - щомісяця в позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов договору.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідно до п. 6.5 Умов надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 6.6 Умов надання банківських послуг, - у разі не виконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509. 526. 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

У порушення умов договору ОСОБА_2 зобов"язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв"язку з чим у останньої, станом на 28.02.2014р. утворилась заборгованість в розмірі 13835 гривень 36 копійок, з яких : 5979 гривень 78 копійок - заборгованість за кредитом; 5390 гривень 78 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1568 гривень 08 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500 гривень 00 копійок - штраф (фіксована частина); 646 гривень 92 копійок - штраф (процентна складова). (а.с. 4-11)

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам договору, розміру встановлених процентів, комісій, відповідальності за неналежне виконання зобов'язань у вигляді штрафів у вигляді фіксованої суми та процентної складової (а.с. 4-11).

Аналізуючи перелічені норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 13 березня 2008 року.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч. 3 цієї ж статті Закону, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналогічним чином питання обов'язків доказування та питання доказів регулює ст. 60 ЦПК України, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому слід зазначити, що доказування не може ґрунтуватися лише на припущеннях.

З приводу заяви відповідача ОСОБА_2 щодо застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Також суд враховує правову позицію, висловлену Верховним судом України в постанові від 19 березня 2014 року (в справі № 6-14 цс 14), а саме: відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).

Згідно з відомостями з програми комп'ютерного обліку ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо кредитної карти, виданої ОСОБА_2 за даним договором, строк дії кредитної картки № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 визначений - березень 2014 р. (а.с. 74)

Зі справи видно, що позовні вимоги заявлені щодо повернення кредиту в повному обсязі, а тому перебіг позовної давності починається з 01.04.2014 року і не сплив на час пред'явлення позову згідно вхідного штампу суду - 01.04.2014 року. (а.с. 2)

Крім того, як з виписки по особовому рахунку (картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2) вбачається, що ОСОБА_2 на протязі 2011 року неодноразово вносила грошові кошти, тим самим здійснюючи певні дії на погашення заборгованості за кредитним договором, що також свідчить про відсутність підстав для застосування строків позовної давності. (а.с. 45-73)

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору не пропущено строк позовної давності, а тому заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з того, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а також те, що при звернені до суду із позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» було сплачено судовий збір в розмірі 243,60 грн., то суд приходить до висновку, що зазначена вимога також підлягає задоволенню. (а.с. 1)

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 549, 551, 610, 622, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"( м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, буд. № 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111 МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 березня 2008 року, станом на 28 лютого 2014 року, на загальну суму 13835 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять) гривень 36 копійок, з яких : 5979 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 78 копійок - заборгованість за кредитом; 5390 (п'ять тисяч триста дев'яносто) гривень 58 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1568 (одна тисяча п'ятсот шістдесят вісім) гривень 08 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок - штраф (фіксована частина); 646 (шістсот сорок шість) гривень 92 копійок - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, буд. № 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 64993919400001) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Н.Г. Скользнєва

02.07.2014